Справа № 456/5116/13-ц
Провадження № 6/456/160/2013
"14" жовтня 2013 р. Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі: головуючого-судді Гули Л. В.
при секретарі Петренко Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України,
Старший державний виконавець відділу ДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області ОСОБА_2 за погодженням з начальником відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції звернулася в суд з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, до виконання зобов'язань, які покладені на неї рішенням Львівського окружного адміністративного суду.
В обґрунтування подання покликається на те, що на виконанні у ВДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області знаходиться: виконавчий лист № 2а-7655 від 25.09.2013 року Львівського окружного адміністративного суду про стягнення 2364,47 грн. боргу ; вимога № Ф-428У від 22.04.2013 року УПФУ в м. Стрию та Стрийському районі про стягнення 6496,44 грн. боргу ; вимога № Ф-1349У від 25.06.2013 року УПФУ в м. Стрию та Стрийському районі про стягнення 455,18 грн. боргу ; вимога № Ф-1299У від 08.08.2013 року УПФУ в м. Стрию та Стрийському районі про стягнення 23,59 грн. боргу; рішення № 1722 від 29.07.2013 року УПФУ в м. Стрию та Стрийському районі про стягнення 61,91 грн. боргу ; вимога № Ф-1349/1У від 23.08.2013 року УПФУ в м. Стрию та Стрийському районі про стягнення 467,59 грн. боргу. Боржником рішення не виконуються, на вимоги щодо сплати боргу ОСОБА_1 не реагує, на виклики державного виконавця не з'являється, а тому старший державний виконавець відділу ДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції просить встановити тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України до виконання зобов'язань, покладених на неї, оскільки таке обмеження передбачене ст. 6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України”.
Відповідно до ст. 377 - 1 ЦПК України суд негайно розглядає подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Державний виконавець в судове засідання не з'явився та не представив суду матеріали виконавчого провадження.
Представник стягувача - управління Пенсійного фонду України в м. Стрию та Стрийському районі в судове засідання не з'явився.
Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася.
У зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 197 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши подання, проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання старшого державного виконавця про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 слід відмовити з наступних підстав.
У розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін ''суд, встановлений законом'' поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: ''Сокуренко і Стригун проти України'' від 20 липня 2006 року та ''Лавентс проти Латвії'' від 7 листопада 2002 року).
Одночасно суд зауважує, що в ст. 2 ''Свобода пересування'' Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, наголошено, що кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно із своєю власною, й обмеження може бути встановлено законом в разі крайньої необхідності в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки , для підтримання публічного порядку, запобігання злочину й захисту здоров'я чи моралі, й якщо це виправдано суспільними інтересами в демократичному суспільстві.
Статтею ст. 33 Конституції України передбачено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Статтею 6 Закону України “Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України” передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, а у громадянина України, який має паспорт, паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено у випадках, якщо, зокрема :
- діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;
- він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов'язань.
Таким чином, Законом України “Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України” визначено підстави для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон та способи здійснення таких обмежень, а саме - шляхом відмови у видачі паспорта або шляхом затримання чи вилучення паспорта.
Посилання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області на норму ст. 377- 1 ЦПК України як на норму, якою регламентовано порядок розгляду судами питання про тимчасове обмеження боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), не дає суду правової підстави вирішити питання про тимчасове обмеження виїзду за кордон боржника без спеціальної матеріальної норми, як це передбачено Конституцією України.
Інших правових підстав для обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 старший державний виконавець відділу ДВС Стрийського МРУЮ не навела.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є приватним підприємцем, загальна заборгованість останньої перед УПФУ в м. Стрию та Стрийському районі становить 9869,18 грн.
Проте докази, які б достовірно свідчили про ухилення ОСОБА_1 від виконання зобов'язань з погашення заборгованості, в матеріалах справи відсутні. Сам факт неповернення нею боргу, не є безумовним доказом такого ухилення.
Разом з тим, матеріалами справи не підтверджено і тих обставин, що перебування ОСОБА_1 на території України буде сприяти належному виконанню боргових зобов'язань, а відсутність особи - перешкодою для їх своєчасного і належного виконання.
Окрім того, з матеріалів подання неможливо зробити висновок про те, чи вживалися старшим державним виконавцем заходи щодо розшуку боржника ОСОБА_1, чи виносилася нею постанова про її примусовий привід у зв'язку з тим, що боржник ОСОБА_1 не з'являлася на виклики державного виконавця, та результати її виконання.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст. 33 Конституції України, ст., ст. 209, 210, 294, 377-1 ЦПК України, суд
В задоволенні подання старшого державного виконавця відділу ДВС Стрийського міськрайонного управління юстиції Львівської області про тимчасове обмеження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у праві виїзду за межі України відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В. Гула