Справа № 428/2713/13-к
Вирок
іменем України
14 серпня 2013 року
Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі головуючого судді Юхимука Р.С., при секретарі Бабіч-Касьянєнко К.В., за участю прокурора прокуратури м.Сєвєродонецька - ОСОБА_1, обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за звинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що народився у м.Сєвєродонецьк, Луганської області, громадянина України, українця, не працюючого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:
- 04 грудня 2012 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч. 1 ст. 190 КК України до позбавлення волі на строк 1 рік з застосуванням ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним терміном на 1 рік;
- 20 червня 2013 року Лисичанським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 1 рік, на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Сєвєродонецького міського суду від 04 грудня 2012 року у вигляді 2 місяців обмеження волі, що, з урахуванням ст. 72 КК України відповідає 1 (одному) місяцю позбавлення волі, та остаточно призначено покарання, за сукупністю вироків - у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 1 місяць;
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -
встановив:
18 лютого 2013 року о 15 годині 23 годині ОСОБА_2 знаходився біля магазину «Сімон», розташованого за адресою м.Сєвєродонецьк, проспект Радянський, 59, де до нього підійшов ОСОБА_3 та попросив допомогти зняти кошти з його, ОСОБА_3, банківської картки. ОСОБА_2 погодився та разом з ОСОБА_3 підійшли до банкомату «Укрсіббанка», розташованого з зовнішньої сторони магазину «Сімон». Після чого ОСОБА_2 вставив до банкомата банківську картку ОСОБА_3 та відійшов, щоб ОСОБА_3 зміг ввести ПІН код. При цьому ОСОБА_2, маючи злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння чужого майна, без застосування насилля, будучи особою, яка раніше засуджена за ст. 190 КК України підглянув ПІН код, який ввів ОСОБА_3 та після того, як ОСОБА_3 ввів ПІН код, ОСОБА_2 знову підійшов до банкомату, та за проханням ОСОБА_3 зняв 150 грн. Після чого ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на відкрите заволодіння чужого майна, без застосування насилля, будучи особою, яка раніше засуджена за ст. 190 КК України, вийняв картку з банкомату та не повернувши її ОСОБА_3, втік з нею у бік площі Перемоги. Після чого ОСОБА_2 прибіг до відділення «Укрсіббанка», розташованого за адресою м.Сєвєродонецьк, вул.Вілєсова, 1, де з банківської картки ОСОБА_3 зняв грошові кошти в сумі 4 500,00 грн. Тим самим заподіяв потерпілому ОСОБА_3 матеріальну шкоду у сумі 4 500,00 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений винним себе у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України визнав повністю, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, від дачі пояснень в судовому засіданні відмовився.
Потерпілий в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якому просив розглянути справу без його участі у зв'язку з поганим станом здоров'я та вказав, що обвинувачений ОСОБА_2 повністю відшкодував заподіяну шкоду, претензій до нього потерпілий не має. Просив суд суворо його не карати та не позбавляти волі.
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 186 КК України як відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), без застосування насилля, вчинений повторно.
При призначенні покарання, суд, враховує тяжкість вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відповідно до вимог ч. 4 ст. 12 КК України відноситься до тяжких правопорушень, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра не знаходиться, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності.
Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставинами, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення правопорушення щодо особи похилого віку, вчинене в стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень, можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, при цьому при наявності двох обставин, які пом'якшують покарання, призначити покарання ближче до мінімального строку, передбаченого санкцією статті.
Обвинувачений скоїв дане кримінальне правопорушення до постановлення вироку Лисичанського міського суду Луганської області від 20 червня 2013 року, яким його засуджено за ч. 2 ст. 185, ст.ст. 71, 72 КК України до позбавлення волі строком на 1 рік 1 місяць, тому суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України.
Цивільний позов не заявлено.
Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 349, 370, 374 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання, що призначено за попереднім вироком більш суворим, що призначено за даним вироком визначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, з відбуванням покарання у кримінально-виконавчому закладі закритого типу.
Запобіжний захід ОСОБА_2 - особисте зобов'язання змінити на тримання під вартою. Строк покарання обчислювати з 20 червня 2013 року.
Вирок суду може бути оскаржений виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до апеляційного суду Луганської області через Сєвєродонецький міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя: