"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/12182/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Пасічник С.С.
Головчук С.В.
Черпака Ю.К.,
провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі, зарахування строку вимушеного прогулу до стажу роботи й виплату середнього заробітку за цей період, касаційне провадження в якій відкрито за скаргою ОСОБА_4 на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.04.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012р.,
В квітні 2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказу начальника УМВС України в Чернігівській області №1198 о/с від 15.12.2010 року про притягнення до дисциплінарної відповідальності капітана міліції ОСОБА_4, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Новозаводського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області та наказів начальника УМВС України в Чернігівській області №14 о/с від 20.01.2011 року, №60 о/с від 24.03.2011 року та №65 о/с від 31.03.2011 року про звільнення з органів внутрішніх справ України капітана міліції ОСОБА_4, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Новозаводського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області; поновлення позивача на службі в органах внутрішніх справ України на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Новозаводського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області з 24.03.2011 року; зарахування строку вимушеного прогулу до стажу роботи в органах внутрішніх справ та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_4, зокрема, вказував, що спірні накази начальника УМВС України в Чернігівській області видані безпідставно, необґрунтовано і незаконно, службове розслідування проведено поверхнево та формально, а при визначенні виду дисциплінарної відповідальності не враховано ставлення позивача до виконання службових обов'язків, рівень його кваліфікації тощо; крім того, допущено порушення процедури проведення службового розслідування, оскільки у відповідності до вимог чинного законодавства таке розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника, однак начальник Новозаводського ВМ Чернігівського МВ УМВС України та начальник СДІМ Новозаводського ВМ Чернігівського МВ УМВС України до проведення службового розслідування не залучались, а лише були також притягнуті до дисциплінарної відповідальності.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.04.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012р., в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятими судами першої та апеляційної інстанцій рішеннями, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просив рішення судів скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.
Відповідач в письмових запереченнях на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення судів, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.
Обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 1998 року працював в органах внутрішніх справ України, а на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Новозаводського відділу міліції Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області - з 12 серпня 2010 року.
02.04.1999р. позивач прийняв Присягу працівника органів внутрішніх справ України.
Згідно з наказом №1198 від 15 грудня 2010 року «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області» за грубі порушення службової та транспортної дисципліни, вчинення вчинків, що дискредитують звання працівника міліції, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та ігнорування вимог наказу МВС України №81 від 16 березня 2007 року, наказу МВС України №90 від 26 березня 2010 року, вказівок УМВС області №2/4-761 від 24 березня 2010 року, №2/4-1408 від 19 травня 2010 року, дільничного інспектора міліції СДІМ Новозаводського ВМ Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області капітана міліції ОСОБА_4 звільнено з ОВС України за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України (в зв'язку зі скоєнням вчинку, що дискредитує звання рядового і начальницького складу).
Згідно з п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) наказом начальника УМВС України в Чернігівській області №14 о/с від 20 січня 2011 року капітана міліції ОСОБА_4, дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції Новозаводського ВМ Чернігівського МВ УМВС звільнено з органів внутрішніх справ в запас Збройних Сил України 21 січня 2011 року.
В подальшому, у вказаний наказ від 20 січня 2011 року №14 о/с вносились зміни наказами №60 о/с від 24 березня 2011 року та №65 о/с від 31 березня 2011 року, згідно з якими позивач вважається звільненим з органів внутрішніх справ 24 березня 2011 року з вислугою в календарному обчисленні 13 років 08 місяців 28 днів, в пільговому обчисленні 18 років 07 місяців 24 дні.
Підставою для звільнення позивача з органів внутрішніх справ за п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ стало службове розслідування, результати якого викладені у висновку службового розслідування по факту керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння дільничним інспектором міліції СДІМ Новозаводського ВМ Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області капітаном міліції ОСОБА_4 від 13.12.2010р., затвердженому начальником УМВС України в Чернігівській області Михайликом О.Г. 15.12.2010р.
