01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
31.03.09 р. № 09/5260
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
головуючого судді: Фаловської І.М. (доповідач по справі),
суддів:
Разіної Т. І
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Азот»на рішення господарського суду Черкаської області від 19.01.2009 року,
у справі № 09/5260 (суддя Купченко Н.М.),
за позовом
Запорізького виробничого підприємства «НЕОН»Українського товариства глухих, м. Запоріжжя,
до
про
відкритого акціонерного товариства «Азот», м. Черкаси,
стягнення 132 551,92 грн.,
при секретарі судового засідання -Єрмак Л.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Нестерова Н.А. -представники за дов. № 05-07/3 від 08.01.2009 р.;
Кіргож Т.П. -представник за дов. № 05-07/4 від 08.01.2009 р.;
від відповідача: Ахмістов О.М. -представник за дов. 120-08/71 від 23.12.2008 р.
За результатами розгляду апеляційної скарги Київський міжобласний апеляційний господарський суд
В грудні 2008 року Запорізьке виробниче підприємство «НЕОН»Українського товариства глухих, (далі по тексту -позивач) звернулось до господарського суду Черкаської області із позовною заявою до відкритого акціонерного товариства «Азот»(далі по тексту -ВАТ «Азот», відповідач) про стягнення 132 551,92 грн., з яких 130 000 грн. -основного боргу, 2 210 грн. -інфляційних збитків, 341,92 грн. -3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 09-07/2008 від 22.07.2008 року, а саме на те, що останній не виконав свої зобов'язання щодо оплати за поставлений товар.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 19.01.2009 року у справі № 09/5260 (далі по тексту -оскаржуване рішення) позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «Азот»на користь позивача 130 000 грн. -основного боргу, 1950 грн. - інфляційних збитків, 362,29 грн. - 3% річних, в решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Черкаської області, ВАТ «Азот»звернулось до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 19.01.2009 року у справі № 09/5260.
В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, скаржник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення місцевий господарський суд не з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права.
Ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 10.02.2009 р. апеляційна скарга відповідача була прийнята до провадження і призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін.
Сторони у справі про час та місце засідання суду належним чином були повідомлені.
Позивач, згідно ст. 96 ГПК України, надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх безпідставними, непідтвердженими та такими, що суперечать обставинам справи та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як таке, що прийняте з повним дослідженням усіх доказів та вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу ВАТ «Азот»- без задоволення.
В судовому засіданні 31.03.2009 р. представники позивача зазначили, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими і безпідставними, а тому просять залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Представник відповідача повністю підтримав вимоги апеляційної скарги, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга ВАТ «Азот»на рішення господарського суду Черкаської області від 19.01.2009 року не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду необхідно змінити, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
У відповідності до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
А як зазначається в частині першій ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 22.07.2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 09-07/2008 (далі - Договір), відповідно до умов якого продавець (позивач) зобов'язується виготовити, поставити та передати у власність, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити товар. Кількість та найменування товару визначається специфікацією, оформленій у вигляді Додатку № 1 до даного Договору. Згідно Додатку №1 товаром по Договору є «Реактор токоограничивающий РТСТ-10-1000-0-0,96 УЗ».
Розділом 2 Договору сторони визначили ціну та порядок розрахунків, відповідно до якого ціна за товар по Договору становить 210000,00 грн., покупець проводить попередню оплату шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця у розмірі 80000,00 грн., залишок суми в розмірі 130000,00 гри. покупець зобов'язався провести протягом п'яти банківських днів з моменту готовності товару до поставки.
На виконання умов п.2.2 Договору відповідач 29.07.2008 року здійснив попередню оплату в сумі 80000,00 грн., згідно рахунку № 6 від 24.07.2008 року, що підтверджується карткою по особовому рахунку позивача у Запорізькій обласній філії АКБ «Укрсоцбанк»(а.с. 10) та не заперечується позивачем.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав та передав відповідачу товар, що підтверджується накладною № 60 від 15.10.2008 року та довіреністю серії НБМ №234000/1161 від 25.09.2008 року (а.с. 13-14). Відповідачем факт отримання товару по Договору не заперечується.
24 жовтня 2008 року позивач надіслав на адресу відповідача лист № 08-01/712 з вимогою сплатити кошти за поставлений товар за Договором в сумі 130000,00 грн.(а.с. 15).
