91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
06.04.09 Справа № 19/42.
Суддя Косенко Т.В., за участю секретаря судового засідання Хухрянської І.В., розглянув матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю „М'ясний комбінат „М”ясолюбов”, м.Горлівка Донецької області
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Фриз ЛТД”, м.Сєвєродонецьк Луганської області
про стягнення 12751 грн. 74 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача - представник не прибув;
від відповідача -Теребеніна Н.В., довіреність № 351 від 30.12.2008.
Обставини справи: заявлено вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 9542 грн. 11 коп., 3% річних у сумі 265 грн. 31 коп., інфляційних нарахувань у сумі 1799 грн. 27 коп., пені в сумі 1145 грн. 05 коп.
Товариством з обмеженою відповідальністю „М'ясний комбінат „М”ясолюбов”, м.Горлівка Донецької області (позивачем) згідно накладних №116 від 13.02.2008, №162 від 21.02.2008, №272 від 13.03.2008 була поставлена товариству з обмеженою відповідальністю „Фриз ЛТД”, м.Сєвєродонецьк Луганської області (відповідачу) готова продукція на суму 22297 грн. 96 коп.
Позивач надав відповідачу вказані накладні, згідно яким відповідач зобов”язаний оплатити отриману продукцію в момент поставки.
Відповідач частково оплатив поставлений йому товар, але станом на 29.01.2009 сума заборгованості відповідача склала 9542 грн. 11 коп.
За несвоєчасну оплату поставленого товару позивач згідно п.3 ст.549 Господарського кодексу України та ст.ст.1, 3 Закону України №543/96-ВР від 22.11.1996 „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” нарахував відповідачу пеню у сумі 1145 грн. 05 коп.
Також ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.
Отже загальна сума 3% річних від суми заборгованості складає 265 грн. 31 коп., а сума інфляційних витрат складає 1799 грн. 27 коп.
Тобто загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 12751 грн. 74 коп.: основного боргу -9542 грн. 11 коп.; пені -1145 грн. 05 коп.; 3% річних -265 грн. 31 коп.; інфляційних витрат -1799 грн. 27 коп.
У зв'язку з тим, що відповідач порушив зобов'язання за поставку товару, а саме не сплатив суму боргу у добровільному порядку, позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою.
Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.02.2009 було порушено провадження по справі та розгляд справи призначений на 26.02.2009.
У судовому засіданні 26.02.2009 розгляд справи був відкладений на 19.03.2009, а потім на 06.04.2009, у зв'язку з неявкою відповідача. Рішення приймається 06.04.2009.
Відповідач відзивом на позовну заяву б/н від 03.04.2009 вимоги позову відхилив, враховуючи наступне: відповідач з позивачем договору на постачання продукції не укладав; позивач вирвав з контексту Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” поняття відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та змінивши у свій бік норму закону намагається незаконно стягнути грошові кошти з відповідача; що дані з розрахунку пені порушують ст.232 Господарського кодексу України; що позивач в порушення вимог ст.ст.530, 625 Цивільного кодексу України вимоги стосовно повернення боргу за накладними №116 від 13.02.2008, №162 від 21.02.2008, №272 від 13.03.2008 не пред'являв.
Також відповідач зазначив, що вважає вимоги позивача стосовно стягнення суми основного боргу, інфляційного збільшення, пені та 3% річних необґрунтованими і незаконними, та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки термін (строк) виконання обов'язку не настав.
Відповідач не скористався своїми правом, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, у судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Згідно положень ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, господарський суд Луганської області вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.ст.33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами ст.173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Приписами ст.530 Цивільного кодексу України, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
З вищенаведеного вбачається, що позивачем за накладними №116 від 13.02.2008, №162 від 21.02.2008, №272 від 13.03.2008 було поставлено відповідачу товар на суму 22297 грн. 96 коп.
В наданих накладних не зазначений термін оплати товару.
Відповідач виконав свої зобов'язання частково та станом на 29.01.2009 має перед позивачем заборгованість в сумі 9542 грн. 11 коп., на яку позивач нарахував пеню в сумі 1145 грн. 05 коп., суму інфляції 1799 грн. 27 коп. та 3% річних у розмірі 265 грн. 31 коп.
Позивач не надав до матеріалів справи доказів звернення до відповідача з вимогою про оплату товару, тобто порушив вимоги ст.530 Цивільного кодексу України, у відповідності з чим у відповідача не виникло обов'язку щодо його оплати.
Відповідач підтвердив відсутність вимоги про оплату товару та відсутність у нього обов'язку на його оплату, згідно ст.530 Цивільного кодексу України.
Таким чином у задоволенні позовних вимог щодо стягнення заборгованості в сумі 9542 грн. 11 коп., пені в сумі 1145 грн. 05 коп., суми інфляції 1799 грн. 27 коп. та 3% річних у розмірі 265 грн. 31 коп. слід відмовити.
Відповідно до ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Згідно ст.85 Господарського процесуального кодексу України, у судовому засіданні 06.04.2009 за згодою представника відповідача були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.43, 22, 33-34, 44, 49, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Луганської області
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення: 10.04.2009.
Суддя Т.В.Косенко
Помічник судді С.А.Кулешова