Справа № 407/3532/13-ц
2/407/1114/13
31 жовтня 2013 року Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області у складі:
головуючого судді: Лобарчук О.О.
при секретарі: Толоковій Г. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м .Антрацит цивільну справу за повозом ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації НПГУ «Шахта Партизанська» про захист честі, гідності та ділової репутації і спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, третя особа - голова ППО НПГУ «Шахта Партизанська» ОСОБА_2, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ППО НПГУ «Шахта Партизанська» про захист честі, гідності та ділової репутації і спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування свого позову вказав, що він працює начальником дільниці «Навантаження вугілля» з 02.09.2009 року по теперішній час.
11.01.2013 року до ДП «Антрацит» надійшов лист за підписом голови ППО НПГУ «ш. Партизанська» ОСОБА_2 від 10.01.2013 року № 5 (вх. № ДП «Антрацит» А-1/3 від 11.01.2013 року). Копія цього листа була направлена ОСОБА_2 в.о. директора ВП «Шахта Партизанська» ( вх. № ВП «Шахта Партизанська» 9 від 11.01.2013 року) ОСОБА_3
Зазначений лист має наступний зміст (мовою оригіналу): « ОСОБА_4, мы Вам писали, что на предприятии есть талант в лице ОСОБА_5 начальника участка ПОГРУЗКА УГЛЕЙ. Мало того, что у него талант придумывать разряды (мы вам присылали документы), так он еще лучше прибора в выдыхаемом воздухе обнаруживает запахи паров АЛКОГОЛЯ, у людей, которые больше года не пьют (Акт прилагаем). Наше мнение, а не направить ли его от предприятия в ДАИ для работы по определению выпившего человека за рулем, и нам спокойнее будет работать и предприятие сэкономит, так как он пригрозил електрику ОСОБА_6, что он будет под сопровождением работниц участка посещать здравпункт, этоже надо такого на придумывать. Но еще у него талант , которым он не хотит делиться, а именно знает, как предотвратить выход из строя подгоревшего двигателя, так как он за то, что не предотвратил аварию, наказывает электрослесаря ОСОБА_7 Странно все слесаря предприятия говорят, что или эксплуатируют пока не сгорит, или сразу меняют, когда обнаружат, обачно используют первый ВАРИАНТ. ОСОБА_8 заберете его к себе в ОБЪЕДИНЕНИЕ с такой РАЦУХОЙ ОСОБА_9 ДВИГАТЕЛЬ, КОТОРЫЙ ПОДГОРЕЛ. Вот экономии для предприятия принесет, а ОСОБА_8 не замечаете ТАЛАНТЫ. Если упустите такой момент, мы обратися к ПРЕЗИДЕНТУ Украины, за такую РАЦУХУ, может его сын получит ОСОБА_10. Потом будете жалеть О ЧУДЕ АНТРАЦИТА ОСОБА_5 Не теряйте Кулибина».
22.01.2013 року до ДП «Антрацит» надійшла копія листа ППО НПГУ «Шахта Партизанська» за підписом голови профспілки ОСОБА_2 № 14 від 21.01.2013 року (вх.. № ДП «Антрацит»- А-1/6)
В даному листі міститься інформація, яка стосується позивача особисто, а саме (витяг на мові оригінала): «….Почему начальник участка любого должен быть с полной или базовой ОСВ!ТОЙ, а начальник любитель чужих вещей ОСОБА_1 С техническим?....».
06.02.2013 року до ДП «Антрацит» надійшла копія листа ППО НПГУ «Шахта Партизанська» за підписом голови профспілки ОСОБА_2 № 19 від 03.02.2013 року(вх.. № ДП «Антрацит» - А-1/7), в якому міститься інформація, яка стосується особисто позивача, а саме ( витяг мовою оригіналу): «…Теперь , что до Приказа (Приложение № 6), номер и от какого числа не можем сказать, где расписано электрослесарям их ответственность за своевременный ремонт и осмотр оборудования , полный бред, но чтобы они знали, то чего не знают Начальник ОСОБА_1 И ОСОБА_11, а не знают они это то, что плановый ремонт оборудования составляется начальником участка и руководителем предприятия, а не электрослесарями, или ОСОБА_11 и ОСОБА_1 Подразумевали ПОД СЛОВАМИ, ПЛАНОВЫЙ ОСМОТР, исходя из горячего взгляда, как говорит сам ОСОБА_1 Рабочим участка «У вас ВЗГЛЯД должен гореть на работе», заметим , не глаза гореть, А ВЗГЛЯД. А ВЗГЛЯД горит у наркоманов, и глаза смотрят в одну точку, делаем выводы. Это надо ПЫХНУТЬ ПЛАНА и НА ОСМОТР…», «…Ну а то, что ОСОБА_1 Держит в подчинении ОСОБА_11, есть еще один документ, это АКТ о том, что он ВЫШЕ ОСОБА_11, это то, что подписались три свидетеля, а записан только ОСОБА_1(Приложение 12), но зато как звучит «Настоящим актом УДОСТОВЕРЯЕМ, что в НАШЕМ ПРИСУТСТВИИ нач. уч. ОСОБА_1», а записать троих свидетелей не тот ЭФФЕКТ…»
У листі № 5 від 10.01.2013 року відповідач стверджує, що позивач вигадує неіснуючі розряди електрослюсарів. Відповідач неодноразово повідомлявся про те, що у посадовій інструкції електрослюсаря 1У розряду була допущена технічна помилка, в результаті якої був зазначений невірний розряд. Виявлена помилка була усунена. Тому він не вигадує неіснуючі розряди і твердження ППО НПГУ «Шахта «Партизанська» не відповідають дійсності.
