91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
02.04.09 Справа № 4/19
Розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУГАНСЬКИЙ КОМБІНАТ ВТОРМЕТ", м. Луганськ
до Відкритого акціонерного товариства " Стахановський завод феросплавів ",
м. Стаханов Луганської області
про стягнення 98573 грн. 26 коп.
Суддя: Батюк Г.М.
За участю секретаря судового засідання: Чех Т.М.
У присутності представників сторін:
від позивача - Єрофєєва О.А., довіреність № 01/48 від 06.01.09;
від відповідача - представник не прибув.
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в сумі 92518 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 5159 грн. 37 коп., 3% річних в сумі 895 грн. 29 коп.
Представник позивача надав до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог від 05.03.09 № 91, здану до суду 05.03.09, в порядку ст.22 ГПК України, якою зменшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача за поставлену продукцію в сумі 92518 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 4989 грн. 74 коп., 3% річних в сумі 856грн. 93 коп.
Представник позивача у судовому засіданні 05.03.09 вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог підтримав.
Вказана заява про зменшення розміру позовних вимог, здана до суду 05.03.09, прийнята судом, як така, що не суперечить ст. 22 ГПК України.
Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, але у судовому засіданні надав клопотання від 04.03.09 № 02/821, зданого до суду 05.03.09, яким просив позивача надати додаткові документі по справі.
Представник позивача надав до суду заяву про збільшення розміру позовних вимог, здану до суду 02.04.09, в порядку ст.22 ГПК України, якою збільшив розмір позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в сумі 92518 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 4989 грн. 74 коп., 3% річних в сумі 857 грн. 37 коп., всього 98365 грн. 71 коп.
Представник позивача у судовому засіданні 02.04.09 вказану заяву про збільшення розміру позовних вимог підтримав.
Вказана заява про збільшення розміру позовних вимог, здана до суду 02.04.09, прийнята судом, як така, що не суперечить ст. 22 ГПК України. Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в сумі в сумі 92518 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 4989 грн. 74 коп., 3% річних в сумі 857 грн. 37 коп.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,
Заява позивача щодо збільшення розміру позовних вимог підлягає до задоволення.
Позовними вимогами слід вважати: вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в сумі в сумі 92518 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 4989 грн. 74 коп., 3% річних в сумі 857 грн. 37 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганський комбінат Втормет»( позивачем у справі)
( далі- Постачальник») та Відкритим акціонерним товариством «Стахановський завод феросплавів»(відповідачем у справі) ( далі- Покупець) був укладений договір № 211В від 17.08.06, за умовами якого, «Постачальник»(позивач у справі) зобов'язаний поставити, а «Покупець»(відповідач у справі) прийняти та оплатити продукцію, номенклатура, кількість, якість, ціна і строки поставки якої вказані в Специфікаціях. Які є невід'ємною частиною договору. (п.1.1 договору) та специфікація до нього.
Згідно п. 2.1 договору, строк поставки оговорений в специфікаціях до договору.
Пунктом 4.2 договору, платежі по цьому договору здійснюються «Покупцем»(відповідачем у справі) в національній валюті України на розрахунковий рахунок «Постачальника»( позивача у справі) шляхом 100% оплати вартості продукції по факту поставки на протязі одного банківського дня з дня надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлену продукцію згідно приймально-здавального акту ВАТ «Стахановський завод феросплавів».
Позивач свої зобов'язання згідно умов вищевказаного договору виконав належним чином, а саме поставив відповідачу продукцію -стружка стальна № 1 вид 22 Кодю УКТВЄД у кількості 47,690 тон, що підтверджено актом здачі - приймання продукції від 25.09.08, видатковою накладною № РН-000171 від 25.09.08 на суму 92518 грн. 60 коп. з ПДВ, приймально - здавальним актом ( форма № 69) № 431 від 23.09.08, та направив відповідачу на оплату рахунок- фактуру № СФ-0000380 від 25.09.08 на суму 92518 грн. 60 коп. з ПДВ(а.с. 16-19), але відповідач свої зобов'язання не виконав, оплату за поставлену продукцію не провів, тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію складає 92518 грн. 60 коп.
Відповідно п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно склали 3% річних за період з 01.10.08 по 21.01.09 в сумі 857 грн. 37 коп., інфляційні нарахування за період з 01.10.08 по 31.12.08 в сумі 4989 грн. 74 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
Позивачем на адресу відповідача, відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, направлена претензія від 11.12.08 № 1068 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 92518 грн. 60 коп., але відповідач відповідь на претензію не надав, оплату за поставлену продукцію не провів (а.с.13-15).
Відповідач не виконав умови договору №211В від 17.08.06, тому позивач звернувся до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за поставну продукцію в сумі в сумі 92518 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 4989 грн. 74 коп., 3% річних в сумі 857 грн. 37 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог).
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Оцінивши доводи сторін у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як свідчать матеріали справи, позивач відповідно до умов договору №211В від 17.08.06, поставив відповідачу продукцію - стружка стальна № 1 вид 22 Кодю УКТВЄД у кількості 47,690 тон, що підтверджено актом здачі - приймання продукції від 25.09.08, видатковою накладною № РН-000171 від 25.09.08 на суму 92518 грн. 60 коп. з ПДВ, приймально - здавальним актом ( форма № 69) № 431 від 23.09.08, та направив відповідачу на оплату рахунок - фактуру № СФ-0000380 від 25.09.08 на суму 92518 грн. 60 коп. з ПДВ (а.с. 16-19), але відповідач свої зобов'язання не виконав, оплату за поставлену продукцію не провів, тому заборгованість відповідача перед позивачем за поставлену продукцію складає 92518 грн. 60 коп.
Згідно п.4.2 договору, платежі по цьому договору здійснюються «Покупцем»(відповідачем у справі) в національній валюті України на розрахунковий рахунок «Постачальника»( позивача у справі) шляхом 100% оплати вартості продукції по факту поставки на протязі одного банківського дня з дня надання рахунків-фактур та податкових накладних за фактично поставлену продукцію згідно приймально-здавального акту ВАТ «Стахановський завод феросплавів», але відповідач в порушення умов договору оплату рахунка -фактури № СФ-0000380 від 25.09.08 на суму 92518 грн. 60 коп. з ПДВ своєчасно не провів.
Відповідно до специфікації №21 (додаток №21 до договору №211В від 17.08.06), пунктом 3 обумовлені умови оплати -по факту поставки на протязі 5-ти банківських днів, пунктом 4 - строк поставки вересень 2008 року. (а.с.48).
Як вбачається з матеріалів справи, вантаж відповідачем був отриманий у вересні 2008 року, що підтверджено квитанцією про приймання вантажу №50829313 від 18.09.08 (а.с.49-51).
Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась. Розмір суми боргу відповідачем не оспорюється.
Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію складає 92518 грн. 60 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, та підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.
Вимоги про стягнення 3% річних за період з 01.10.08 по 21.01.09 в сумі 857 грн. 37 коп., інфляційні нарахування за період з 01.10.08 по 31.12.08 в сумі 4989 грн. 74 коп. (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), нараховані позивачем, відповідно до вимог ст. 625 ЦК України, обґрунтовано і підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Позивачем на адресу відповідача, відповідно до п. 2 ст. 530 ЦК України, направлена претензія від 11.12.08 № 1068 з вимогою про сплату заборгованості в сумі 92518 грн. 60 коп., але відповідач відповідь на претензію не надав, оплату за поставлену продукцію не провів (а.с.13-15).
У судовому засіданні 02.04.09 за згодою представника позивача була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.
Також, слід звернути увагу позивача на те, що, що діючим законодавством не передбачено повернення державного мита у разі зміни або уточнення позовних вимог позивачем ( зменшення розміру позовних вимог).
Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по держмиту та судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.525,526, 530 ЦК України, ст.ст. 173,193 ГК України, ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів ", м. Стаханов Луганської області, код ЄДРПОУ 00186513 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛУГАНСЬКИЙ КОМБІНАТ ВТОРМЕТ", м. Луганськ, вул.Андрія Ліньова, 81а, код ЄДРПОУ 32474002, заборгованість за поставлену продукцію в сумі 92518 грн. 60 коп., інфляційні нарахування в сумі 4989 грн. 74 коп., 3% річних в сумі 857 грн. 37 коп., витрати по держмиту в сумі 983 грн. 66 коп. та 117 грн. 75 коп. витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
3. У решті позову провадження у справі припинити.
Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення -07.04.09
Суддя Г.М.Батюк