24 жовтня 2013 року м. Київ К/9991/5160/11
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Федорова М.О.
суддів: Островича С.Е.
Степашка О.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010
у справі № 2а-927/09/2670-15/123
за позовом Державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції
України
до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва
про скасування акту №21 про анулювання реєстрації платника податку на
додану вартість
Державне підприємство „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про скасування акту №21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2009 в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.07.2009 скасовано, прийняте нове рішення, яким позовні вимоги Державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України задоволено, визнано дії Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва щодо скасування реєстрації Миколаївської філії державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість протиправними, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Центральному районі м. Миколаєва відмінити анулювання реєстрації Миколаївської філії державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість, скасувати акт № 21 від 14.01.2009 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість та видати Миколаївській філії державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Внести до Реєстру платників податку на додану вартість відповідні зміни шляхом вилучення запису про анулювання реєстрації Миколаївської філії державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість на підставі акту № 21 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 14.01.2009 та поновити запис про реєстрацію Миколаївської філії державного підприємства „Інформаційний центр" Міністерства юстиції України як платника податку на додану вартість.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції відповідач оскаржив її в касаційному порядку.
В скарзі просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Касаційна скарга вмотивована тим, що судом першої та апеляційної інстанції при вирішення спору по даній справі порушено норми матеріального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що , відповідно до Акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість від 14.01.2009 року № 21, складеного комісією Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва, анульовано реєстрацію Миколаївської філії державного підприємства «Інформаційний центр»Міністерства юстиції Україні як платника податку на додану вартість.
Зазначене рішення прийнято відповідно до підпункту «в»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», на підставі того, що Миколаївська філія позивача відповідно до пункту 3 статті 95 Цивільного кодексу України не є юридичною особою, не є суб'єктом господарювання та не є платником податку на додану вартість у розумінні Закону України «Про податок на додану вартість».
Згідно з частинами 1 і 3 ст. 95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій.
Філії та представництва не є юридичними особами.
Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення.
Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Закону України „Про податок на додану вартість", платником податку є будь-яка особа, яка, а) здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; б) підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; в) імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті.
Згідно з п. 2.2. ст. 2 Закону платником податку є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.
Пунктом 9.4 ст. 9 Закону встановлено, що якщо особа, на яку не поширюється дія пункту 2.3 статті 2 цього Закону, як платник податку, вважає за доцільне добровільно зареєструватися платником податку і відповідає вимогам підпункту 2.2 статті 2 цього Закону, така реєстрація провадиться за її заявою.
Приписами п. 9.8 ст. 9 Закону передбачено що реєстрація діє до дати її анулювання, або у випадках передбачених Законом.
Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції стосовно того, що виходячи з положень вищевказаної норми цієї статті, анулювання реєстрації платника податку на додану вартість на підставі того, що філія не є юридичною особою та суб'єктом підприємницької діяльності, не передбачено.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.
Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 у справі № 2а-927/09/2670-15/123 слід відхилити, а судове рішення залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 2201, 221 ,223 ,230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва відхилити.
Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.11.2010 у справі № 2а-927/09/2670-15/123 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та порядку, передбачених статтями 236-2392 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.О. Федоров
Судді С.Е. Острович
О.І. Степашко