Посадовою інструкцією начальника дільниці «Навантаження вугілля» передбачено таку кваліфікаційну вимогу, як наявність вищої освіти. Позивач має передбачену посадовою інструкцією освіту, про що свідчить диплом № 000426 Донбаського гірничо-металургійного інституту, який він закінчив 15.01.1999 року. Тому твердження відповідача про невідповідність його освіти посаді, яку він займає, не відповідають дійсності (лист № 14 від 21.01.2013 року). Крім того, у листі № 14 від 21.01.2013 року відповідач називає його «начальник любитель чужих вещей ОСОБА_1 Р». Фактично ППО НПГУ «Шахта «Партизанська» стверджує про порушення ним норм чинного законодавства, зокрема про те, що він незаконного заволодів чужими речами, не доводячи викладене у листі жодними доказами. Факти, які б свідчили, про те, що він привласнював або якимось чином заволодів чужими речами, правоохоронними органами не встановлювалися.
Відповідачем звинуваченого його у вчиненні злочину, тоді як стаття 62 Конституції України передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов»язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину . Відповідач дозволяє собі, не маючи жодних підстав, а головне вироку суду, ґрунтуючись на припущеннях, направляти листи з обвинуваченням на його адресу.
Крім того, суб'єктивна думка голови ППО НПГУ «Шахта Партизанська» , викладена у зазначених листах, висловлена у брутальній, принизливій, непристойній формі, що принижує його честь, гідність та ділову репутацію.
Статтею 68 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Абзацом 2 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначено, що викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі є поширенням інформації.
Оскільки всі вищезазначені листи, що містять інформацію стосовно нього особисто, направлені до генерального директора ДП «Антрацит» ОСОБА_12, тобто іншій особі, вважає, має факт поширення інформації.
Також, вважає, що поширена про нього особисто Відповідачем інформація є недостовірною та негативною. Своїми умисними діями, спрямованими на підрив його авторитету, іміджу, відповідач порушив його, встановлене ст. 299 Цивільного кодексу України, право на недоторканість ділової репутації.
Вважає, що своїми неправомірними діями, що виявилися у грубому, принизливому розповсюдження недостовірної інформації, Відповідач завдав йому моральної шкоди, яка полягає у приниженні його ділової репутації. Таке розповсюдження недостовірної інформації пригнітило його емоційний стан, завдало глибоких моральних страждань.
Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Цією ж статтею визначено, що моральна шкода полягає у тому числі і у приниженні ділової репутації фізичної особи. Тобто законом прямо визначено право відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок приниження ділової репутації фізичної особи. Також статтею 208 ЦК України зазначено, що якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню. Моральну шкоду він оцінює у розмірі 25 000,00 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги, пославшись на вищевикладені обставини. Просить задовольнити його вимоги повністю.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, про що свідчать зворотні повідомлення про отримання судових повісток (а.с.34,35,38).
Третя особа - голова ППО НПГУ ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Належним чином про час та місце розгляду справи повідомлений, про що свідчать зворотні повідомлення про отримання судових повісток.(а.с.34,36,39)
Суд, заслухав позивача, дослідив письмові матеріли справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Головою первинної профспілки гірників шахти «Партизанська» - ОСОБА_2 на адресу Президента України, Премьєр - міністра України, Голови Верховної ради України було направлено листа за вихідним номером 19 від 03.02.2013 року , відповідно до якого стосовно позивача ОСОБА_1 було викладено наступне ( витяг мовою оригіналу): «…Теперь , что до Приказа (Приложение № 6), номер и от какого числа не можем сказать, где расписано электрослесарям их ответственность за своевременный ремонт и осмотр оборудования, полный бред, но чтобы они знали, то чего не знают Начальник ОСОБА_1 И ОСОБА_11, а не знают они это то, что плановый ремонт оборудования составляется начальником участка и руководителем предприятия, а не электрослесарями, или ОСОБА_11 И ОСОБА_1 Подразумевали ПОД СЛОВАМИ ПЛАНОВЫЙ ОСМОТР, исходя из горячего взгляда, как говорил сам ОСОБА_1 Рабочим участка «У ваз ВЗГЛЯД должен гореть на работе», заметим, не глаза гореть, А ВЗГЛЯД. А ВЗГЛЯД горит у наркоманов, и глаза смотрят в одну точку, делаем выводы. Это надо ПЫХНУТЬ ПЛАНА и НА ОСМОТР…», «…Ну а то, что ОСОБА_1 Держит в подчинении ОСОБА_11, есть еще один документ, это АКТ о том, что он ВЫШЕ ОСОБА_11, это то, что подписались три свидетеля, а записан только ОСОБА_1(Приложение 12), но зато как звучит «Настоящим актом УДОСТОВЕРЯЕМ, что в НАШЕМ ПРИСУТСТВИИ нач. уч. ОСОБА_1», а записать троих свидетелей не тот ЭФФЕКТ…». (а.с.8-10)
Копія листа за вихідним номером 5 від 10.01.2013 року, адресований генеральному директору ДП «Антрацит» ОСОБА_12 та підписаний головою ППО НПГУ «Шахта Партизанська» має наступний зміст (мовою оригіналу) : « ОСОБА_4, мы Вам писали, что на предприятии есть талант в лице ОСОБА_5 начальника участка ПОГРУЗКА УГЛЕЙ. Мало того, что у него талант придумывать разряды (мы вам присылали документы), так он еще лучше прибора в выдыхаемом воздухе обнаруживает запахи паров АЛКОГОЛЯ, у людей, которые больше года не пьют (Акт прилагаем). Наше мнение, а не направить ли его от предприятия в ДАИ для работы по определению выпившего человека за рулем, и нам спокойнее будет работать и предприятие сэкономит, так как он пригрозил електрику ОСОБА_6, что он будет под сопровождением работниц участка посещать здравпункт, этоже надо такого на придумывать. Но еще у него талант , которым он не хотит делиться, а именно знает, как предотвратить выход из строя подгоревшего двигателя, так как он за то, что не предотвратил аварию, наказывает электрослесаря ОСОБА_7 Странно все слесаря предприятия говорят, что или эксплуатируют пока не сгорит, или сразу меняют, когда обнаружат, обачно используют первый ВАРИАНТ. ОСОБА_8 заберете его к себе в ОБЪЕДИНЕНИЕ с такой РАЦУХОЙ ОСОБА_9 ДВИГАТЕЛЬ, КОТОРЫЙ ПОДГОРЕЛ. Вот экономии для предприятия принесет, а ОСОБА_8 не замечаете ТАЛАНТЫ. Если упустите такой момент, мы обратися к ПРЕЗИДЕНТУ Украины, за такую РАЦУХУ, может его сын получит ОСОБА_10. Потом будете жалеть О ЧУДЕ АНТРАЦИТА ОСОБА_5 Не теряйте Кулибина».(а.с.11)
Згідно копії листа ППО НПГУ «Шахта Партизанська» за підписом голови профспілки ОСОБА_2 № 14 від 21.01.2013 року (вх. № ДП «Антрацит»- А-1/6) стосовно позивача ОСОБА_1 в ньому міститься наступна інформація (витяг на мові оригінала): «….Почему начальник участка любого должен быть с полной или базовой ОСВ!ТОЙ, а начальник любитель чужих вещей ОСОБА_1 С техническим?....».(а.с.13)
Дані , викладені у листах № 5 від 10.01.2013 року, № 14 від 21.01.2013 року, № 19 від 03.02.2013 року стосовно позивача ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, оскільки відповідачем не надано документального підтвердження цим фактам.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 згідно наказу № 488 від 02.09.2009 року був прийняти на посаду начальника дільниці «Навантаження вугілля».(а.с.6), має диплом серії МА Н Х № 000426 про закінчення Донбаського гірничо-металургійного інституту за спеціальністю інженера технології підземної розробки родовищ корисних копалин (а.с.19).
