"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/70393/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 12 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення щорічної грошової допомоги,
У серпні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги у сумі 2606 грн., як учаснику війни, нагородженого медаллю колишнього СРСР за самовіддану працю в роки Великої Вітчизняної Війни за 2009 рік.
Постановою Центрального районного суду м. Миколаєва від 15 березня 2010 року, зміненою в частині постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 12 квітня 2011 року, позовні вимоги задоволені частково.
Зобов'язано Департамент праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради перерахувати та виплатити ОСОБА_2 щорічну разову допомогу, передбачену ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2009 рік, виходячи з розміру чотирьох мінімальних пенсій за віком.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити в силі постанову суду першої інстанції, яку вважає законною та обгрунтованою.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 має статус учасника війни, нагородженого медаллю колишнього СРСР за самовіддану працю в роки Великої Вітчизняної Війни, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 та відповідно до вимог статті 14 Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" щорічно до 5 травня має право на одержання разової грошової допомоги у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком.
У 2009 році виплачена допомога в розмірі 540 грн, відповідно до Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік».
Відповідно до частини 5 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» щорічно до 5 травня особам даної категорії виплачується разова грошова допомога у розмірі чотирьох мінімальних пенсій за віком.
Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік" внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до частини 5 статті 14 Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", обов'язок визначення розміру щорічної разової грошової допомоги покладений на Кабінет Міністрів України у межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.
Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року за №10-рп/2008 вказані положення Закону України ,,Про Державний бюджет України на 2008 рік" визнані неконституційними.
Відповідно до ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, після 22 травня 2008 року застосуванню до спірних правовідносин підлягали приписи Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Так, судами попередніх інстанцій було вірно встановлено, що Законом України ,,Про Державний бюджет України на 2009 рік" дія статті 14 Закону України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не була скасована та не зупинялась.
Тому, оскільки у 2009 році стаття 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" була чинною, то щорічна разова грошова допомога учасникам війни до 5 травня повинна виплачуватися органом праці та соціального захисту населення у розмірах, встановлених цією статтею.
Суди першої та апеляційної інстанцій зробили обґрунтований висновок про те, що Закон України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України від 18 березня 2009 року № 211 ,,Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2009 році відповідно до Законів України ,,Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та ,,Про жертви нацистських переслідувань", таким чином для вирішення спірних правовідносин необхідно застосовувати саме вказаний Закон.
Також колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновком апеляційного суду про виключення суми, яка підлягає стягненню на користь позивача. Належним способом захисту порушених прав позивача є покладення на відповідача обов'язку щодо перерахунку відповідної грошової допомоги.
Відповідно до вимог частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. Не може бути скасовано судове рішення з мотивів порушення норм процесуального права, якщо це не призвело і не могло призвести до неправильного вирішення справи.
Оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанцій постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводами касаційної скарги не спростовуються висновки, викладені в судовому рішенні апеляційної інстанції, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
ухвалила :
Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Апеляційного суду Миколаївської області від 12 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради про стягнення щорічної грошової допомоги - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.І. Гаманко
Судді С.В. Білуга
А.Ф. Загородній