Відповідач вимоги позивача не виконав, заборгованість не сплатив, що і стало підставою звернення позивача з позовом до суду.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази сплати коштів відповідачем на користь позивача за поставлений товар. Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, щодо задоволення вимоги позивача в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 130 000,00 грн. та вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно приписів ст. 175 ГК України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 3.1 Договору визначено умови поставки товару, а саме, поставка здійснюється згідно правил «Інкотермс-2000», після 100% попередньої оплати. Строк поставки товару 45 календарних днів з моменту здійснення попередньої оплати згідно п.2.2 Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони відступили від умов п. 3.1 Договору щодо стовідсоткової попередньої оплати за товар.
Статтями 693, 538 ЦК України встановлено, що у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару та незважаючи на це, продавець виконав поставку товару, то покупець має виконати свій обов'язок оплати в порядку встановленому Цивільним кодексом України. Таким чином, внаслідок поставки позивачем товару, який не був оплачений передплатою, відповідач зобов'язаний оплатити цей товар, але порядок оплати невизначений.
Тому, підлягає застосуванню ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Колегія суддів зазначає, що матеріали справи містять лист-вимогу позивача сплатити кошти за поставлений товар від 15.10.2008 року, тому відповідач повинен був виконати свій обов'язок щодо оплати товару до 22.10.2008 року. Оскільки, відповідач не виконав свої зобов'язання до 22.10.2008 року, то колегія суддів вважає, що з 23.10.2008 року таке зобов'язання є простроченим.
Відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як встановлено судом першої інстанції та з чим погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, на підставі ст. 625 ЦК України, позивачем правомірно нараховано три проценти річних від простроченої суми та збитки від інфляції за період з 23.10.2008 р. по 25.11.2008 року, однак місцевий господарський суд здійснивши перевірку розрахунку позивача встановив, що позивачем невірно визначений розмір індексу інфляції та трьох відсотків річних, а саме 2 210 грн. -інфляційних збитків, 341,92 грн. -3% річних.
Колегія суддів апеляційного господарського суду здійснивши власний розрахунок інфляційних збитків та трьох відсотків річних зазначає, що розрахунок місцевого господарського суду дійсно є вірним та розмір інфляційних збитків за період з 23.10.2008 р. по 25.11.2008 року складає та підлягає стягненню у розмірі 1 950,00 грн.
Що стосується розрахунку господарського суду першої інстанції щодо трьох відсотків річних - 362,29 грн., то він також є вірним, однак, колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в розмірі 362,29 грн. та вважає, що рішення в цій частині підлягає зміні, оскільки стягнення трьох відсотків річних у збільшених розмірах не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а відповідно до ч. 3 ст. 101 ГПК України апеляційний суд позбавлений права розглядати вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції, тобто виходити за межі позовних вимог. Таким чином стягненню підлягає сума трьох відсотків річних у розмірі 341,92 грн., саме той розмір, який заявлений позивачем до стягнення у позовній заяві.
Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відкритого акціонерного товариства «Азот»задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду Черкаської області від 19.01.2009 року у справі № 09/5260 має бути змінено в частині розміру 3% річних, що підлягає до стягнення.
Керуючись ст. 99, ст. 101, ст. 102, п. 4 ст. 103, п. 4 ст. 104, ст. 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Азот»на рішення господарського суду Черкаської області від 19.01.2009 року у справі № 09/5260 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 19.01.2009 року у справі № 09/5260 змінити.
Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Азот»(18014, м. Черкаси, вул. Першотравнева. 72, ідентифікаційний код 00203826):
- на користь Запорізького виробничого підприємства «НЕОН»Українського товариства глухих (69083, м. Запоріжжя, вул. Східна, 10, ідентифікаційний код 03972608) 130 000 (сто тридцять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 1 950 (одну тисячу дев'ятсот п'ятдесят) грн. 00 коп. - інфляційних збитків та 341 (триста сорок одну) грн. 92 коп. - трьох відсотків річних. Видати наказ;
- в доход Державного бюджету України через Державну податкову інспекцію у місті Черкаси (м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235) для зарахування на реєстраційний рахунок УДК в м. Черкаси №31117095700002 банк - ГУДКУ в Черкаській області, МФО 854018, код 22809222, код бюджетної класифікації 22090200 символ звітності банку 095 - 1322,92 грн. державного мита за розгляд позовної заяви та 117,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ;
3. В решті позовних вимог відмовити.»
3. Доручити господарському суду Черкаської області видати відповідні накази.
4. Матеріали справи № 09/5260 повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя: Фаловська І.М.
Судді:
Зеленіна Н.І.
Разіна Т. І
Дата відправки 06.07.09