Як встановлено судами на підставі вказаного висновку службового розслідування, на виконання розпорядження УМВС України в Чернігівській області від 21 вересня 2010 року №383 «Про проведення заходів по дотриманню транспортної дисципліни працівниками УМВС області» у нічний час з 10 грудня 2010 року на 11 грудня 2010 року інспектором СОПР ІОС УКЗ УМВС України в Чернігівській області лейтенантом міліції Кудра Д.Г. спільно з інспекторами дорожньо-патрульної служби 1-го взводу ДПС батальйону ДПС Державної автомобільної інспекції (підпорядкованого УДАІ) УМВС України в Чернігівській області сержантом міліції Гомолякою Д.В. та сержантом міліції Страхом В.М. здійснено ряд профілактичних заходів на території м.Чернігова по виявленню порушень Правил дорожнього руху та дотриманню транспортної дисципліни серед працівників органів внутрішніх справ. Під час несення служби зазначеним нарядом міліції було задокументовано факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння дільничним інспектором міліції СДІМ Новозаводського ВМ ЧMB УМВС України в Чернігівській області капітаном міліції ОСОБА_4
Так, в ході службового розслідування було встановлено, що 11.12.2010р. о 04:25 у м.Чернігові по вул.Шевченка, вищевказаним нарядом міліції виявлено автомобіль «ІЖ-2715», державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався з вул.Кірпоноса та повернув на вул.Шевченка, в порушення Правил дорожнього руху не виконав вимогу дорожнього знаку п.3.1 «Рух заборонено» з табличкою до нього п.7.4.4 час дії з 19.00-06.00. В подальшому, сержантом міліції Гомолякою Д.В. за допомогою світящого жезла та свистка подано сигнал про зупинку даному автомобілю, однак водій вказаного автомобіля вимогу працівника міліції про зупинку проігнорував. Після чого працівниками ДАІ прийнято рішення про переслідування даного автомобіля з використанням звукової сирени та проблискових маячків червоного та синього кольору, внаслідок чого автомобіль був зупинений по вул.Шевченка біля буд.№21.
Як в подальшому було встановлено, зазначеним автомобілем керував дільничний інспектор міліції СДІМ Новозаводського ВМ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області капітан міліції ОСОБА_4 й на вимогу працівників ДАІ пред'явити посвідчення водія та реєстраційні документи останній пред'явив своє службове посвідчення працівника міліції, а тільки потім посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу. Враховуючи, що у ході спілкування виникли підозри щодо перебування водія в стані алкогольного сп'яніння, йому було запропоновано проїхати до Чернігівського обласного наркологічного диспансеру для встановлення факту вживання спиртних напоїв, на що він погодився.
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 11 грудня 2010 року №7525 (час освідування 05.05) позивач перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Крім цього, позивач під час проходження медичного огляду здав аналіз крові на вміст алкоголю й відповідно до довідки Чернігівського обласного наркологічного диспансеру №1466 від 13 грудня 2010 року у останнього виявлено в крові вміст етилового спирту 0,96 г/л.
Після цього, працівниками ДАІ ОСОБА_4 був відсторонений від керування зазначеним автомобілем, складено протокол огляду та затримання транспортного засобу від 11 грудня 2010 року та за допомогою евакуатора вказаний автомобіль доставлено на штрафний майданчик м.Чернігова.
Відносно позивача складено адміністративні протоколи серії СВ1 №059375 та СВ1 №059603 за вчинення правопорушень, передбачених ч.1 ст.130, ст.122-2 КпАП України (керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння; невиконання вимоги працівників міліції про зупинку) та ч.1 ст.122 КпАП України (невиконання вимог дорожнього знаку п.3.1 «Рух заборонено» з табличкою до нього п.7.4.4 час дії з 19.00-06.00), при цьому, позивач від надання пояснень, підпису у протоколах про адміністративні правопорушення, в протоколі огляду та затримання транспортного засобу, отримання копій протоколів про адміністративні правопорушення відмовився в присутності двох свідків.
