Категорія 24 Головуючий в 1 інстанції - Васильєва Н.П.
Доповідач - Агєєв О.В.
30 жовтня 2013 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Новікової Г.В., суддів Агєєва О.В., Хейло Я.В.
при секретарі Стрижак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу державного підприємства «Донецька залізниця» на рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26 вересня 2013 року по цивільній справі за позовом державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -
В травні 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що 03.10.10р. відповідачка з дитиною поселилися у гуртожиток, який належить позивачеві та розташований за адресою: місто Донецьк вул. Гірнича, 8, мешкала в ньому по 10.08.12р. За час проживання у гуртожитку вона користувалася комунальними послугами. Фактично між позивачем та відповідачкою склались договірні відносини в частині користування гуртожитком та комунальними послугами, що підтверджуються квитанціями про оплату та наявністю ордера. Проте, оскільки відповідачка оплату за житлово-комунальні послуги здійснювала частково з березня по листопад 2011 року у неї виникла заборгованість. З урахуванням уточнених позовних вимог, просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 4 023грн. 78коп. (а.с.2-3, 99-100).
Оскаржуваним рішенням позов державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь державного підприємства «Донецька залізниця» заборгованість за комунальні послуги за період з 01.03.11р. по 30.11.11р. у сумі 195грн. 30коп.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В апеляційній скарзі позивач, яка подана його представником Панфіловим С.П., просить скасувати рішення суду та постановити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не правильно встановив дату проживання відповідачки у гуртожитку; прийняв до уваги заяви відповідачки про її не проживання у гуртожитку у спірний період без наявності доказів про отримання даних заяв позивачем; не врахував, що всі калькуляції за нараховані житлово-комунальні послуги за спірний період отримані відповідачкою, що спростовує її довід про не проживання у гуртожитку.
Представник позивача в засіданні апеляційного суду підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції змінити.
Представник відповідача в засіданні апеляційного суду заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив її відхилити.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до ордеру №559 від 04.10.10р. ОСОБА_1 вселилася разом з малолітнім сином ОСОБА_3 у гуртожиток за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.5), який належить позивачу на підставі свідоцтва про право власності б/н від 12.05.08р., виданого Головним управлінням благоустрою та комунального обслуговування Донецької міської ради (а.с.65). 12.08.12р. ОСОБА_1 знята з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
З період з 01.03.11р. по 30.11.11р. позивачем була нарахована плата за житлово-комунальні послуги у розмірі 7 986грн. 78коп., з яких ОСОБА_1 сплачено 3 963грн. (20.07.11р. - 40грн.; 21.09.11р. - 2 000грн.; 09.11.11р. - 700грн., 28.11.11р. - 863грн.) (а.с. 7-15, 33). Тобто заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг склала 4 023грн. 78коп.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що за період з 01.03.11р. по 30.11.11р. за ОСОБА_1 рахується заборгованість за житлово-комунальні послуги у сумі 4 023грн. 78коп. Однак, враховуючи період не проживання відповідачки у гуртожитку (згідно наданих заяв ОСОБА_1, остання не мешкала у гуртожитку у період з 01.06.11р. по 01.09.11р., з 01.11.11р.по 01.02.12р., з 01.02.12р. по 01.08.12р. (а.с.36-39), а також часткову оплату послуг позивача, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ДП «Донецька залізниця» заборгованості за комунальні послуги у розмірі 195грн.30коп. Також суд дійшов висновку про обов'язок ОСОБА_1 сплачувати послуги за теплопостачання, оскільки дана послуга надавалася позивачем незалежно від проживання відповідачки за місцем реєстрації.
Колегія суддів не погоджується з даним висновком суду, оскільки даний висновок зроблено судом без належного з'ясування дійсних обставин справи, належної оцінки наданих сторонами доказів.
Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд в тому числі вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Рішення суду не відповідає вищевказаним вимогам закону.
Згідно із ст.130 ЖК України порядок користування жилою площею в гуртожитках визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Статтею 131 ЖК України передбачено, що відповідно до законодавства СРСР Примірне положення про гуртожитки затверджується Радою Міністрів УРСР, міністерствами, державними комітетами і відомствами СРСР за погодженням з відповідними профспілковими органами.
Відповідно до п.18 «Примірного положення про гуртожитки», робітники, службовці, студенти, учні, а також інші громадяни, які проживають у гуртожитку, зобов'язані своєчасно вносити плату за користування жилою площею і за комунальні послуги відповідно до п.38 цього Примірного положення.
Згідно пп.2 п.38 Примірного положення про гуртожитки, громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.
Відповідно до п.2.1. Положення про порядок оплати за проживання у гуртожитках Донецької залізниці від 23.04.2007 року №394, особи, які не пов'язані трудовими відносинами з дорогою та які мешкають у гуртожитках дороги, сплачують фактичну вартість займаних койко-місць.
Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно п.6 ч.1 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Частиною 4 ст.60 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що документально підтверджених доказів щодо не проживання ОСОБА_1 в періоди з 01.06.11р. по 01.09.11р., з 01.11.11р.по 01.02.12р., з 01.02.12р. по 01.08.12р. в гуртожитку (згідно нібито її заяв а.с.36-39) останньою не надано. Клопотань про витребування доказів (заяв про не нарахування плати за комунальні послуги що були отримані позивачем), а також проведення, у період не проживання відповідачки разом з дитиною у гуртожитку, ремонтних робіт, відповідачем заявлено не було.
Також колегія суддів зазначає, що відповідачкою під час розгляду справи в суді першої інстанції було надано квитанцію від 21.09.11р. про оплату комунальних послуг у розмірі 2000грн. (а.с. 33), яка перевищує нараховану позивачем плату та свідчить про усвідомлення нею наявності заборгованості перед відповідачем.
Крім того, під час останнього судового засідання в суді першої інстанції 26.09.13р. (що зафіксовано на носії інформації), представником позивача не було викладено чітку позицію щодо надходження до підприємства відповідача заяв ОСОБА_1 про не нарахування їй плати за проживання у гуртожитку саме у період з 01.06.11р. по 30.08.11р. та з 01.09.11р. по 01.10.11р.
З урахуванням вищевикладених вимог закону, встановлених обставин справи, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ДП «Донецька залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги. Стягнути з відповідачки на користь позивача дану заборгованість у розмірі 4 023грн. 78коп. (з урахуванням займання двох койко-місць).
Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.88 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ДП «Донецька залізниця» також підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229грн. 40коп. сплачений позивачем за подання позовної заяви та 114грн. 70коп., сплачений позивачем за подання апеляційної скарги.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції відповідно до п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу державного підприємства «Донецька залізниця» задовольнити.
Рішення Куйбишевського районного суду м. Донецька від 26 вересня 2013 року скасувати.
Позов державного підприємства «Донецька залізниця» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь державного підприємства «Донецька залізниця» заборгованість за житлово-комунальні послуги за період з 01 березня 2011 року по 30 листопада 2011 року у розмірі 4 023 (чотири тисячі двадцять три) гривні 78 (сімдесят вісім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь державного підприємства «Донецька залізниця» судовий збір у розмірі 229 гривень 40 копійок, сплачений державним підприємством «Донецька залізниця» за подання позовної заяви.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь державного підприємства «Донецька залізниця» судовий збір у розмірі 114 гривень 70 копійок, сплачений державним підприємством «Донецька залізниця» за подання апеляційної скарги.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: