Справа № 463/2-3494/06 Головуючий у 1 інстанції: Мартинишин Я.М.
Провадження № 22-ц/783/4116/13 Доповідач в 2-й інстанції: Зверхановська Л. Д.
Категорія:5
28 жовтня 2013 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Зверхановської Л.Д.
суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П.
при секретарі: Служалі А.Ю.
з участю: представників апелянта ОСОБА_2 - ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2006 року,
Оскаржуваним рішенням Личаківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2006 року задоволено позовні вимоги ОСОБА_5 до КП ЛОР "БТІ та ЕО", про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Зобов'язано КП ЛОР "БТІ та ЕО" зареєструвати за ОСОБА_5 право власності на квартиру АДРЕСА_1 та видати витяг про реєстрацію за ОСОБА_5 права власності на квартиру АДРЕСА_1.
Рішення суду оскаржила представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необгрунтованим, районним судом не досліджено всі обставини справи, порушено вимоги процесуального законодавства, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Вказує, що ОСОБА_6 є спадкоємцем по заповіту, який склала його тітка ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Після смерті ОСОБА_7 спадкоємцем ОСОБА_6 було подано заяву до Четвертої Львівської державної нотаріальної контори про оформлення свідоцтва про право на спадщину. Покликається на те, що районним судом не перевірено кола спадкоємців після смерті ОСОБА_7, не з'ясовано чи були в неї спадкоємці за заповітом і чи звертався хтось до нотаріальної контори про оформлення спадщини. Вважає, що всупереч вимогам процесуального закону районний суд не залучив ОСОБА_6 до розгляду справи, чим порушив права спадкоємців. Звертає увагу суду, що ОСОБА_6 про оскаржуване рішення не було відомо, оскільки той продовжував оплату за квартиру з часу смерті ОСОБА_7 до 2007 року, про що свідчать квитанції про оплату комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким скасувати право власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 та реєстрацію права власності ОСОБА_5
Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які беруть участь у справі, у тому числі і позивача ОСОБА_5, котрі належним чином відповідно до вимог ст.ст.74-76 ЦПК України повідомлені про час та місце розгляду справи, але не з'явилися в судове засідання.
Крім того, позивачка ОСОБА_5 повторно не з'явилася в судове засідання, а тому її неявка в судове засідання свідчить про зловживання нею своїми процесуальними правами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Однак, оскаржуване рішення не у повній мірі відповідає даним вимогам.
Відповідно до положень ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за
зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. , яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.
Згідно із ст.ст.3, 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених прав, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає порушені права цих осіб у спосіб, визначений законами України.
Перелік можливих способів захисту міститься в ст.16 ЦК України.
Статтею 214 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши фактичні обставини справи, для вирішення спору повинен застосувати правову норму, яка регулює виниклі правовідносини.
Скориставшись своїм правом, позивач просила визнати за нею право власності на квартиру АДРЕСА_1 та зобов'язати зареєструвати таке КП ЛОР "БТІ та ЕО".
Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що оскільки позивачка відповідно до вимог ст.ст.1268,1270 ЦК України постійно проживала разом із померлою ОСОБА_7, протягом шести місяців з часу відкриття спадщини вступила в управління та володіння спадковим майном, тобто прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7, а відповідач відмовив позивачу в реєстрації її права власності, тим самим не визнав його.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, так як він дійшов до них з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотньої дії у часі, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності.
Однак, у порушення наведених положень права районний суд при вирішенні даного спору помилково керувався нормами Цивільного кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2004 року, хоча ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст.524 ЦК Української РСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Відповідно до ст.525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Згідно до ст.534 ЦК Української РСР кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.
ОСОБА_7 30.08.1994 року склала заповіт, яким належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 заповіла ОСОБА_6
Відповідно до ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.
Згідно ч.1 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.
07.06.2002 року ОСОБА_6 звернувся у Четверту Львівську державну нотаріальну контору із заявою про прийняття спадщини, тобто прийняв спадщину.
Крім того, він до 2007 року здійснював оплату комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1, що підтверджується квитанціями, які приєднані до матеріалів справи.
Проте, до участі у справі ОСОБА_6 не був залучений, хоча помер лише ІНФОРМАЦІЯ_2, що стверджується свідоцтвом про його смерть.
Враховуючи наведене вище, а також те, що оскільки згідно діючого законодавства на стадії апеляційного розгляду суд позбавлений можливості змінювати процесуальне положення учасників процесу або залучати до участі у справі інших учасників процесу, а саме залучити до участі у справі ОСОБА_2, яка є спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6, як його дружина, то колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення слід скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Не підлягають задоволенню вимоги апелянта щодо ухвалення нового рішення про скасування права власності ОСОБА_5 на квартиру АДРЕСА_1 та реєстрацію цього права власності за ОСОБА_5, так як такі позовні вимоги судом першої інстанції не розглядались.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.2, 309, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Личаківського районного суду м. Львова від 04 жовтня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_5 до КП ЛОР "БТІ та ЕО", про визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий:
Судді: