"31" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/49041/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2008 року у справі за позовом військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Кіровоградського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по пенсії, -
встановила:
Військовий прокурор Кіровоградського гарнізону Південного регіону України звернувся до суду в інтересах ОСОБА_2 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Кіровоградського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по пенсії.
Постановою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 листопада 2007 року позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести на користь позивача виплату недоотриманого пенсійного забезпечення у сумі 394,20 грн.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2008 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким позовні вимоги залишено без розгляду.
У касаційній скарзі, військовий прокурор Кіровоградського гарнізону Південного регіону України, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати прийняте судове рішення, та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, рішення судів щодо правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, вбачає порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті рішення, і тому вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції, з наступних підстав.
Судами було встановлено, що ОСОБА_2 проходив дійсну військову службу на посаді старшого техніка обслуги (підготовки літаків) 14 авіаційної бази 32 бомбардувальної дивізії. Наказом заступника Міністра оборони України від 25 квітня 2007 року позивач звільнений у запас. Проте, починаючи з січня 2007 року надбавка за звання «Заслужений юрист» відповідачем у складі довідного грошового утримання не виплачувалася.
Відповідно до Положення про порядок призначення та виплати в Міністерстві оборони України державних пенсій і допомог військовослужбовцям та членам їх сімей, затвердженого наказом Міністра оборони України від 08 серпня 1994 року № 205, суми пенсії, не одержані пенсіонером своєчасно з вини обласного чи районного військового чи іншого органу Міністерства оборони України або банку України, який здійснював виплату пенсії, виплачується з минулий час без обмеження будь-яким терміном.
Порядком передачі органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року № 1522, встановлено, що функції з призначення та виплати пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від Міністерства оборони, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Служби безпеки, Державної податкової адміністрації, Державного департаменту з питань виконання покарань та інших органів, що здійснюють призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», покладено з 01 січня 2007 на органи Пенсійного фонду України, а також виплату пенсій до визначеного строку.
Статтею 99 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» передбачено, що військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу, які мають право на пенсійне забезпечення на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», пенсії призначаються (перераховуються) органами Пенсійного фонду України. Виплата пенсій, в тому числі призначених до введення в дію цього Закону, здійснюється органами Пенсійного фонду через установи відкритого акціонерного товариства «Ощадний банк України» за місцем фактичного проживання пенсіонера або за його бажанням через установи банків, з якими Пенсійним фондом України укладено відповідні договори, на підставі документів та у порядку, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Судом першої інстанції встановлено, що Кіровоградським обласним військовим комісаріатом здійснено розрахунок доплати пенсії ОСОБА_2 за період з 01 липня 2000 року по 30 вересня 2003 року. Проте, виплату недоотриманої суми пенсії, позивачу проведено не було.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність порушення прав позивача щодо невиплати перерахованої Кіровоградським обласним військовим комісаріатом пенсії, оскільки з 01 січня 2007 року ОСОБА_2 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області і відповідно, саме управління повинно здійснити зазначені виплати.
При цьому, висновки суду апеляційної інстанції щодо ненадання судом першої інстанції належної оцінки повноваженням військового прокурора, який виступає в інтересах ОСОБА_2, є безпідставними та суперечать приписам статті 121 Конституції України та статті 361 Закону України «Про прокуратуру».
Також, колегія суддів вважає помилковими доводи суду апеляційної інстанції про те, що суд першої інстанції повинен був повернути позов військового прокурора, оскільки не було узгоджено позиції особи, яку представляє прокурор, щодо адміністративного позову.
Враховуючи приписи статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції рахує за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну скаргу військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2008 року - скасувати, а постанову Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 листопада 2007 року у справі за позовом військового прокурора Кіровоградського гарнізону Південного регіону України в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Кіровоградського обласного військового комісаріату про стягнення заборгованості по пенсії - залишити в силі.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.Ф. Загородній
Судді С.В. Білуга
О.І. Гаманко