05 листопада 2013 року Справа № 914/1919/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Ткаченко Н.Г. - головуючого,
Катеринчук Л.Й., Коробенка Г.П. (доповідач),.
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ІМВО"
на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 29.08.2013р.
у справігосподарського суду Львівської області
за позовомПрокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради
дотовариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ІМВО"
провнесення змін в договір оренди земельної ділянки
за участю представників сторін:
прокуратури: не зявились,
позивача: не зявились,
відповідача: Котягіна А.С.(представник за дов. від 03.09.2013р. б/н)
Прокурор Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівської міської ради звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "НВП "ІМВО" про внесення змін до укладеного між Львівською міською радою та ТзОВ "НВП "ІМВО" договору оренди земельної ділянки від 05.03.2004 р. №Ш-094, який зареєстровано у Львівському міському відділі Львівської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру" 17.03.2004 р. за №04.04.438.00212 шляхом викладення пункту 3.2., 3.9. Договору у наступній редакції:
"п.3.2. Орендна плата вноситься орендарем в розмірі 823 544,16 грн. (вісімсот двадцять три тисячі п'ятсот сорок чотири гривні 16 копійок) в рік, що становить 3 відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки і вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №33214812700007 ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 38007662, отримувач: міський бюджет Шевченківського району, код платежу 13050200 до 30-го числа місяця наступного за звітним.
п. 3.9. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 27 451472,16 грн. (двадцять сім мільйонів чотириста п'ятдесят одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні )".
Рішенням господарського суду Львівської області від 16.07.2013р. у справі № 914/1919/13, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2013р., позов задоволено.
Не погоджуючись з прийнятими рішенням та постановою, ТзОВ "НВП "ІМВО" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, мотивуючи скаргу тим, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним задовольнити касаційну скаргу частково, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 05.03.2004 р. між Львівською міською радою (орендодавець) та ТзОВ "НВП "ІМВО" (орендар) на підставі Положення "Про оренду земельних ділянок у м. Львові та порядок встановлення розмірів орендної плати за земельні ділянки", затвердженого Ухвалою 3-ої сесії 4-го скликання Львівської міської ради від 21.11.2002р. за №123, Ухвали Львівської міської ради 8-ої сесії 4-го скликання від 23.12.2003 р. №949 "Про надання ТзОВ "НВП "ІМВО" земельної ділянки на вул. Т.Шевченка, 337 у м. Львові" укладено договір оренди земельної ділянки №Ш-094.
Пунктом 2.1. вказаного договору сторони погодили, що земельна ділянка передається в оренду терміном на 10 років.
Згідно п. 3.9 договору грошова оцінка земельної ділянки площею 48174 кв.м., на підставі даних земельного кадастру для розрахунку плати за землю на момент укладення цього договору складає 5 826 645 грн.
Відповідно до п. 3.2. договору орендна плата за землю, відповідно до 59 економіко-планувальної зони м. Львова складає 92417,00 грн. і вноситься щомісячно рівними частинами на розрахунковий рахунок №3321812800037 в Шевченківському районі Львівської області, УДК у Львівській області, МФО 825014, ЄДРПОУ 22389441, одержувач: місцевий бюджет Шевченківського району, код платежу 13050200 для юридичних осіб - до 30-го числа місяця наступного за звітним.
Згідно ст. 206 Земельного кодексу України, використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 288.5-288.5.2 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється в договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом, та не може перевищувати: для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності та надані для будівництва та/або експлуатації аеродромів - чотирикратний розмір земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Згідно ст. 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Відповідно з п.14.1.125 ст.14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Відповідно до ч.5 ст.5, п.2 ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка використовується при визначенні розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки (ст. 274 Податкового кодексу України).
Згідно ч. 4 і 5 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про оплату за землю", та не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Методику розрахунку ставок земельного податку визначено в ст. 7 Закону України "Про плату за землю".
Порядок проведення нормативної грошової оцінки земель не рідше ніж один раз на 5-7 років передбачений ст. 18 Закону України "Про оцінку земель".
Судом встановлено, що 18.06.2009 р. Львівською міською радою прийнято Ухвалу №2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова", якою затверджено нову нормативно грошову оцінку земель міста Львова та яка містить схему оціночних районів міста, коефіцієнти нормативно грошової оцінки земель різного функціонального призначення у розрізі економіко-планувальних зон, коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки.
Згідно довідки Управління Держкомзему у м. Львові від 09.09.2011р. №40/3/189 нормативно грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки станом на 09.09.2011р. складає 27 451 472,16 грн.
Згідно з проведеним департаментом містобудування Львівської міської ради розрахунком розміру орендної плати для ТзОВ "НВП "ІМВО", нормативна грошова оцінка орендованої ТзОВ "НВП "ІМВО" земельної ділянки станом на 09.09.2011 р. становить 27 451 472,16 грн., розмір орендної плати в рік має складати 823 544,16 грн.
Відповідно до ст. 651, 652 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладені договору.
Згідно ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. При цьому, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією з істотних умов договору.
Згідно ст. 30 Закону України "Про оренду землі" зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі не досягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Відповідно до п. 10.1 договору орендодавець має право вимагати від орендаря зміни розмірів орендної плати у разі зміни відповідно до законодавства України розмірів земельного податку, індекса інфляції та з інших мотивів, що не суперечать чинному законодавству України.
З метою внесення змін до договору оренди землі від 05.03.2004 р. №Ш-094 позивач листом від 16.07.2012р. вих. №2403-вих.-598 звертався до відповідача із вимогою про підписання та повернення проекту змін до договору оренди земельної ділянки, однак відповідач ухилився від внесення змін у цей договір.
Встановивши, що Львівською міською радою вжито всіх передбачених чинним законодавством України заходів досудового розв'язання спору та наявність підстав для внесення змін до договору оренди землі щодо визначення розміру грошової оцінки земельної ділянки і розміру орендної плати, господарський суд попередніх інстанцій дійшов висновку, що Львівська міська рада вправі вимагати від орендаря приведення договору у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення відповідних змін у договір оренди з метою усунення порушення сторонами вимог законодавства, обов'язкового для позивача і відповідача .
З огляду на встановлене, керуючись наведеними нормами матеріального права та з урахуванням Ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" та п. 15.1, 15.8 Ухвали Львівської міської ради від 26.07.2012 р. №1675 "Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові", господарський суд попередніх інстанцій дійшов висновку щодо задоволення позову.
Однак з таким висновком колегія суду касаційної інстанції не погоджується з огляду на таке.
Відповідно до п. в) частини першої ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлено, що міські ради правомочні розглядати та вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законам до їх відання.
Згідно п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин.
Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Договір оренди земельної ділянки від 05.03.2004р. було укладено між Львівською міською радою (орендодавець) та ТзОВ "НВП "ІМВО" (орендар) на підставі Ухвали Львівської міської ради від 23.12.2003р. №949 "Про надання ТзОВ "НВП "ІМВО" земельної ділянки на вул. Т.Шевченка, 337 у м. Львові".
Статус орендодавця під час виконання спірного договору оренди не змінився, однак відповідного рішення міськради щодо приведення раніше укладених договорів оренди землі у відповідність до вимог законодавства шляхом внесення змін до цих договорів позивачем не приймалося.
Судом не враховано, що нормативні документи, зокрема Податковий кодекс України та Закон України "Про оренду землі" обов'язкової норми щодо приведення раніше укладених договорів оренди до вимог законодавства не містять.
Не містять такого застереження і Ухвали Львівської міської ради від 18.06.2009р. №2712 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Львова" та від 26.07.2012р. №1675 "Про затвердження Положення про підготовку, організацію, проведення та оформлення купівлі-продажу у власність або надання в оренду земельних ділянок у м. Львові", на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог про внесення змін у договір оренди землі та які судом покладені в основу рішення.
Більш того, відповідно до п. 15.7 наведеного вище Положення, рішення про зміну розміру орендної плати за земельну ділянку приймає міська рада відповідною ухвалою за попереднім погодженням з постійною комісією фінансів та планування бюджету.
Однак відповідного рішення міськради щодо раніше укладених договорів оренди матеріали справи не містять і обставини його існування судом не досліджувались, що робить висновок господарського суду попередніх інстанцій про задоволення позову передчасним.
Отже, судами першої та апеляційної інстанції не досліджено в повному обсязі матеріали та обставини справи, що мають суттєве значення для розгляду спору, а порушення судом вимог ст. 43 ГПК України щодо оцінки доказів на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності є підставою для скасування постановлених по справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.
Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.08.2013р. та рішення господарського суду Львівської області від 16.07.2013р. у справі № 914/1919/13 скасувати.
Справу направити до господарського суду Львівської області на новий розгляд.
Головуючий суддя : Н.Г. Ткаченко
Судді: Л.Й.Катеринчук
Г.П. Коробенко