Категорія 57 Головуючий у 1 інстанції - Любенок Л.Д.
Доповідач - Агєєв О.В.
30 жовтня 2013 року м.Донецьк
Апеляційний суд Донецької області в складі:
головуючого судді Новікової Г.В., суддів Агєєва О.В., Хейло Я.В.
при секретарі Стрижак О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Донецьку апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-Мастер» на ухвалу Пролетарського районного суду м. Донецька від 12 червня 2013 року по цивільній справі за поданням відділу Державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, -
В червні 2013 року відділ ДВС Пролетарського РУЮ у м.Донецьку звернувся до суду з даним поданням, в обґрунтування якого зазначив, що на примусовому виконанні у відділі знаходиться виконавчий лист № 2-2577 від 24.11.09р. про стягнення з ТОВ «ВИП-Мастер» на користь ОСОБА_2 заборгованості у розмірі 291 000,00грн., який у добровільному порядку боржником, керівником якого є ОСОБА_1, не виконуються. Посилаючись на ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.377-1 ЦПК України просив винести ухвалу, якою встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника боржника - юридичної особи ТОВ «ВИП-Мастер» ОСОБА_1 за межі України до виконання зобов'язань за рішенням суду (а.с.1-2).
Оскаржуваною ухвалою подання відділу Державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 у праві виїзду за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 24.11.09р.
В апеляційній скарзі керівник ТОВ «ВИП-Мастер» ОСОБА_1, яка подана через його представника ОСОБА_3, просить скасувати ухвалу суду та постановити нову - про відмову у задоволенні подання через неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом при постановленні оскаржуваної ухвали, не перевірені підстави частково невиконання боржником своїх зобов'язань за виконавчим документом, не надано правової оцінки діям або бездіяльності боржника у виконавчому провадженні, а також залишено поза увагою недоведеність факту умисного ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Представник апелянта в засіданні апеляційного суду підтримав доводами апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Зацікавлена особа ОСОБА_2 (стягував) в судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти доводів апеляційної скарги, просила її відхилити.
Представник ВДВС Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку в судове засідання не з'явився, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи подання заступника начальника відділу Державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м.Донецьку та обмежуючи ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції, виходив із того, що боржник будучі керівником юридичної особи-боржника ТОВ «ВИП-Мастер» ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов'язань.
Проте з даним висновком суду погодитись не можна з наступних підстав.
Статтею 33 Конституції України встановлено, що кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, а також порядок розв'язання спорів у цій сфері встановлено Законом України від 21 січня 1994 року «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Згідно положень п.2 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну» громадян України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.
Відповідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови «доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання».
Крім того, Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив в п.7 Постанови №5 від 30.03.2012 року, що відповідно до статті 33 Конституції України свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України можуть бути обмежені лише законом. Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень у порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» та статтею 377-1 ЦПК, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.
Оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 377-1 зазначеного вище Кодексу, згадане подання розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим паче, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
У зв'язку із цим про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч.6 ст.12 Закону N606-XIV, зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому исчлі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що 09.11.12р. державним виконавцем відділу ДВС Пролетарського РУЮ у м.Донецьку відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-2577/09 від 24.11.09р., виданого Ворошиловським районним судом про стягнення з ТОВ «ВИП-Мастер» на користь ОСОБА_2 грошових коштів у сумі 291 000,00грн. (а.с.18).
26.11.12р. ОСОБА_1 направлено на адресу відділу ДВС лист із поясненням про направлення грошових коштів, стягнутих за рішенням суду та погашенням заборгованості в строк до 25.12.12р.
Крім того, зі справи вбачається, що державний виконавець, звертаючись 07.06.13р. з клопотанням про тимчасове обмеження права керівника боржника на виїзд за межі України, направив до суду подання, копію виконавчого документу, копію постанови про відкриття провадження, копії постанов про накладення арешту на рахунки та на майно підприємства-боржника від 30.03.13р., копії відповідей банків про накладення арешту від травня 2013р., витяг з реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, без надання будь-яких доказів ухилення боржника від виконання зобов'язань.
Тобто державним виконавцем не доведено саме ухилення боржника від виконання зобов'язань.
За таких обставин суд безпідставно задовольнив клопотання відділу ВДВС.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суду змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.
За таких обставин ухвалене у справі судове рішення не може вважатись законними й обґрунтованими, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за кордон.
Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВИП-Мастер» задовольнити.
Ухвалу Пролетарського районного суду м. Донецька від 12 червня 2013 року скасувати.
У задоволенні подання відділу Державної виконавчої служби Пролетарського районного управління юстиції у м. Донецьку про тимчасове обмеження керівника боржника - юридичної особи ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України відмовити.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий:
Судді: