Справа № 531/1192/2013-ц
Провадження № 2/531/391/2013
13 вересня 2013 року Карлівський районний суд Полтавської області у складі :
головуючого - судді Жмурко П.Я.
при секретарі Сімоненко Я.С.
за участю відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Карлівка цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором ,-
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на їхню користь заборгованість по кредитному договору у розмірі 33347,22 грн., а також понесений ними судовий збір.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.02.2008 року між відповідачем та ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» було укладено договір №PLXRRX36330080 у формі заяви та Умов. Згідно договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 3743,63 грн., зі сплатою за користування кредитом 12% річних. У зв'язку з неналежним виконанням боржником умов договору, щодо повернення кредиту та сплати відсотків, станом на 12.04.2013 року утворилася заборгованість у розмірі 33347,22 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте раніше від нього надійшла заява, в якій він просив суд справу розглядати без його участі, зазначивши при цьому, що підтримує позов у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнає частково і просить суд зменшити розмір нарахованої банком пені, оскільки вважає позовні вимоги в цій частині необґрунтованими, а суму нараховану до стягнення завищеною.
Заслухавши пояснення відповідача та вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги частково обґрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З матеріалів справи вбачається, що 25.02.2008 року сторонами було підписано заяву в якій ОСОБА_1 просив банк надати йому строковий кредит в сумі 3743,64 грн. на строк з 25.02.2008 року по 25.02.2010 року - для придбання товару, а також у розмірі 143,64 грн. - на сплату страхового платежу, зі сплатою за користування кредитом 1,0% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, єдиноразової винагороди у розмірі 600 грн. та щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 89,85 грн. В свою чергу, ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити відсотки, комісії, винагороди, зазначені в цій заяві та Умовах надання споживчого кредиту фізичним особам. Погашення заборгованості мало здійснюватись щомісячними платежами. У разі порушення взятих на себе зобов'язань, ОСОБА_1 зобов'язався сплатити пеню, відповідно до п. 5.1 Умов. В заяві також визначено розмір та випадки сплати комісії. З Умовами надання кредиту ОСОБА_1 був ознайомлений, про що свідчить його підпис в заяві. (а.с. 5) Умови також додані до матеріалів справи і були досліджені судом. (а.с. 7-16)
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що між сторонами виникли кредитні правовідносини.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 ЦК сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
З матеріалів справи вбачається, що сторони узгодили всі істотні умови договору. Про вільне волевиявлення сторін укласти договір на таких умовах, свідчать їхні особисті підписи. Договір вцілому чи окремі його положення не оспорювались.
Згідно з роз'ясненнями п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Статтею 259 ЦК України передбачено, що позовна давність встановлена Законом, може бути збільшена за згодою сторін і такий договір укладається в письмовій формі. При цьому Законом не обмежено строк позовної давності, що визначають сторони; Закон також не містить виключення щодо застосування даної норми лише до спеціальної чи загальної позовної давності, тобто положення цієї статті можуть бути застосовані в обох випадках.
Підписуючи заяву сторони узгодили, що виконання договору має здійснюватись відповідно до Умов і позичальник зазначив, що з такими умовами він ознайомлений та зобов'язується їх виконувати. (а.с. 5) Пунктом 1.7.31 Умов, сторонами було визначено строк позовної давності відносно вимог повернення кредиту, сплати відсотків, винагород, неустойки, пені, штрафів, витрат банку по розділах 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5, 2.5.1, 2.5.2, 2.16, 3.1, 3.17 Умов і правил, який становить 50 років. (а.с. 16)
Таким чином, позивачем не було пропущено строк позовної давності при зверненні до суду.
Відповідачем в судовому засіданні не заперечується, що банком було виконано своє зобов'язання в частині надання кредиту. В свою чергу ОСОБА_1, умови договору №PLXRRX36330080 належним чином не виконував, про що свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості. Згідно з положеннями ст. 61 ЦПК України, обов'язок доказування покладено на сторони. В матеріалах справи є лише один розрахунок по кредитному договору - наданий позивачем, тому суд бере його за основу при винесенні рішення.
Згідно розрахунку, станом на 12.04.2013 року, існує заборгованість по кредитному договору №PLXRRX36330080, яка становить 33347,22 грн. і складається з заборгованості по кредиту - 2118,73 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом - 231,03 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 1257,90 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань - 27675,41 грн., а також штрафів: фіксованої частини - 500 грн. та процентної складової - 1564,15 грн. (а.с. 3-4)
З матеріалів справи вбачається, що всі вищевказані нарахування було проведено в межах умов договору.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 зобов'язаний сплатити на користь банку заборгованість по кредитному договору. При визначенні розміру заборгованості, що підлягає до стягнення, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями п. 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», положення ч. 3 ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка. Істотними обставинами в розумінні ч. 3 ст. 551 ЦК України можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
З матеріалів справи вбачається, що сума нарахованої банком пені становить 83% всієї заборгованості по кредиту. Заборгованість по кредиту без урахування пені становить 5671,81 грн. Нарахована банком пеня значно перевищує розмір заборгованості, а отже і розмір завданих банку збитків. Окрім того, з розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач частково її погашав. Враховуючи зазначені обставини, суд приходить до висновку про можливість зменшення пені, нарахованої банком. Суд вважає за доцільне стягнути пеню в межах розміру заборгованості по кредиту, відсотках, штрафах і комісії, тобто у розмірі 5671,81 грн., що становитиме 50% всієї заборгованості. В іншій частині, заборгованість має бути стягнута у повному обсязі.
Таким чином, суд вважає за можливе стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість по кредитному договору у розмірі 11343,62 грн., яка складається з заборгованості по кредиту - 2118,73 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом - 231,03 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 1257,90 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань - 5671,81 грн., а також штрафів: фіксованої частини - 500 грн. та процентної складової - 1564,15 грн.
Згідно з положеннями ст. 88 ЦПК України, судовий збір має бути стягнуто пропорційно розміру задоволених вимог. Таким чином, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 113,43 грн. (34%) сплаченого ними судового збору.
При винесенні рішення судом враховано інформацію зазначену в статутних документах товариства, щодо зміни типу банку та його найменування. (а.с. 19)
Керуючись п. 27 Постанови Пленуму ВССУ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30.03.2012 року, ст. ст. 526, 549, 627, 629, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» заборгованість по кредитному договору № PLXRRX36330080 від 25.02.2008 року у розмірі 11343,62 грн. (одинадцять тисяч триста сорок три гривні шістдесят дві копійки), яка складається з заборгованості по кредиту - 2118,73 грн., заборгованості по відсотках за користування кредитом - 231,03 грн., заборгованості по комісії за користування кредитом - 1257,90 грн., пені за несвоєчасність виконання зобов'язань - 5671,81 грн., а також штрафів: фіксованої частини - 500 грн. та процентної складової - 1564,15 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» частину сплаченого ними судового збору у розмірі 113,43 грн. (сто тринадцять гривень сорок три копійки).
В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області, через Карлівський районний суд Полтавської області, протягом десяти днів з дня його проголошення або з дня отримання копії рішення.
Суддя Жмурко П.Я.