Згідно положень ст.40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади та їх посадових осіб, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк. У випадку, коли особа звертається до зазначених органів із заявою, в якій міститься та чи інша інформація, і в разі, якщо цей орган компетентний перевірити таку інформацію та надати відповідь, проте в ході перевірки інформація не знайшла свого підтвердження, вказана обставина не може сама по собі бути підставою для задоволення позову про спростування недостовірної інформації, оскільки у такому випадку мала місце реалізація особою конституційного права, а не поширення недостовірної інформації.
Разом із тим, наявність у зверненні завідомо неправдивих відомостей, а також у разі встановлення, що для звернення особи до вказаних органів не було жодних підстав і це звернення було викликано не наміром виконати свій громадський обов'язок або захистити свої права, свободи чи законні інтереси, тягне відповідальність, передбачену законодавством України.
Таким чином суд приходить до висновку, що зазначена інформація стосовно позивача є недостовірною оскільки відповідач не надав ні у своєму зверненні, ні суду ніяких доказів на підтвердження вказаної інформації. Згідно ч.3 ст.277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Встановивши вище вказані обставини, суд приходить до висновку, що поширена відповідачем інформація порушила особисті немайнові права позивача, до яких відповідно до ст.270 ЦК України належить право на повагу до гідності та честі. Крім того, з урахуванням того, що позивач займає відповідну посаду на підприємстві , суд вважає, що відповідач також поставив під сумнів ділову репутацію позивача.
Згідно ч.1 ст. 299 ЦК України фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації.
Таким чином встановлені в судовому засіданні факти про розповсюдження недостовірної інформації стосовно позивача, яка принижує честь та людську гідність позивача та ставить під сумнів його ділову репутацію є підставами для задоволення позову.
Згідно ст.47 Закону України «Про інформацію» порушення законодавства України про інформацію тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення законодавства про інформацію несуть особи, винні у вчиненні таких порушень, як: необґрунтована відмова від надання відповідної інформації; надання інформації, що не відповідає дійсності. Згідно ч.1 та ч. 6 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Статтею 32 Конституції України передбачено судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї.
Відповідно до ст.277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного (презумпція добропорядності).
Відповідно до ст. 277 ЦК України негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка порушує право особи на повагу до її гідності, честі чи ділової репутації.
Вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суд визначає характер такої інформації та з'ясовує, чи є вона фактичним твердженням чи оціночним судженням.
Відповідно до ч.2 ст.47-1 Закону України «Про інформацію», оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.
Відповідно до ст.277 ЦК України, спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Згідно з ч.7 ст.277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена, або у спосіб, найбільш подібний до способу її поширення.
Верховний Суд України в п. 15 Постанови Пленуму № 1 від 27.02.2009 р. «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» роз'яснює, що під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Відповідно до ст.297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
За ст.299 ЦК України, фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації. Фізична особа може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, суд вважає доведеним факт поширення відповідачем завідомо негативної і недостовірної інформації про позивача в листах № 5 від 10.01.2013 року, № 14 від 21.01.2013 року, № 19 від 03.02.2013 року.
За таких обставин, суд також вважає встановленим, що відповідачем дійсно було завдано позивачу шкоду його честі, гідності та ділової репутації, внаслідок чого він був змушений звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права. Тому подана позовна заява підлягає задоволенню.
Що стосується відшкодування моральної шкоди, то як вважає суд, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню та стягненню з відповідача ОСОБА_2 у сумі 5000 грн., враховуючи моральні страждання позивача, обставини справи, які склалися.
Рішення у повному обсязі складено 05 листопада 2013 року.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 270, 275, 277, 297, 299 ЦК України, ст.ст. 1, 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. 47 Закону України «Про інформацію», Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації НПГУ «Шахта Партизанська» про захист честі, гідності та ділової репутації і спростування недостовірної інформації та стягнення моральної шкоди, третя особа - голова ППО НПГУ «Шахта Партизанська» ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Визнати дії Первинної профспілкової організації НПГУ «Шахта Партизанська», які виразилися в поширенні щодо ОСОБА_1 негативної і недостовірної інформації в листах № 5 від 10.01.2013 року, № 14 від 21.01.2013 року, № 19 від 03.02.2013 року незаконними і такими, що ображають честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1.
Зобов'язати Первинну профспілкову організацію НПГУ «Шахта Партизанська» відкликати листи № 5 від 10.01.2013 року, № 14 від 21.01.2013 року, № 19 від 03.02.2013 року, що містять недостовірну інформацію.
Стягнути з Первинної профспілкової організації НПГУ «Шахта Партизанська» на користь ОСОБА_1 5000 (п'ять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та судові витрати, які складаються з судового збору, в сумі 50 (п'ятдесят)грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Антрацитівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачi апеляцiйної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження
Суддя Антрацитівського
міськрайонного суду ОСОБА_13