24 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/29236/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого суддіГоловчук С.В. (суддя-доповідач),
суддівПасічник С.С.,
Черпака Ю.К.,
розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4
на постанову Московського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2011 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року
у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради (далі - УПСЗН адміністрації Московського району Харківської МР) про перерахунок пенсії,
У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому зазначила, що 20 березня 2000 року їй, як вдові військовослужбовця, видано посвідчення на підставі пункту 2 статті 10 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII). Вказувала, що має право на отримання статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до пункту 1 статті 10 Закону № 3551-XII, так як смерть чоловіка настала внаслідок захворювання, отриманого в період проходження служби, що підтверджується витягом з протоколу засідання ВЛК Північного регіону від 22 червня 2009 року №71. Посилаючись на відмову відповідача змінити підставу надання їй вказаного статусу, просила суд визнати дії УПСЗН адміністрації Московського району Харківської МР неправомірними та зобов'язати останнього надати їй статус члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до пункту 1 статті 10 Закону № 3551-XII з часу звернення до відповідача - 20 березня 2000 року.
Постановою Московського районного суду м. Харкова від 28 листопада 2011 року позов задоволено частково. Визнано дії УПСЗН Московського району Харківської МР неправомірними щодо відмови ОСОБА_4 у правильному обґрунтуванні наданого статусу згідно з пунктом 1 статті 10 Закону № 3551-XII. Зобов'язано УПСЗН Московського району Харківської МР змінити ОСОБА_4 підставу надання статусу члена сім'ї ветерана війни, що загинув (помер) з пункту 2 статті 10 Закону № 3551-XII на пункт 1 статті 10 Закону № 3551-XII з 22 червня 2009 року.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. В частині позовних вимог за період з 20 березня 2000 року по 05 квітня 2011 року позов залишено без розгляду.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 порушує питання про скасування судових рішень та ухвалення нового - про задоволення позовних вимог. Вказує, що апеляційний суд безпідставно застосував наслідки пропуску строку, встановлені статтею 100 КАС України, так як позивач захищала свої права протягом 2-х років в досудовому порядку і строк звернення до суду не пропустила. Зазначає, що поняття «захворювання, пов'язане з проходженням служби» та «захворювання, отримане в період проходження військової служби» є тотожними, отже вона має право на отримання статусу члена сім'ї ветерана війни відповідно до пункту 1 статті 10 Закону № 3551-XII.
Перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_5 проходив службу в складі Радянських військ та з 21 червня 1981 року по 06 липня 1982 року приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан, у зв'язку з чим, за життя мав статус учасника бойових дій та був інвалідом першої групи, що підтверджується копією посвідчення та довідкою Ленінського районного військового комісаріату від 20 лютого 1999 року.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 вересня 1999 року встановлено факт перебування ОСОБА_4 у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону № 3551-XII, 20 березня 2000 року ОСОБА_4 надано статус члена сім'ї загиблого та видано посвідчення, згідно якого вона має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) ветеранів війни.
У зв'язку з тим, що 22 червня 2009 року засіданням Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв встановлено, що захворювання, яке призвело до смерті старшого лейтенанта у відставці ОСОБА_5 пов'язане з проходженням військової служби, у 2009 році позивач звернулась до УПСЗН адміністрації Московського району Харківської МР із заявою про зміну підстави для надання їй статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни.
Листом від 17 серпня 2009 року № 8769 відповідач повідомив ОСОБА_4, що в неї відсутнє право на отримання вказаного статусу на підставі пункту 1 статті 10 Закону № 3551-XII.
Відповідно до пункту 2 статті 10 Закону № 3551-XII чинність цього Закону поширюється на дружин (чоловіків) померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни, а також дружин (чоловіків) померлих учасників війни і бойових дій, партизанів і підпільників, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге.
На дружин (чоловіків) померлих інвалідів війни, учасників бойових дій, партизанів, підпільників і учасників війни, нагороджених орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу, визнаних за життя інвалідами, чинність цієї статті поширюється незалежно від часу смерті інваліда.
Пунктом 1 статті 10 Закону № 3551-XII встановлено, що чинність цього Закону поширюється на сім'ї військовослужбовців, партизанів, підпільників, учасників бойових дій на території інших держав, прирівняних до них осіб, зазначених у статтях 6 і 7 цього Закону, які загинули (пропали безвісти) або померли внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), а також внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів;
сім'ї військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу, які призивалися на збори військовозобов'язаних Міністерства оборони, органів внутрішніх справ і державної безпеки колишнього Союзу РСР і загинули (померли) під час виконання завдань по охороні громадського порядку при надзвичайних ситуаціях, пов'язаних з антигромадськими проявами;
сім'ї загиблих під час Великої Вітчизняної війни осіб із числа особового складу груп самозахисту об'єктових та аварійних команд місцевої протиповітряної оборони, а також сім'ї загиблих внаслідок бойових дій працівників госпіталів, лікарень та інших медичних закладів.
Абзацом 1 пункту 1 статті 10 Закону № 3551-XII передбачено, що члени сім'ї загиблого військовослужбовця мають право на пільги, встановлені цим Законом за умови, якщо смерть військовослужбовця настала:
- внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час захисту Батьківщини або виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків);
- внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті;
- внаслідок захворювання одержаного в період проходження військової служби.
Вказаний перелік підстав для отримання пільг відповідно до пункту 1 статті 10 Закону № 3551-XII є вичерпним і не поширюється на сім'ї військовослужбовців, які померли внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби.
Як встановлено судами згідно з висновком ВЛК Північного регіону від 22 червня 2009 року №71 чоловік позивача помер від захворювання «хронічний пієлонефрит», яке пов'язане з проходженням військової служби
Доказів того, що ОСОБА_5 помер внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті або одержаного в період проходження військової служби чи на території інших держав під час воєнних дій та конфліктів позивачем не надано.
Посилання позивача на те, що відповідно до Витягу з протоколу №1474 від 13 червня 2013 року засідання Центральної ВЛК Міністерства оборони України встановлено, що захворювання і причина смерті ОСОБА_5 пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не спростовує висновків апеляційного суду, оскільки на час вирішення спору ці обставини у встановленому законом порядку підтверджені не були.
За таких обставин, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності дій відповідача та правильно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 щодо надання їй статусу члена сім'ї загиблого ветерана відповідно до пункту 1 статті 10 Закону № 3551-XII.
Разом з тим апеляційний суд безпідставно застосував наслідки пропуску строку звернення до суду за період з 20 березня 2000 року по 05 квітня 2011 року, оскільки ОСОБА_4 заявляла одну вимогу щодо надання їй статусу члена сім'ї загиблого (померлого) ветерана війни відповідно до пункту 1 статті 10 Закону № 3551-XII з часу звернення до відповідача з відповідною заявою - 20 березня 2000 року.
Отже, з резолютивної частини постанови апеляційного суду слід виключити вказівку про залишення позовних вимог без розгляду за період з 20 березня 2000 року по 05 квітня 2011 року.
На підставі статті 225 КАС України суд касаційної інстанції має право має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2012 змінити, виключивши з резолютивної частини речення про залишення без розгляду позовних вимог ОСОБА_4 за період з 20 березня 2000 року по 05 квітня 2011 року.
В іншій частині постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2009 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Головчук
Судді С.С. Пасічник
Ю.К. Черпак