"05" лютого 2013 р. справа № 1170/2а-1652/12
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Проценко О.А. Туркіної Л.П.
за участю секретаря судового засідання: Кязимовій Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року у справі № 1170/2а-1652/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1, пред'явлені ним до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби. Суд визнав протиправним та скасував наказ Голови комісії з проведення реорганізації Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції, начальника Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби І.М. Гревцева № 21-0 від 03 квітня 2012 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади головного державного податкового інспектора відділу інформатизації процесів оподаткування у зв'язку з реорганізацією та скороченням штатної чисельності Олександрійської ОДПІ згідно п.1 ст.40 КЗпП України; поновив позивача на посаді головного державного податкового інспектора сектору супроводження інформаційних систем та адміністрування баз даних відділу інформатизації та обліку платників податків Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби з 03 квітня 2012 р. та стягнув з Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 528,33 грн. замість 2246,33 грн., які просив стягнути позивач.
Не погодившись із рішенням суду, Олександрійська об'єднана державна податкова інспекція Кіровоградської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог. Апелянт зазначає, що звільнення ОСОБА_3 відбулось у зв'язку із реорганізацією Олександрійської ОДПІ, про що він був попереджений відповідно до вимог статті 49-2 Кодексу законів про працю України. При цьому, вакантна посада ОСОБА_3 не пропонувалась, оскільки він за весь період роботи постійно порушував трудову і виконавчу дисципліну, неякісно та несвоєчасно виконував свої посадові обов'язки, ігнорував зауваження та вимоги безпосереднього керівника та керівників вищого рівня, за що неодноразово був притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Суд першої інстанції залишив поза увагою ту обставину, що ОСОБА_1 добровільно написав заяву про звільнення, не приховував свого небажання працювати та наполягав на своєму звільненні. Крім того, станом на 03.04.2012 року була відсутня вакантна посада, яка могла би бути запропонована ОСОБА_1 і яка би відповідало його спеціальності.
Від апелянта до суду 08 листопада 2012 року надійшли доповнення до апеляційної скарги ( вх. № 241206/12). Однак, зважаючи на недотримання ним вимог частини 1 статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких доповнення до апеляційної скарги подається протягом строку на апеляційне оскарження із обов'язковим обґрунтуванням таких доповнень, колегія суддів дійшла висновку про неможливість розгляду доповнення до апеляційної скарги, термін подачі яких сплинув 03 липня 2012 року.
Від позивача до суду надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких він просить залишити постанову суду першої інстанції без змін як таку, що ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання сторони, належним чином повідомлені про день, місце і час розгляду апеляційної скарги, доказом чого є повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення апелянту - 17.09.2012 року та ОСОБА_1 - 19.09.2012 року, не прибули, про причини неприбуття не повідомили.
Відповідно до частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Справа розглянута у відповідності до приписів частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 22 вересня 2006 року наказом № 51-о від 22.09.2006 року ОСОБА_1 прийнятий на посаду головного державного податкового інспектора відділу інформатизації процесів оподаткування Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції. Того ж дня ним прийнята присяга державного службовця та присвоєно спеціальне звання «інспектор податкової служби першого рангу» (а.с.4). 29 грудня 2011 року позивача попереджено про наступне вивільнення за п.1 ст.40 КЗпП України без пропозиції переведення на вакантну посаду (а.с.34). 03 квітня 2012 року відбулася реорганізація Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції шляхом перетворенні її в Олександрійську об'єднану державну податкову інспекцію Кіровоградської області Державної податкової служби (а.с.61-63). 03 квітня 2012 року наказом №21-о ОСОБА_1 звільнений з посади у зв'язку із реорганізацією та скороченням штатної чисельності Олександрійської ОДПІ за п.1ст.40 КЗпП України (а.с.4 зворотній бік).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про звільнення позивача із порушенням вимог Кодексу законів про працю України.
Колегія суддів погоджується із прийнятим рішенням і зазначає, що згідно частини 2 статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Як встановлено судом першої інстанції позивачу будь-яка інша посада в Олександрійській об'єднаній державній податковій інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби не пропонувалась. Ця обставина підтверджена апелянтом і в апеляційній скарзі. Крім того, відповідач підтвердив, що на день звільнення ОСОБА_1 в Олександрійській об'єднаній державній податковій інспекції наявними були вакантні посади, у тому числі і ті, які за фахом міг зайняти і позивач (а.с.35, 36).
Доводи відповідача (апелянта) зводяться до того, що позивачу не пропонувалась інша робота у зв'язку із неналежним виконанням ним своїх службових обов'язків та його небажанням працювати далі.
Суд першої інстанції вважав такі доводи безпідставними, з чим погоджується і колегія суддів, оскільки позивач, хоча і був притягнутий до дисциплінарної відповідальності (наказ №983 від 18.12.2008 року, за наказ №608 від 21.07.2008 року та наказ №51-0 від 30.07.2009 року (а.с.71-73), проте станом на день звільнення вважався таким, що не мав дисциплінарного стягнення з урахуванням приписів частини 1 статті 151 Кодексу законів про працю України.
Таким чином, висновки суду щодо протиправності звільнення позивача є обґрунтованими, оскільки на момент звільнення позивач не мав дисциплінарного стягнення, а наявна вакантна посада головного державного податкового інспектора сектору супроводження інформаційних систем та адміністрування баз даних відділу інформатизації та обліку платників податків йому не була запропонована, що є порушенням статті 49-2 Кодексу законів про працю України.
Правильність визначення судом суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 528,33 грн. сторонами не оспорюється.
Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
З урахуванням того, що доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскарженій постанові, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.
Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 червня 2012 року у справі № 1170/2а-1652/12 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на роботі - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення її тексту у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: О.А. Проценко
Суддя: Л.П. Туркіна