Кіровоградської області
"03" січня 2007 р.
Справа № 5/224
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Змеула О.А.розглянув 03.01.2007 р. о 16 год. 30 хв. у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Кіровоград
до відповідача: Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:
І - Кіровоградське комунальне підприємство "Теплоелектроцентраль"
ІІ - Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради
про визнання нечинним рішення № 836 від 25.03.2004 року
за участю секретаря судового засідання Власенко Т.С.
представників:
від позивача - Малахатко І.І., довіреність № 10 від 03.05.06;
від відповідача - завідувач юридичним відділом Іванов С.М., довіреність № 10-МР від 05.01.06.
Дочірнє підприємство "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" звернулося до господарського суду з адміністративним позовом № 147 від 23.10.2006 року в якому міститься позовна вимога до Кіровоградської міської ради наступного змісту: визнати нечинним рішення Кіровоградської міської ради № 836 від 25.03.2004 року "Про реорганізацію комунального підприємства "Теплоелектроцентраль".
Відповідачем надано суду 03.01.2007 року пояснення згідно яких позовні вимоги ним не визнаються в повному обсязі, позивач пропустив річний строк для звернення з позовом до суду.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд встановив наступні обставини справи.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 31.01.2006 р. у справі № 3/384 за позовом в.о. прокурора Ленінського району м. Кіровограда в інтересах держави в особі Управління власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради до дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", про визнання дійсним з 18.02.2004 договору оренди цілісного майнового комплексу КП "Теплоелектроцентраль", укладеного між Управлінням власності та приватизації комунального майна Кіровоградської міської ради та дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології", у задоволенні позову було відмовлено. Справа № 3/384 розглянута за участі в справі в якості третьої особи Кіровоградської міської ради. Зазначеним рішення господарського суду встановлено, що орендні відносини між дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" ТОВ "Високі енергетичні технології" (далі - дочірнє підприємство "Теплоенергоцентраль") та Управлінням власності та приватизації комунального майна виникли з 15.10.2004 р. тільки на підставі нотаріально посвідченого договору № 18/17 від 15.10.2004 р. Рішення набрало законної сили та сторонами не оскаржувалося.
Таким чином, позивач є орендарем цілісного майнового комплексу комунального підприємства "Теплоелектроцентраль" на підставі договору оренди № 18/17 від 15.10.2004 р.
У відповідності до положень статті 14 Закону України “Про оренду державного та комунального майна» від 10 квітня 1992 р. № 2269-ХІІ (далі - Закон України № 2269-ХІІ) припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном.
Приєднання підприємства або його структурного підрозділу до орендаря здійснюється за відповідним рішенням органу управління орендаря.
Згідно положення статті 15 вказаного Закону України № 2269-ХІІ орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу. (Статті 14 і 15 із змінами, внесеними згідно із Законом N 768/97-ВР від 23.12.97).
Предметом судового оскарження у даній справі № 5/224 є рішення Кіровоградської міської ради № 836 від 25.03.2004 р. “Про реорганізацію КП “Теплоелектроцентраль», яке прийняте у зв'язку з передачею КП “Теплоелектроцентраль» в оренду та на виконання вимог статті 14 Закону України № 2269-ХІІ, статей 104-108 Цивільного кодексу України.
У позовній заяві зазначено, що оскаржене рішення фактично не виконувалося. У порушення правил частини 1 статті 105 Цивільного кодексу України призначена відповідачем ліквідаційна комісія не повідомила державний орган реєстрації про прийняте рішення, інформацію про те, що КП “Теплоелектроцентраль» перебуває у стадії припинення до Єдиного державного реєстру не внесено по сьогоднішній день. Рішення міської ради № 836 не відповідає вказаному Закону України № 2269-ХІІ, Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Позивач є орендарем цілісного майнового комплексу КП “Теплоелектроцентраль» з 15.10.2004 р., тоді як оскаржене рішення № 836 про реорганізацію КП “Теплоелектроцентраль» прийнято міською радою 25.03.2004р., тобто на час прийняття спірного рішення позивач не був орендарем КП “Теплоелектроцентраль». На момент нотаріального посвідчення договору № 18/17 від 15.10.2004 р. набрав чинності Закон України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», частина 3 статті 34 якого встановлює певні вимоги до рішення про припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання - воно повинно бути підписане уповноваженими особами юридичної особи, що припиняється та юридичної особи - правонаступника. Отже, рішення про реорганізацію КП “Теплоелектроцентраль» повинно бути підписане відповідачем та позивачем.
Дія оскарженого рішення № 836 від 25.03.2004 р. порушує права та інтереси позивача тим, що воно не може бути виконане внаслідок невідповідності нормам чинного законодавства. Разом з цим, при здійсненні перевірки виконання позивачем умов договору оренди КП “Теплоелектроцентраль» ревізійною службою міської ради було встановлено не повне виконання позивачем умов договору оренди щодо правонаступництва, що вбачається з акта № 05/31 від 19.05.2006 р.
Господарський суд погоджується з доводами позивача про те, що оскаржене рішення не відповідає статті 14 Закону України “Про оренду державного та комунального майна», рішенню восьмої сесії Кіровоградської міської ради двадцять четвертого скликання від 26.09.2003 р. № 371 та договору оренди № 18/17 від 18.02.2004 р., оскільки на момент прийняття міською радою спірного рішення фактично позивач не був орендарем КП акт № 05/31 від 19.05.2006 р.
Дослідивши та оцінивши докази, господарський суд дійшов наступного.
Факт укладання договору оренди № 18/17 від 18.02.2004 р. між Управлінням власності та приватизації комунального майна та ТОВ "Високі енергетичні технології", а не з дочірнім підприємством "Теплоенергоцентраль", встановлено рішенням господарським судом Кіровоградської області від 31.01.2006 р. у справі № 3/384.
Виходячи з того, що позивач не є стороною договору оренди КП № 18/17 від 18.02.2004 р., то рішення щодо передачі в оренду КП "ТЕЦ" позивачу на час винесення оскарженого рішення не приймалося.
Разом з цим, стаття 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка регулює питання припинення діяльності підприємства, переданого в оренду, передбачає припинення діяльності підприємства шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, яким позивач на час прийняття оскарженого рішення не був.
Позивач у справі набув статусу орендаря цілісного майнового комплексу КП "ТЕЦ" лише у жовтні 2004 року внаслідок укладання 15.10.2006 р. з Управлінням власності та приватизації комунального майна договору оренди № 18/17 та внесення міською радою рішенням № 1279 від 19.10.2004 р. змін до рішення № 371 щодо особи, якій передається в оренду КП "ТЕЦ".
Факт укладання між позивачем та Управлінням власності та приватизації комунального майна тільки договору № 18/17 від 15.10.2004 р. встановлено господарським судом Кіровоградської області рішенням від 31.01.2006 р. при розгляді справи № 3/384.
Набуття позивачем статусу орендаря 15.10.2004 р. не усунуло порушення положення статті 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", оскільки з датою видання рішення уповноваженого органу про реорганізацію пов'язується момент припинення підприємства через приєднання до орендаря та визначається момент правонаступництва. Нормами вказаного Закону не передбачено перехід до орендаря прав та обов'язків орендного підприємства до укладання договору оренди.
Суд погоджується з доводами позивача відносно того, що час прийняття рішення про реорганізацію підприємства, майно якого передано в оренду, є суттєвим, оскільки він визначає момент правонаступництва орендаря щодо прав та обов'язків реорганізованого підприємства.
Також враховується, що на час набуття позивачем статусу орендаря набрав чинності з 1 липня 2004 року Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", частиною 3 статті 34 якого передбачено наступне: "У разі припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання рішення щодо припинення юридичної особи підписується уповноваженими особами юридичної особи або юридичних осіб, що припиняються, та юридичної особи - правонаступника".
Отже, вказаною нормою встановлено певні вимоги до форми рішення про припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання - рішення повинно бути підписане уповноваженими особами юридичної особи, що припиняється та юридичної особи - правонаступника підприємства, майно якого передане в оренду.
У відповідності до частин 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства. Недотримання в момент вчинення правочину вимог частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України є підставою недійсності правочину згідно частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України. У момент прийняття оскарженого рішення від 25.03.2004 р. № 839 про реорганізацію КП “Теплоелектроцентраль» позивач не був орендарем КП “Теплоелектроцентраль», а тому зазначене рішення не відповідає статті 14 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка регулює питання припинення діяльності підприємства, переданого в оренду. Подальше передання цілісного майнового комплексу КП “Теплоелектроцентраль» в оренду позивачу за договором № 17/18 від 15.10.2004 р. не усунуло порушення прав та інтересів позивача, оскільки датою прийняття оскарженого рішення про реорганізацію визначається момент реорганізації.
Заперечення відповідача щодо пропуску позивачем річного терміну для звернення до суду з адміністративним позовом відхиляється з огляду на наступне. Представник позивача у письмовому поясненні від 03.01.2007 року зазначив, що строк на подання позову слід обчислювати з 31.01.2006, оскільки у цей день було прийнято господарським судом рішення у справі № 3/384, яким у задоволенні вимог про визнання договору оренди чинним було відмовлено. Отже, позивачу стало відомо про порушення його права з 31.01.2006 року.
Частиною 2 ст. 99 КАС України передбачено: "Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів". Тобто, з урахуванням того, що позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів з 31.01.2006 року, то і строк для звернення до адміністративного суду за захистом права слід рахувати з 31.01.2006 року.
Окрім того, КАС України набрав чинності з 1 вересня 2005 р., тобто після прийняття міською радою спірного рішення № 836 від 25.03.2004 р., тому необхідно виходити з дня коли позивач взнав про порушення своїх прав чи інтересів.
Господарський суд першої інстанції також виходить з того, що на день прийняття міською міською радою спірного рішення № 836 від 25.03.2004 р. для оскарження цього рішення діяв загальний строк позовної давності у три роки, встановлений ст. 257 ЦК України.
Таким чином, позов підлягає задоволенню.
Витрати позивача на судовий збір відшкодовуються з міського бюджету.
Керуючись ч. 1 ст. 94, ст. 160, ст. 162, ст. 163, ч. 1-4 ст. 254, пунктом 6 розділу VІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним рішення Кіровоградської міської ради № 836 від 25.03.2004 року "Про реорганізацію комунального підприємства "Теплоелектроцентраль".
Судові витрати на сплату судового збору в сумі 03,40 грн. присудити з місцевого бюджету міста Кіровограда на користь позивача.
Стягнути із місцевого бюджету міста Кіровограда (Кіровоградська міська рада, адреса: 25006, м. Кіровоград, вул. Карла Маркса, 41, ідентифікаційний код 26241020) на користь дочірнього підприємства "Теплоенергоцентраль" товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (25002, м. Кіровоград, вул. Енергетиків, 20, ідентифікаційний код 32718692) витрати на судовий збір у сумі 03,40 грн.
Виконавчий лист може бути виданий за заявою особи на користь якої ухвалено судове рішення.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня складення її в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження постанови, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або відповідно частини 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Суддя
О.А. Змеул