04 листопада 2013 року Справа № 5021/2865/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіСаранюка В.І. - доповідача у справі
суддівКролевець О.А. Попікової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст"
на ухвалу відХарківського апеляційного господарського суду 01.08.2013
у справі господарського суду№ 5021/2865/2011 Сумської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське РУ АТ "Банк "Фінанси та Кредит"
до1.Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" 2.Приватного підприємства "Українська верстатобудівна компанія "Салвер"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 1. Приватне підприємство "Квіч Василь Михайлович" 2. приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_4 3.Комунальне підприємство "Глухівське бюро технічної інвентаризації"
прозвернення стягнення на предмет іпотеки
за участю представників:
від позивача - Іванов А.О.
від відповідача 1 - не з'явились
від відповідача 2 - не з'явились
від третьої особи 1 - не з'явились
від третьої особи 2 - не з'явились
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 у справі № 5021/2865/2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., судді Гетьман Р.А., Лакіза В.В.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" на рішення господарського суду Сумської області від 19.06.2013 повернуто заявнику.
Не погоджуючись із прийнятою у справі ухвалою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про її скасування.
У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Полтавське РУ АТ "Банк "Фінанси та Кредит" просить залишити вказану скаргу без задоволення, посилаючись на те, що позивачем заявлено шість позовних вимог немайнового характеру та повинно було бути сплачено судовий збір у розмірі 3 441, 00 грн., однак у зазначеному розмірі судовий збір скаржником сплачено не було.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення апеляційним господарським судом обставин справи та правильність застосування норм процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.
Ухвала апеляційного господарського суду про повернення апеляційної скарги мотивована посиланням на ст.ст. 91, 94, 97 Господарського процесуального кодексу України, ч.ч. 1, 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", п. 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що скаржником заявлено позовні вимоги як майнового так і немайнового характеру, проте судовий збір сплачено лише за позовні вимоги немайнового характеру. При визначенні позовної вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки як вимоги майнового характеру, апеляційний господарський суд виходив з того, що майну, яке є предметом іпотеки за договором іпотеки від 06.02.2008 № 021/11/0208 надано вартісну оцінку.
В обґрунтування касаційної скарги Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір". При цьому скаржник зазначає, що судовий збір за вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки сплачується як з вимоги немайнового характеру, оскільки вона була пред'явлена після вирішення вимоги про стягнення заборгованості.
Колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість доводів касаційної скарги з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги, до скарги додаються докази сплати судового збору і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.
Частиною 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Відповідно до пп. 1, 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 (двох) відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" від 06.12.2012 № 5515-VI визначено, що розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня становить 1147 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду Сумської області від 19.06.2013 у справі № 5021/2865/2011 прийнято за результатами розгляду позовних вимог про: звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості в розмірі 6 817 442, 26 грн. з ціною реалізації не нижче оцінки суб'єкта оціночної діяльності, дійсної на момент продажу шляхом надання Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" права від свого імені продажу на підставі договору купівлі-продажу будь-якій особі, згідно з переліком, наведеним у рішенні; передання в управління Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" предмету іпотеки; надання Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" права підпису договору купівлі-продажу іпотечного майна в якості продавця та про надання Публічному акціонерному товариству "Банк "Фінанси та Кредит" в особі Філії "Полтавське регіональне управління" прав на одержання дублікатів правовстановлюючих документів, витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно, довідок та документів, що будуть необхідні для укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу.
З огляду на те, що вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки, за рахунок якого буде погашатись кредиторська заборгованість, підлягає вартісній оцінці, то колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що така вимога відноситься до вимог майнового характеру.
Статтею 55 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, ціна позову визначається загальною сумою усіх вимог.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Враховуючи вимоги апеляційної скарги щодо скасування судового рішення у даній справі у повному обсязі, колегія суддів зазначає, що судовий збір за подання заявником апеляційної скарги повинен сплачуватись за ставками, встановленими для кожної з вимог майнового та немайнового характеру.
Разом з тим, як доказ сплати судового збору за подання зазначеної апеляційної скарги заявником надано квитанції від 05.07.2013 № 81, № 83, № 85 та № 87 на загальну суму 2 294,00 грн., що підтверджують сплату судового збору лише за ставками, встановленими для позовних вимог немайнового характеру.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Беручи до уваги наведене, апеляційний господарський суд правомірно повернув апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" на підставі п. 3 ч. 1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України.
Відтак, підстав для скасування постанови Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 у справі № 5021/2865/2011 колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 106, 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська машинобудівна компанія "Салверст" залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 01.08.2013 у справі № 5021/2865/2011 залишити без змін.
Головуючий суддя Саранюк В.І.
Судді Кролевець О.А.
Попікова О.В.