31 жовтня 2013 р. Справа № 29370/10/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючої судді Хобор Р.Б.
суддів: Сапіги В.П., Левицької Н.Г.,
з участю секретаря судового засідання: Сідельник Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року по справі № 2а-4630/09/1370 за позовом ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" до ДПІ у Галицькому районі м. Львова, третя особа - управління Держкомзему у м. Львові про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В C Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство "Державний Ощадний банк України" в особі філії "Львівське обласне управління" звернулося до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова та просить суд визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем податкові повідомлення - рішення № 0000372351/0/09325703/19281 від 07.11.2008 року про визначення податкового зобов'язання із земельного податку в сумі 39332,46 грн., в т.ч. основний платіж 26221,64 грн., штрафні санкції 13110,82 грн.; № 0000372351/1/09325703/21996 від 30 грудня 2008 року в сумі 39332,46 грн., № 0000372351/2/09325703/ від 27 лютого 2009 року в сумі 39332,46 грн.; № 0000422351/0/09325703/ від 27 лютого 2009 року в сумі 9762,30 грн.; № 0000372351/3/09325703/5751 від 05 травня 2009 року в сумі 39332,46 грн.; № 0000372351/4/09325703/ від 17 липня 2009 року в сумі 39332, 46 грн.
На підтвердження позовних вимог покликається на те, що при складанні розрахунків із плати за землю та обчислені розміру земельного податку у період 2005 - 2008 рр. банком використовувались відомості Львівського міського управління земельних ресурсів, а саме - довідка № 1239 від 30 вересня 1999 року, згідно з якою позивач є землекористувачем земельної ділянки у м. Львові по вул. Січових Стрільців, 9 площею 1288 кв.м., функціональне використання "землі громадського призначення", ціна 1 кв.м. 276,68 грн., загальна вартість 356365,24 грн. Сума земельного податку розраховувалася банком у розмірі 1% від грошової оцінки земельної ділянки. Позивач вважає, що застосування інших, ніж наведені у довідці №1239 від 30.09.1999р., відомостей про грошову оцінку землі, для обчислення податку за землю, за період, що перевірявся, є безпідставним. Звертає увагу суду на те, що спірні рішення виставлено не безпосередньо банку, а його Львівському обласному управлінню.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 17 липня 2010 року в задоволенні позову ВАТ "Державний ощадний банк України" відмовлено.
Не погодившись із вказаною постановою, її оскаржив позивач ВАТ "Державний ощадний банк України", який покликаючись на те, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, з наступних підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено те, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова з 11.09.2008р. по 22.10.2008р. проведено виїзну планову документальну перевірку філії - Львівського обласного управління ВАТ "Державний ощадний банк України" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.06.2008р.
За наслідками перевірки складено акт від 28.10.2008 р. № 2977/22-0/009325703. Згідно з висновками акту перевірки, позивачем в порушення ч.1 ст.7 та ст.13 Закону України "Про плату за землю" та Інструкції з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель (форма 6-зем) занижено суму земельного податку за період з 01.10.2005 року по 30.06.2008 року у розмірі 35873,40 грн., в тому числі за жовтень-грудень 2005 р. в сумі 3143,56 грн., за 2006 р. в сумі 13016,37 грн., за 2007 р. в сумі 13016,17 грн., за І півріччя 2008 р. в сумі 6697,30 грн.
На підставі висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000372351/0/09325703/19281, яким визначено суму податкового зобов»язання за платежем земельний податок з юридичних осіб в сумі 39332,46 грн. (основний платіж 26221,64 грн., штрафні санкції 13110,82 грн.). Не погоджуючись з наведеним податковим повідомленням - рішенням, філія "Львівське обласне управління" ВАТ "Ощадбанк" 18.11.2008 р. оскаржила його в адміністративному порядку до ДПІ у Галицькому районі м. Львова шляхом подання первинної скарги, яка рішенням ДПІ у Галицькому районі м. Львові від 25.12.2008 р. №21800/25-005 залишена без задоволення. За результатами розгляду первинної скарги відповідач направив позивачу нове податкове повідомлення - рішення № 0000372351/1/09325703/21996 від 30.12.2008 р., яким визначено суму податкового зобов'язання в сумі 39332,46 грн. 31.12.2008 року позивачем на податкове повідомлення - рішення від 07.11.2008 р. № 0000372351/0/09325703/19281 подано повторну скаргу до ДПІ у м. Львові, яка рішенням від 23.02.2009 р. № 2865/10/25-005/5 залишила скаргу без задоволення, а податкове повідомлення - рішення без змін. Крім цього, ДПІ у м. Львові додатково визначила позивачу земельний податок з юридичних осіб в сумі 6508,20 грн. та штрафну санкцію в сумі 3254,10 грн. згідно з пп.17.1.3. п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". За результатами розгляду повторної скарги відповідач направив позивачу нове податкове повідомлення - рішення №0000372351/2/09325703/ від 27.02.2009 р., яким визначено податкове зобов'язання в сумі 39332,46 грн., та податкове повідомлення - рішення № 0000422351/0/09325703 від 27.02.2009 р., яким визначено податкове зобов'язання в сумі 9762,30 грн. 27.02.2009 року позивачем на податкові повідомлення - рішення від 07.11.2008 р. №0000372351/0/09325703/19281, № 0000372351/1/09325703/21996 від 30.12.2008 р. подано повторну скаргу до ДПА у Львівській області, яка рішенням від 29.04.2009 р. №9079/10/25-005/386 залишила скаргу без задоволення, податкові повідомлення - рішення без змін. За результатами розгляду повторної скарги відповідач направив позивачу нове податкове повідомлення - рішення № 0000372351/3/09325703/ від 05.05.2009 р., яким визначено податкове зобов»язання в сумі 39332,46 грн. 06.05.2009 року позивачем на податкові повідомлення - рішення від 07.11.2008р. №0000372351/0/09325703/19281, №0000372351/1/09325703/21996 від 30.12.2008 р., №0000372351/2/09325703/ від 27.02.2009 р. подано повторну скаргу до ДПА України. Рішенням від 08.07.2009 р. № 6449/6/25-0215 ДПА України залишила скаргу без задоволення, податкові повідомлення - рішення без змін з урахуванням рішення ДПІ у м. Львові від 23.03.2009 р. та рішення ДПА у Львівській області від 29.04.2009р. 20.07.2009 р. позивачу надійшло податкове повідомлення - рішення №0000372351/4/09325703/ від 17.07.2009 р., яким визначено податкове зобов'язання в сумі 39 332,46 грн.
Приймаючи оскаржувану постанову, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що дії органу ДПС щодо донарахування позивачу сум земельного податку на підставі наданих Львівським міським управлінням земельних ресурсів відомостей з державного земельного кадастру були вчинені в межах визначених Конституцією та законами України повноважень, у визначений законом спосіб; рішення про визначення позивачу суми податкового зобов'язання по земельному податку винесено обґрунтовано, добросовісно, розсудливо i своєчасно. Той факт, що при донарахуванні земельного податку в податковому повідомленні рішенні зазначено філію позивача, яка безпосередньо декларує та сплачує земельний податок за спірну земельну ділянку, не береться судом до уваги, оскільки жодним чином не зачіпає прав позивача та не свідчить про протиправність спірних рішень. Тому вимога про скасування податкових повідомлень рішень є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.
Апеляційний суд погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 23 Закону України "Про плату за землю" встановлено, що грошова оцінка земельної ділянки проводиться Державним комітетом України по земельних ресурсах за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Як встановлено апеляційним судом, згідно з відомостями Львівського міського управління земельних ресурсів, в 2005 році для земельної ділянки, яка знаходиться в користуванні ЛОУ ВАТ "Державний ощадний банк України" по вул. Січових Стрільців, 9, грошова оцінка становить 1353,21 грн./кв.м.; в 2008 році - 1439,95 грн./кв.м. Аналогічного змісту відомості щодо грошової оцінки 1 кв.м. спірної земельної ділянки надані третьою особою.
Таким чином матеріалами справи стверджується те, що земельна ділянка в м. Львові по вул. Січових Стрільців, 9 площею 1288 кв. м., що перебуває в постійному користуванні управління Ощадбанку, в період 2005 - 2008 рр. функціонально використовувалась позивачем як "землі комерційного використання", тому при їх оцінці третьою особою правомірно застосовано відповідні коефіцієнти. Відомості щодо зміни земельно - кадастрових даних (грошової оцінки, функціонального використання) згаданої ділянки за період, що перевірявся, відсутні.
Отже, контролюючий орган при розрахунку податку на землю, який підлягав сплаті позивачем, за користування земельною ділянкою по вул. Січових Стрільців 9 в м. Львові, обґрунтовано використав коефіцієнт, який характеризує функціональне призначення земельної ділянки як такої, що призначена для комерційного використання, та дані щодо грошової оцінки 1 кв.м. спірної земельної ділянки надані відповідачами.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і в повному обсязі встановив обставини справи, прийняв обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.
Керуючись ч.3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ВАТ "Державний ощадний банк України" в особі філії Львівське обласне управління ВАТ "Ощадбанк" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 17 червня 2010 року по справі № 2а-4630/09/1370- без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді В.П. Сапіга
Н.Г. Левицька