ГОСПОДАРСЬКИЙ С У Д Кіровоградської області
"10" січня 2007 р. № 4/366
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Хилька Ю. І.розглянув заяву Кіровоградської виправної колонії №6 Управління Державного департаменту виконання покарань в Кіровоградській області м.Кіровоград про застосування відстрочки виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2006 року по справі № 4/ 366
за позовами: Відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго» м.Кіровоград
до відповідача: Кіровоградської виправної колонії №6 Управління Державного департаменту виконання покарань в Кіровоградській області м. Кіровоград
про стягнення 143697 грн. 94 коп.
Представники сторін:
від стягувача - участі не брали. Про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені у відповідності до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України (вих.№29 від 03.01.2007 року- а.с. 89).
від боржника - юрисконсульт Пашковець І.С. довіреність №2600 від 20.10.2006 року.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2006 року позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Кіровоградської виправної колонії №6 Управління Державного департаменту виконання покарань в Кіровоградській області м. Кіровоград основний борг в розмірі 78748 грн.57 коп. за поставлену електричну енергію, втрати від інфляційних процесів в розмірі 17795 грн. 71 коп., 3 % річних в розмірі 5164 грн. 28 коп., 1417 грн. 09 коп. сплаченого державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
11.12.2006 року на виконання зазначеного рішення видано накази.
28.12.2006 року на адресу господарського суду Кіровоградської області від
Кіровоградської виправної колонії №6 Управління Державного департаменту виконання покарань в Кіровоградській області надійшла заява про відстрочку виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2006 року по справі № 4/366 терміном на 1 рік.
Ухвалою від 03.01.2007 року заяву призначено до розгляду в судовому засіданні. В судове засідання 10.01.2007 року представник відповідача надав клопотання про зміну заявлених вимог у зв'язку з частковим погашенням заборгованості за даним рішенням в розмірі 70000 грн в період з 15.12.2006 року по 27.12.2006 року , просить відстрочити стягнення заборгованості в розмірі 31608 грн. 56 коп. на 6 місяців. Стягувач не скористався своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні, тому господарський суд визнав за можливе розгляд заяви боржника провести без участі стягувача.
Боржник заяву про відстрочку виконання рішення обґрунтовує слідуючим.
Заборгованість по оплаті за енергопостачання виникла фактично з вини бюджетних організацій виправної колонії та СІЗО-14, оскільки СІЗО-14 яке є субабонентом несвоєчасно проводив оплату за отриману електроенергію. Боржник вважає, що він не міг проводити платежі на погашення заборгованості минулих років, оскільки в такому разі було б допущено принцип цільового використання бюджетних коштів, що категорично заборонено п.8 ст.7 Бюджетного кодексу України. Кошторисом видатків на 2006 рік не було передбачено виділення коштів для погашення заборгованості за електроенергію, що виникла в 2003-2005 р.р. Отримані в поточному році кошти, які передбачені для оплати спожитої в поточному році електроенергії, також не можуть бути використані для погашення заборгованості минулих років.
Проаналізувавши правовідносини, що виникли між учасниками спору та надавши їм правову оцінку, господарський суд приходить до переконання, що заявлене клопотання про застосування відстрочки виконання рішення суду не підлягає до задоволення.
Згідно статті 121 Господарського процесуального кодексу України та пункту 1 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/333 від 12.09.1996 року із змінами та доповненнями, господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення, ухвали, постанови , змінити спосіб та порядок їх виконання.
Судом враховуються викладені в п.2 Роз'яснення від 12.09.1996 року №02-5/333 “Про деякі питання практики застосування статті 121 Арбітражного процесуального кодексу України» висновки про те, що підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини справи, що унеможливлюють виконання рішення, або роблять його неможливим у строк або встановлений господарським судом способом. Згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК закон не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Таким чином, при вивченні наданих заявником- боржником матеріалів не встановлено підстав для застосування відстрочки виконання рішення суду.
При цьому судом також враховується, що боржник безпідставно користувався чужими грошовими коштами впродовж довгого строку, судом приймається до уваги наявність інфляційних процесів.
Заявник не навів будь-яких доказів того, що в разі застосування відстрочки, тобто через 6 місяців зміняться обставини, які на даний час перешкоджають виконанню рішення суду. Боржник не має сезонного характеру прибутків.
Посилання заявника на вимоги Бюджетного кодексу України щодо цільового використання бюджетних коштів як на перешкоду для виконання рішення суду, господарським судом не приймається до уваги та розцінюється як необґрунтоване оскільки заборгованість виникла впродовж довгого терміну невиконання боржником своїх договірних обов'язків по своєчасній оплаті використаної електроенергії, а норми Бюджетного кодексу України не містять підстав для звільнення боржника від виконання грошових зобов'язань.
Боржником не подано до суду доказів наявності виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим, а приведені раніше підстави не можуть бути визнані судом як виняткові.
Висновок боржника про неможливість виконання рішення суду на даний час є лише його власним міркуванням, оскільки згідно до вимог ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
За приписом ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими для виконання на всій території України.
Наявність заборгованості, яка виникла у безпосередніх отримувачів наданих позивачем послуг (субабонентів), на думку суду лише засвідчує про недоліки в проведенні роботи по стягненню цих боргів та не може бути підставою для застосування відстрочки виконання рішення суду.
Вказані обставини свідчать про те, що заява про відстрочку виконання рішення не є обґрунтованою, а тому суд відмовляє в її задоволенні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -
В задоволенні заяви Кіровоградської виправної колонії №6 Управління Державного департаменту виконання покарань в Кіровоградській області про застосування відстрочки виконання рішення господарського суду Кіровоградської області від 22.11.2006 року по справі № 4/366 на 6 місяців відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку.
Примірники ухвали направити боржнику та стягувачу.
Суддя Ю. І. Хилько