Справа № 552/5232/13-ц
Номер провадження 22-ц/786/3818/2013
Головуючий у 1-й інстанції Васильєва Л.М.
Доповідач Лобов О. А.
06 листопада 2013 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі
головуючого судді Лобова О.А.,
суддів Акопян В.І., Одринської Т.В.
при секретарі Фадєйкіній Н.Б.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 14 серпня 2013 року про відмову у скасуванні судового наказу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,
05 грудня 2012 року Київським районним судом м.Полтави виданий судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» 4 208 грн. 34 коп. заборгованості за надані послуги теплопостачання.
Ухвалою Київського районного суду м.Полтави від 14 серпня 2013 року залишена без задоволення заява ОСОБА_1 про скасування судового наказу від 05 грудня 2012 року.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою скасувати судовий наказ від 05 грудня 2012 року і визнати вимоги ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» такими, що не підлягають задоволенню.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не перевірив належним чином доводи заявника, внаслідок чого дійшов хибного висновку про відсутність підстав для скасування судового наказу.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з наступних підстав:
Відповідно до п.1 ч.2 ст.307, п.1 ч.1 ст.312 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції вправі відхилити апеляційну скаргу та залишити ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням вимог закону.
З матеріалів справи вбачається, що у листопаді 2012 року ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання за період з березня 2010 року по жовтень 2012 року включно у сумі 4 208 грн. 34 коп. На підтвердження заявленої вимоги ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» долучив до заяви документи, що підтверджують виникнення права вимагати стягнення заборгованості.
У заяві про скасування судового наказу (а.с.44-45) ОСОБА_1 посилався на такі обставини:
- ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» не повідомляв ОСОБА_1 про наявність у нього заборгованості з оплати вартості послуг теплопостачання і не вживав попередніх заходів із стягнення заборгованості;
- між ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» і ОСОБА_1 договір про надання послуг не укладався.
Встановивши наведені обставини, суд першої інстанції з дотриманням вимог процесуального закону дійшов правильного висновку про відсутність законних підстав для задоволення поданої ОСОБА_1 заяви.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції виходячи з наступного.
За змістом положень Розділу ІІ ЦПК України та норм ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» виникнення права у постачальника послуг на пред'явлення до суду вимоги про стягнення заборгованості не ставиться у залежність від попереднього інформування споживача про наявність заборгованості та вжиття позасудових заходів із погашення заборгованості. Отже, посилання ОСОБА_1 про неотримання ним будь-яких повідомлень та попереджень від «ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» щодо заборгованості не мають правового значення.
У пункті 13 Постанови Пленуму ВССУ № 14 від 23 грудня 2011 року роз'яснено: «Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення (пункт 3 частини першої статті 96 ЦПК), судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.» Таким чином, наявність письмової угоди не є єдиною і обов'язковою умовою для встановлення факту існування договірних відносин (фактичних). На підтвердження існування фактичних договірних відносин з теплопостачання квартири ОСОБА_1 ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» долучило до заяви належні і допустимі докази (а.с.6-16).
Твердження апеляційної скарги про фальшивість наданих ПАТ «Полтавський турбомеханічний завод» доказів є голослівними і не підтверджені належними і допустимими доказами.
Виходячи з принципів, встановлених ст.6,ст.627 ЦК України, ст.19 ЗУ «Про теплопостачання», споживачі теплової енергії вправі змінювати теплопостачальну організацію, відмовитися від послуг певного постачальника послуг, але за наявності технічної можливості, зважаючи на специфіку діяльності у сфері теплопостачання. Порядок відключення окремих квартир в багатоквартирних будинках від мережі центрального опалення визначений наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №4 від 22 листопада 2005 року. Відповідно до вказаного нормативного акту надання послуг з теплопостачання припиняється з моменту складання акту про відключення квартири і його затвердження відповідною комісією.
ОСОБА_1 належних доказів про вжиття ними заходів, передбачених Порядком, суду не надав.
Враховуючи наведене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування оскаржуваної ухвали.
Керуючись ст.303, ст.307 ч.2 п.1, ст.312 ч.1 п.1, ст.315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м.Полтави від 14 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий О.А. Лобов
Судді В.І. Акопян
Т.В. Одринська
З оригіналом згідно: суддя О.А. Лобов