Справа № 464/7769/13-ц
пр.№ 2/464/1761/13
19 вересня 2013 року
Сихівський районний суд м.Львова
в складі: головуючого Тімченко О.В.
при секретарі Макар Ю.М.
з участю: позивача ОСОБА_1
пр-ка відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить стягувати з відповідача щомісяця в її користь аліменти на утримання їх дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в твердій грошовій сумі - 2000 гривень щомісяця, до досягнення дитиною повноліття. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що з 30 липня 2011 року перебувала в шлюбі з відповідачем, в якому у них народилась дочка ОСОБА_5, 22.02.12. Подружнє життя у ни не склалось, у зв*язку з чим відповідач у грудні 2011 року став проживати окремо. Так як вона не працює, а обов*язок по утриманню і вихованню дитини законом покладений на обидвох батьків, просить позов задоволити.
В судовому засіданні позивач позов підтримала повністю та додатково пояснила, що відповідач сам добровільно запропонував своєю заявою, яку направив на її адресу, сплачувати їй аліменти на дитину в розмірі 2000 грн., які надає по даний час. Вона не працює і не заперечує, що повинна також утримувати дитину.
Представник відповідача позов визнав частково та ствердив, що відповідач дійсно в добровільному порядку по даний час сплачував позивачеві 2000 грн., але не тільки на утримання дитини, але й на її утримання - кожному по 1000 грн. Натомість позивачеві мало було цього, вона вигадала, що дана сума призначалась щомісяця на дитину, а тому звернулась до суду з позовом, про стягнення аліментів ще й на себе. Тому з врахуванням такої поведінки позивача, відповідач, який не працює, згідний сплачувати 1000 грн., а рішенням суду на утримання самої вже визначена сума. Крім того позивач не працює, хоча обов*язок по утриманню спільного сина покладений і на неї в рівній мірі. Позивач не надала доказів тому, що вона за своїм станом здоров*я працювати не може і що дитині слід сплачувати більшу суму чи за станом здоров*я тощо. Відповідач гуманно намагався з позивачем поступати, натомість вона цього не усвідомила.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши її дійсні обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
У відповідності до ст.ст.180, 181 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.
Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, самого платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до ст.184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 30 липня 2011 року.
В даному шлюбі мають малолітню дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ще до розпаду сім*ї дочка сторін залишилась проживати з позивачем, що сторонами не оспорюється.
У березні 2013 року відповідач звернувся до суду з позовом, про розірвання шлюбу з позивачем, де особисто в позовній заяві зазначив, що тимчасово безробітний, після розпаду сім*ї, починаючи з січня 2012 року, надає щомісяця матеріальну допомогу на утримання позивача та своєї дочки; наголосив на тому, що зобов*язується і в подальшому щомісячно матеріально забезпечувати дитину на належному високому рівні, зокрема і з метою здобути нею освіту, відвідувати спортивні, культурні, мистецькі та інші просвітницькі заклади, мати належні умови відпочинку у спортивно-оздоровчих закладах.
Як вбачається з тверджень представника відповідача та заяви, підписаної відповідачем, останній перераховував позивачеві на утримання дочки і її гроші в сумі 2000 грн., починаючи з січня 2012 року. Як ствердила позивач, дану суму вона постійно отримує щомісяця.
Так, при визначенні розміру аліментів, суд враховує, що позивач, яка має належний стан здоров*я, не працює, нікого крім дитини, на утриманні не має; відповідач жодним хронічним захворюванням не хворіє, на його утриманні жодна особа не перебуває, його матеріальне становище (має нерегулярний, мінливий дохід), та приходить до висновку з урахуванням усіх обставин справи, що слід призначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, а саме 1000 грн., яка, з урахуванням всіх обставин справи та доводів представника відповідача, відповідатиме належній необхідній для забезпечення потреб малолітньої дочки.
Відповідно до ст.367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
З відповідача з врахуванням вимог ст.88 ЦПК України в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 229,40 грн.
На підставі ст.ст.180, 181, 182, 184 ч.1 Сімейного Кодексу України, та керуючись ст.ст.10, 60, 88, 174, 212, 215, 367 ЦПК України, с у д, -
позов задоволити.
Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, в користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, аліменти на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в твердій грошовій сумі - 1000 (одна тисячі) гривень щомісяця, починаючи з 12 березня 2013 року, до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави судовий збір в розмірі 229,40 грн.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня його проголошення, а особою, у відсутності якої таке прийняте, - в той же строк з дня отримання його копії.
Головуючий