Крім того, під час перевірки встановлено, що вчинення порушень Правил дорожнього руху з боку позивача мало тривалий характер, оскільки опитані в рамках службового розслідування інспектори дорожньо-патрульної служби 4-го взводу ДПС батальйону ДПС ДАІ УМВС України в Чернігівській області прапорщик міліції Нечипорук О.Г. та молодший сержант міліції Глушко О.П. пояснили, що в ніч з 10 грудня 2010 року на 11 грудня 2010 року під час несення служби вони перебували в центрі м.Чернігова на Червоній площі, де був помічений автомобіль «ІЖ-2715», державний номерний знак НОМЕР_1, який рухався з пр.Миру до Червоної площі та в порушення Правил дорожнього руху не виконав вимогу дорожнього знаку п.3.1 «Рух заборонено» з табличкою до нього п.7.4.4 час дії з 19.00-06.00 й на сигнал про зупинку, який подавався світящим жезлом та свистком, водій автомобіля не відреагував, не зупинився та зник в районі вул.Кірпоноса.
Таким чином, в ході службового розслідування встановлено, що 11.12.2010р. дільничний інспектор міліції СДІМ Новозаводського ВМ Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області капітан міліції ОСОБА_4 керував транспортним засобом «ІЖ-2715», державний номерний знак НОМЕР_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, а також вчинив дрібне хуліганство (ст.173 КпАП України), направлене відносно працівників міліції та працівників медичного закладу, чим порушив законодавство, накази МВС і УМВС області та дискредитував себе як працівника міліції, за що останній підлягає притягненню до суворої дисциплінарної відповідальності.
За результатами службового розслідування з урахуванням ст.15 КпАП України та п.17 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України №552 від 06 грудня 1991 року, за грубі порушення службової та транспортної дисципліни, вчинення вчинків, що дискредитують звання працівника міліції, керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, дрібне хуліганство та ігнорування вимог наказу МВС України №81 від 16 березня 2007 року, наказу МВС України №90 від 26 березня 2010 року, вказівок УМВС області №2/4-761 від 24 березня 2010 року, №2/4-1408 від 19 травня 2010 року, дільничний інспектор міліції СДІМ Новозаводського ВМ Чернігівського МВ УМВС України в Чернігівській області капітан міліції ОСОБА_4 підлягає притягненню до суворої дисциплінарної відповідальності, аж до звільнення з ОВС України, про що зазначено у висновку службового розслідування від 13 грудня 2010 року.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про міліцію» працівник міліції у межах повноважень, наданих цим Законом та іншими законодавчими актами, самостійно приймає рішення і несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
У відповідності до тексту Присяги працівника органів внутрішніх справ України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 1991 року №382, працівник органів внутрішніх справ України присягає з високою відповідальністю виконувати свій службовий обов'язок, вимоги статутів і наказів, постійно вдосконалювати професійну майстерність та підвищувати рівень культури, всіляко сприяти зміцненню авторитету органів внутрішніх справ.
Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України, затверджений Законом України від 22 лютого 2006 року, визначає службову дисципліну як дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України. При цьому службова дисципліна в органах внутрішніх справ досягається: створенням належних умов проходження служби особами рядового і начальницького складу; набуттям високого рівня професіоналізму; забезпеченням гласності та об'єктивності під час проведення оцінки результатів службової діяльності; дотриманням законності і статутного порядку; повсякденною вимогливістю начальників до підлеглих, постійною турботою про них, виявленням поваги до їх особистої гідності; вихованням в осіб рядового і начальницького складу високих моральних і ділових якостей; забезпеченням соціальної справедливості та високого рівня соціально-правового захисту; умілим поєднанням і правильним застосуванням заходів переконання, примусу, дисциплінарного та громадського впливу; належним виконанням умов контракту про проходження служби. В свою чергу, дисциплінарний проступок визначений як невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно зі ст.7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.
За змістом ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника. Порядок проведення службового розслідування встановлюється міністром внутрішніх справ України.
Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказом МВС України від 06 грудня 1991 року №552, визначений порядок проведення службових розслідувань, що здійснюють інспекції з особового складу, інші підрозділи і посадові особи органів внутрішніх справ у випадках надзвичайних подій, правопорушень та інших неправильних дій, скоєних особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ.
Відповідно до п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991р. №114, особи рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, звільняються з органів внутрішніх справ. При цьому звільнення проводиться з урахуванням вимог п.62 цього Положення, зокрема, звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби.
Таким чином, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що матеріалами службового розслідування підтверджено факт вчинення позивачем вчинків, що дискредитують звання працівника міліції, що виразились в грубих порушеннях службової та транспортної дисципліни, керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, вчиненні дрібного хуліганства, ігноруванні вимог наказу МВС України №81 від 16 березня 2007 року, наказу МВС України №90 від 26 березня 2010 року, вказівок УМВС області №2/4-761 від 24 березня 2010 року, №2/4-1408 від 19 травня 2010 року, а тому на підставі п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (за скоєння вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу) позивача звільнено з органів внутрішніх справ з урахуванням п.62 цього Положення в запас Збройних Сил України (з постановкою на військовий облік).
При цьому, суди правомірно взяли до уваги, що позивач під час керування транспортним засобом перебував в стані алкогольного сп'яніння, що ним не заперечується, й не має правового значення, в який спосіб та за яких обставин особа досягла такого стану, враховуючи, що згідно п.2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється, серед іншого, керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин, керувати транспортним засобом у хворобливому стані, у стані стомлення, а також перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції і увагу; крім того, враховуючи, що позивач є особою, яка обізнана з вимогами чинного законодавства України та прийняв Присягу працівника органів внутрішніх справ, то він мав передбачати наслідки своїх дій та заходи, які можуть бути застосовані за порушення законодавства.
Доводи ж позивача про неврахування під час його звільнення ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, зокрема, тяжкості проступку, обставин, за яких його скоєно, заподіяної шкоди, попередньої поведінки особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівня кваліфікації тощо, а також застосування до нього крайнього заходу дисциплінарного впливу, також приймаються до уваги, оскільки п.66 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ до осіб рядового і начальницького складу, які скоїли вчинки, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, передбачено лише застосування такого виду покарання як звільнення з органів внутрішніх справ.
Що ж до доводів ОСОБА_4 про порушення процедури проведення службового розслідування внаслідок здійснення останнього без залучення безпосереднього начальника позивача та працівниками інспекції по особовому складу, то колегія суддів зазначає, що статтею 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України передбачена заборона проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування, а у відповідності до п.3 та п.4 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України проведення службового розслідування інспекції з особового складу можуть доручити виключно керівник органу, начальник підрозділу, його заступник по роботі з персоналом, а в МВС України - начальник УВБР; інспекції з особового складу залучають до проведення службових розслідувань, зокрема, у випадках порушень законності, скоєних керівниками органів внутрішніх справ і служб ГУМВС, УМВС, УМВСТ, за наведеного та враховуючи, що згідно зі ст.8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати, начальника Новозаводського ВМ Чернігівського МВ УМВС області та начальника СДІМ Новозаводського ВМ Чернігівського МВ УМВС області за відсутність контролю за дотриманням підлеглими службової та транспортної дисципліни було притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення, відповідно, догани та суворої догани, тобто, як правильно вказали суди, керівництво позивача було зацікавлено у наслідках розслідування, а отже вказані особи не мали права приймати участь у проведенні службового розслідування згідно зі ст.14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України.
За наведеного, судова колегія Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Доводи ж касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, а тому підстав для скасування ухвалених судами попередніх інстанцій судових рішень колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.220, 2201, 221, 223, 224, 230 КАС України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.04.2011р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2012р. - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Пасічник С.С.
Головчук С.В.
Черпак Ю.К.