"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/10717/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року, ухвалу Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 від імені та в інтересах ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві про скасування постанови, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року, в задоволені позову відмовлено.
Крім того, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року, позивачу відмовлено у задоволенні його заяви про виправлення описки.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судами, що ОСОБА_2 від імені та в інтересах ОСОБА_3 10.09.2009 року звернувся до відповідача з заявою про відкриття виконавчого провадження. Так, в поданій заяві він просив прийняти до примусового виконання ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2009 року у справі № 2а-9114/09/1070.16.09.2009.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ухвала Київського окружного адміністративного суду від 19.08.2009 року у справі №2а-9114/09/1070 не є виконавчим документом у розумінні положень статті 3 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки вона не відповідає вимогам статті 19 цього Закону.
Державним виконавцем на підставі пункту 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» було правомірно прийнято постанову про відмову у відкритті виконавчою провадження, оскільки надана до виконання ухвала від 19.08.2009 року у справі № 2а-9114/09/1070 не відповідає вимогам статті 19 Закону України «Про виконавче провадження», а саме, у виконавчому документі не вказано: найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача, місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) стягувача та боржника, дата набрання чинності рішенням, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Крім того, колегія суддів погоджується з ухвалою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2010 року, яка залишена без змін апеляційною інстанцією, про відмову позивачу у виправленні описки в постанові суду першої інстанції, оскільки в рішенні вірно зазначено, що позивачем у справі є ОСОБА_3, від імені та в інтересах якої з позовом до суду звернувся її представник ОСОБА_2
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржувані судові рішення першої та апеляційної інстанцій постановлені з дотриманням норм матеріального ат процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судових рішеннях, підстави для їх скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2011 року, ухвалу Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 05 березня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про скасування постанови, визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній