"24" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/7426/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Стародуба О.П.,
Штульман І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення штрафу,
встановила:
У вересні 2011 року управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області звернулось до суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Хмельницькій області, в якому просило скасувати постанову старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Хмельницькій області Августенюка О.М. від 14 вересня 2011 року ВП №27407829 про накладення штрафу у розмірі 1360 грн.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року, у задоволенні позовних вимог управлінню праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області відмовлено.
У касаційній скарзі представник позивача просить рішення судів першої та апеляційної інстанції скасувати, а за справою постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не дають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України, для зміни чи скасування судових рішень.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі виконавчого листа №2а/2218/4739/11 від 19 травня 2011 року старшим державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Хмельницькій області Августенюком О.М. відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області про зобов'язання позивача нарахувати та виплатити ОСОБА_3 щорічну допомогу на оздоровлення за 2010 рік та надано строк для добровільного виконання рішення.
14 вересня 2011 року, у зв'язку з повторним невиконанням управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області вимог виконавчого листа №2а/2218/4739/11 від 19 травня 2011 року, старшим державним виконавцем винесено постанову ВП №27407829 про накладення на боржника штрафу у розмірі 1360 грн.
Відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
Згідно статті 89 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.
Колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про необґрунтованість доводів позивача щодо відсутності відповідних бюджетних асигнувань на виконання рішення суду та є неповажними з огляду на те, що за своїм характером є бездіяльністю або юридично неспроможною дією і вказує на неналежне ставлення боржника до процесу організації виконання судового рішення.
Оскільки, позивачем не надано доказів поважності невиконання судового рішення у встановлений державним виконавцем строк то суди першої та апеляційної інстанцій дійшли вірного висновку про законність винесення постанови про накладення на боржника штрафу у розмірі 1360 грн.
Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
На підставі викладено, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року необхідно залишити без змін, оскільки вони є законними і обґрунтованими та постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 24 жовтня 2011 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2011 року у справі за позовом управління праці та соціального захисту населення Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення штрафу - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді О.П. Стародуб
І.В. Штульман