Справа № 529/995/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/3773/2013
Головуючий у 1-й інстанції Щабельська І.В.
Доповідач Дряниця Ю. В.
07 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді : Дряниці Ю.В.
Суддів: Кривчун Т.О., Чумак О.В.
При секретарі : Ткаченко Т.І.
З участю: позивача ОСОБА_1,
Адвоката ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Диканського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2013 року
по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про виселення наймача під час капітального ремонту.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду Полтавської області Дряниці Ю.В., -
У серпні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про виселення наймача житлової площі у житловому будинку на час капітального ремонту житлового будинку без надання іншого житлового приміщення, стягнення судових витрат.
Рішенням Диканського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 за безпідставністю позовних вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог. Посилається на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що виникає ситуація відповідно до якої речі ОСОБА_4 він не може без її згоди перенести з житлового будинку в інше місце та не може почати капітальний ремонт будинку, а навіть якщо така можливість виникне, то ОСОБА_4, реалізуючи своє право наймача на проживання в житловому будинку, вселиться у нього. Таким чином, вважає, що суд своїм рішенням позбавив його можливості провести ремонт взагалі
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Перевіривши матеріали справи, з'ясувавши межі апеляційного оскарження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з підстав, визначених ст.308 ЦПК України.
У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Як убачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_4 була в 2005 році вселена у домогосподарство по АДРЕСА_1 за згодою власника - ОСОБА_1 як член сім'ї (цивільна дружина).До листопада 2012 року сторони проживали однією сім'єю.
Протягом цього періоду ОСОБА_4 з 2005 по 2009 рік була зареєстрована в цьому господарстві, потім знялася з реєстрації, а 22 грудня 2010 року повторно була в цьому зареєстрована. 10 грудня 2010 року між сторонами було укладено договір найму житлової кімнати площею 0,15 кв.м в АДРЕСА_1
Відповідно до висновку експертного будівельно-технічного дослідження № 635 від 11.07.2013р. будинок літ. «А-1» потребує капітального ремонту.
Згідно пояснень сторін, вони до листопада 2012 року проживали однією сім'єю в приміщенні літньої кухні літ. «Б», яка була пристосована до житлового приміщення, а в приміщенні житлового будинку літ. «А-1» вони ніколи фактично не проживали.
Колегія суддів вважає, що відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції вірно провів аналіз норм чинного законодавства, врахувавши всі встановлені фактичні обставини по справі.
Судом достовірно було встановлено, що сторони проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу в спірному домоволодінні. В грудні 2010 року ОСОБА_4 було укладено договір найму житлової кімнати площею 0,15 кв.м. з власником ОСОБА_1 З листопада 2012 року відповідач фактично не проживає у домогосподарстві по АДРЕСА_1
Окрім того, колегія суддів звертає увагу на те, що висновки експерта стосуються контруктивних елементів житлового будинку літ. «А-1» по АДРЕСА_1. Разом з цим, відповідно до акту від 14.03.2013 року, складеного депутатом сільської ради та сусідами (а.с.39) вбачається, що сторони з 2004 року до грудня 2012 року проживали однією сім'єю в недобудованому приміщенні літньої кухні літ. «Б», що використовували як житлове. Літня кухня була збудована під час їх спільного проживання на місці старого зруйнованого сараю.
Відповідно до ст. 165 ЖК України, при проведенні капітального ремонту жилого будинку, що належить громадянинові на праві приватної власності, коли ремонт не може бути проведено без виселення наймача, власник будинку вправі вимагати його виселення, а у разі відмови наймача звільнити жиле приміщення власник може вимагати його виселення в судовому порядку.
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про безпідставність пред'явлених вимог, оскільки відповідач фактично в спірному домоволодінні з листопада 2012 року не проживає, вільного доступу до нього не має, однак в домогосподарстві зберігаються її особисті речі у сумках, доступ до яких має лише в присутності позивача. Вказані встановлені фактичні обставини не заперечуються самим позивачем.
Таким чином, колегія суддів вважає, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідач чинить йому перешкоди в здійсненні капітального ремонту житлового будинку літ. «А-1» по АДРЕСА_1
Апелянт обґрунтовує свої доводи можливим виникненням певних обставин у майбутньому, що не може братися до уваги колегією суддів, оскільки рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та регулювати виникнення певних правовідносин у майбутньому.
Інші доводи апеляційної скарги також не спростовують висновки місцевого суду, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів, доводів та заперечень сторін, яким судом дана відповідна правова оцінка.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 11 ЦПК України зміст, аналіз підстав та предмету заявленого позову свідчить про розгляд справи судом першої інстанції з дотриманням принципу диспозитивності. Оцінка доказів місцевим судом проведена вірно з дотриманням статті 212 ЦПК України.
Тлумачення норм матеріального права, які регулюють вирішення спору, апелянтом проведено поверхово, без повного та системного аналізу норм, а тому доводи викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу. Апеляційна скарга не містить нових фактів чи засобів доказування, які б спростували висновки суду першої інстанції, здебільшого ґрунтується на припущеннях та викладенні обставин, які можуть виникнути в майбутньому.
Висновки місцевого суду вірні та ґрунтуються на нормах закону.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів приходить до висновку, що при вирішенні спору по суті місцевим судом були вірно враховані та застосовані норми матеріального права, а також правильно встановлені фактичні обставини по справі та їм дано належну правову оцінку.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Диканського районного суду Полтавської області від 30 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: Дряниця Ю.В.
Судді: Кривчун Т.О.
Чумак О.В.
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
Полтавської області Дряниця Ю.В.