2/359/93/2013
1005/6774/2012
Іменем України
(заочне)
24 жовтня 2013 року Бориспільській міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді: Кабанячого Ю.В.,
при секретарі: Тоцькій К.О., Вітківському М.О.,
прокурора: Чирви О.О.,
представника позивача Шлягіної І.М.,
представника відповідачів: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою Дніпровського екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України до Бориспільської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, третя особа - обслуговуючий кооператив "Садове товариство "Десятинне" про визнання незаконним та скасування розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації, визнання недійсним виданого на його підставі державного акту на право власності на землю та повернення земельної ділянки,
11.07.2012 року позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що Бориспільською міжрайонною прокуратурою проведено перевірку щодо законності розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 12.01.2009 №06, яким затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів для виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва громадянам в обслуговуючому кооперативі "Садове товариство "Десятинне"на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Вказує, що за наслідками проведеної перевірки встановлені численні порушення норм діючого законодавства України, тому просив визнати незаконним та скасувати розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації, визнати недійсним виданих на його підставі державних актів на право власності на землю та повернути земельні ділянки. В судовому засіданні Дніпровський екологічний прокурор підтримав позов та просив суд його задовольнити та не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.
Представник відповідача заперечив проти позовних вимог, вважав їх необґрунтованими та недоведеними, а вимоги ухвали Вищого спеціалізованого суду України х розгляду цивільних і кримінальних справ не виконаними.
Відповідач Бориспільська районна державна адміністрація своїх представників для розгляду справи не направила, про причини неявки суд не повідомила, про розгляд справи повідомлена належним чином.
Третя особа своїх представників для розгляду справи не направила, про причини неявки суд не повідомила, про розгляд справи повідомлена належним чином.
Інші учасники судового розгляду в судове засідання не з'явилися. Про день та час розгляду справи повідомленні належним чином як судовими повістками так і через публікацію в пресі.
Суд на підставі ч.1 ст.224 ЦПК України вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи.
Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами перевірки Дніпровської екологічної прокуратури встановлено, що розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації від 12.01.2009 року №06 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів для виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки для ведення садівництва громадянам в обслуговуючому кооперативі "Садове товариство "Десятинне"на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області. Даним розпорядженням передано громадянам земельні ділянки (згідно додатку до розпорядження від 12.01.2010 № 06) у власність загальною площею 4,0800 га для ведення садівництва, а саме: ОСОБА_4 - 0,1200 га, ОСОБА_5 - 0,1200 га, ОСОБА_6 - 0,1200 га, ОСОБА_7 - 0,1200 га, ОСОБА_8 - 0,1200 га, ОСОБА_9 - 0,1200 га, ОСОБА_37 - 0,1200 га, ОСОБА_10 - 0,1200 га, ОСОБА_11 - 0,1200 га, ОСОБА_12 - 0,1200 га, ОСОБА_13 - 0,1200 га, ОСОБА_14 - 0,1200 га, ОСОБА_15 - 0,1200 га, ОСОБА_16 - 0,1200 га, ОСОБА_17 - 0,1200 га, ОСОБА_18 - 0,1200 га, ОСОБА_19 - 0,1200 га, ОСОБА_20 - 0,1200 га, ОСОБА_21 - 0,1200 га, ОСОБА_22 - 0,1200 га, ОСОБА_23 - 0,1200 га, ОСОБА_24 - 0,1200 га, ОСОБА_26 - 0,1200 га, ОСОБА_27 - 0,1200 га, ОСОБА_28 - 0,1200 га, ОСОБА_29 - 0,1200 га, ОСОБА_30 - 0,1200 га, ОСОБА_31 - 0,1200 га, ОСОБА_32 - 0,1200 га, ОСОБА_33 - 0,1200 га, ОСОБА_34 - 0,1200 га, ОСОБА_35 - 0,1200 га, ОСОБА_36 - 0,1200 га.(а.с.61-62).
На підставі вказаного розпорядження вказаним громадянам видано державні акти на право власності на земельні ділянки.
Відповідно до ч.1.ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.
За правилами ч.1 ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Згідно п.б ч.1 ст.58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами.
Статтею 59 ЗК України передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги.
Частинами 5-6 ст.87 ВК України передбачено, що зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами. Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України
Відповідно до ст.88 ВК України з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води. У межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.
Відповідно до п.5 порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №486 від 08 травня 1996 року (далі - Порядок), розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. Проекти цих зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами рад.
У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України (п. 4 Порядку).
Пунктом 10 Порядку передбачено, що на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.
Таким чином, фактичні розміри і межі прибережних захисних смуг існують не в силу їх законодавчого закріплення, а для визначення, встановлення та закріплення меж прибережної захисної смуги, та як наслідок віднесення цієї території до земель водного фонду. Законодавством України передбачений відповідний порядок, який полягає у розробці відповідного проекту та виділення на його підставі земель водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.
Віднесення спірних земельних ділянок до земель прибережної захисної смуги та категорії земель водного фонду, без відповідних доказів, що підтверджували б існування таких обставин, відповідно до ст.60 ЦПК України, прокурором не доведено.
Позивачем не подано відповідного проекту та доказів виділення на його підставі земель водоохоронних зон та прибережних захисних смуг в частині знаходження спірних земельних ділянок. Надані прокурором докази, а саме: висновок Дніпровського басейнового управління водних ресурсів про те, що спірні земельні ділянки розташовані в адміністративних межах Процівської сільської ради в Бориспільському районі Київської знаходяться в прибережно-захисній смузі Канівського водосховища та частково на водній акваторії; викопіювання з топографічної карти місця розташування спірних земельних ділянок не можуть бути прийняті судом оскільки є неналежними та недопустимими доказами виходячи із наведених вище вимог законодавства для визначення, встановлення та закріплення меж прибережної захисної смуги.
На дані обставини вказувала колегія Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі від 17 липня 2013 р. щодо перегляду рішень по даній справі. Прокурором вказівки не виконані.
Відповідно до ч.1 ст.125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Згідно із ч.1 ст.126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Підставами для видачі власникам земельних ділянок державних актів є розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації від 12 січня 2009 року №06 "Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів для виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки загальною площею 4,0800 га для ведення садівництва громадянам в обслуговуючому кооперативі "Садове товариство "Десятинне"на території Процівської сільської ради Бориспільського району Київської області".
Таким чином, власниками земельних ділянок виготовлена технічна документація та отримання державних актів на право власності на землю відбулося відповідно до розпорядження районної державної адміністрації.
Державні акти на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акта на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.
З наведених вище обставин суд приходить до висновку про недоведеність заявлених Дніпровським екологічним прокурором позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 60, 88, 209, 212, 213-215, 218 ЦПК України, суд
В задоволенні позову Дніпровського екологічного прокурора в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства України відмовити.
Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в загальному порядку: до апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з часу оголошення заочного рішення.
Відповідач має право подати лише заяву про перегляд заочного рішення в суд першої інстанції протягом 10 днів з дня отримання копії заочного рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуває право оскаржити заочне рішення в апеляційний суд у загальному порядку.
Суддя Бориспільського
міськрайонного суду Ю.В. Кабанячий риворучко