16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 21-202
Справа №730/1405/13-к
"05" листопада 2013 р. м.Борзна
Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого судді Страшного О.М.
при секретарі Граб С.О.
з участю прокурора Садовського А.І.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Борзни кримінальне провадження №1201326009000024 від 17.10.2013р., яке надійшло до суду з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості від 25.10.2013р., по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Борзни Чернігівської обл, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, судимого 27.05.2013 року Борзнянським райсудом по ч.1 ст.164 КК України до 120 годин громадських робіт, -
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, -
ОСОБА_1 будучи засудженим 25 травня 2013 року Борзнянським райсудом по ч.1 ст.164 КК України до 120 годин громадських робіт 16 липня 2013 року був поставлений на облік у КВІ Борзнянського району, де був ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання. Цього ж дня ОСОБА_1 був направлений до Головеньківської сільської ради Борзнянського району для відбування покарання з 17 липня 2013 року.
Приступивши до виконання покарання у вигляді громадських робіт 18 липня 2013 року із призначених згідно графіка у липні 2013року 44 годин відбув лише 16 годин, із призначених у серпні 2013 року за графіком 68 годин відбув лише 28 годин, із призначених у вересні 2013 року за графіком 72 годин відбув лише 4 години, а у жовтні 2013 року до Головеньківської сільської ради взагалі не прибув і не приступив до виконання призначеного судом покарання у вигляді громадських робіт, таким чином умисно відмовився від виконання не відпрацьованих 72 годин громадських робіт, чим ухилився від відбування призначеного судом покарання, не пов'язаного з позбавленням волі у вигляді громадських робіт.
Своїми умисними діями, які виразилися в ухиленні від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі у вигляді громадських робіт особою, засудженою до цього покарання ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.389 КК України.
25 жовтня 2013 року між прокурором прокуратури Борзнянського району Довгошеєм Є.А. та підозрюваним ОСОБА_1 було укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно умов даної угоди прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.389 КК України, останній повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.2 ст.389 КК України, сторони угоди дійшли згоди щодо істотних для даного кримінального провадження обставин та покарання, яке повинно бути призначене ОСОБА_1
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України. У ній, зокрема, зазначено: сторони угоди, формулювання висунутої підозри, її правова кваліфікація із зазначенням статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність, істотні для даного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення; в угоді зазначено узгоджене сторонами покарання та наявна згода підозрюваного на його призначення, а також зазначено наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ч.2 ст.473 КПК України, наслідки її невиконання; угода скріплена підписами сторін угоди.
Прокурор та обвинувачений ОСОБА_1 в підготовчому судовому засіданні просили затвердити вказану угоду про визнання винуватості.
Заслухавши думку учасників судового провадження щодо можливості затвердження угоди про визнання винуватості, перевіривши матеріали кримінального провадження, суд приходить до слідуючого висновку.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України в підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, яким затвердити угоду.
Згідно з п.2 ч.1 ст.468 КПК України в кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості.
Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 обгрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості; шкода даним кримінальним правопорушенням не завдана; потерпілих по кримінальному провадженню немає; прокурор та підозрюваний добровільно уклали угоду про визнання винуватості; зміст угоди відповідає вимогам КПК України.
Судом роз'яснено обвинуваченому ОСОБА_1, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має право: мовчати і факт мовчання не буде мати для суду жодного доказового значення; мати захисника, в тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках передбачених законом або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь. Суд переконався, що обвинувачений ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.4 ст.474 КПК України.
Судом також з'ясовано у обвинуваченого, що йому зрозумілі наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.473 КПК України. ОСОБА_1 розуміє суть обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим повністю, розуміє вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження судом угоди.
Також суд переконався, що угода укладена добровільно, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Покарання у вигляді 2 місяців і 5 днів арешту, яке пропонується в угоді, є покаранням, зазначеним в санкції ч.2 ст.389 КК України, що відповідає вимогам чинного законодавства та особі обвинуваченого (ст.65 КК України).
Таким чином, враховуючи викладені обставини, суд вважає за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором та підозрюваним, і призначити ОСОБА_1 узгоджене сторонами покарання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.314, 368, 474-475 КПК України суд, -
Затвердити угоду від 25 жовтня 2013 року про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.389 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) місяців арешту.
Згідно ст.71 КК України до даного покарання частково приєднати не відбуте ним покарання по вироку Борзнянського районного суду від 25 травня 2013 року і остаточним покаранням ОСОБА_1 вважати узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) місяців 5 (п'яти) днів арешту.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених пунктами 1 та 2 частини 4 ст.394 КПК України до апеляційного суду Чернігівської області через Борзнянський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку чи ухвали суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.
Суддя Борзнянського районного суду О.М.Страшний.