Провадження № 22ц/790/5462/13 Головуючий 1-ої інст.: Якименко Л.О.
Справа № 2010/2-307/11
Категорія: право власності Доповідач: Маміна О.В.
23 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Маміної О.В.
суддів - Крилової Т.Г., Борової С.А.
при секретарі - Єндовицькій І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1 про виділ частки майна в натурі зі спільною часткової власності, визначення порядку користування земельною ділянкою та про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями; зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення спільної власності та виплату грошової компенсації,
У квітні 2010 року ОСОБА_2 звернулась до суду із вказаним позовом. В обґрунтування вимог зазначала, що є власницею 4/6 житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом. На підставі рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 26 січня 2004 року по 1/6 частині вказаного будинку належить відповідачам - ОСОБА_3 та ОСОБА_1. Просила виділити в натурі належні їй 4/6 частини житлового будинку з надвірними будівлями, визначити порядок користування земельною ділянкою. Після проведення судової будівельно-технічної експертизи уточнила позовні вимоги та просила визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в цілому з виплатою грошової компенсації на користь інших співвласників.
ОСОБА_1 звернулась із зустрічним позовом. Зазначала, що проживає в спірному житловому будинку, користується своєю 1/6 частиною та 1/6 частиною своєї тітки ОСОБА_3 з дозволу останньої. Іншого житла не має. Підтримує домоволодіння в належному стані, слідкує за городом, сплачує всі необхідні платежі. Оскільки виділити частки в натурі не є можливим, просила визнати за нею право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 в цілому з виплатою грошової компенсації на користь інших співвласників
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 15 липня 2013 року у позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено. Припинено право власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 по 1/6 частині житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Визнано за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_3 грошову компенсацію за 1/6 частину будинку по 14 992 грн. кожній. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції від 15 липня 2013 року скасувати, ухвалити нове, яким в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити, а її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріали справи свідчать про те, що сторони є співвласниками житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1. При цьому ОСОБА_2 належить 4\6 частини, а відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - по 1\6 частині вказаного будинку.
Відповідно до висновку судової будівельно - технічної експертизи від 29.02.2012 року (а.с.95 - 104) поділ вищевказаного будинку в натурі згідно з розміром часток кожного із співвласників з технічної точки зору неможливий. Розподіл житлового будинку з відступом від ідеальних часток співвласників неможливий.
З висновку судової будівельно - технічної експертизи від 27.11.2012 року (а.с.126 - 136) вбачається, що ринкова вартість спірного житлового будинку з надвірними будівлями складає 261 753 грн.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ в натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Якщо виділ у натурі із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим, співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація власникові може бути надана лише за його згодою.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що поділ спірного житлового будинку з надвірними будівлями в натурі неможливий, тому за ОСОБА_2 як за власницею більшої частки має бути визнано право на спірний будинок в цілому з виплатою іншим співвласникам вартості їх частки, виходячи з балансової вартості будинку.
Проте судова колегія не може погодитись з таким висновком суду.
Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:
1. частка є незначною і не може бути виділена в натурі;
2. річ є неподільною;
3. спільне володіння і користування майном є неможливим;
4. таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім"ї.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3, право власності яких припинено оскаржуваним рішенням, належало по 1\6 частини спірного будинку. Розмір вказаного будинку складає: 84, 7 кв.м - загальна площа та 52, 4 кв.м - житлова площа.
Таким чином на 1\6 частину будинку приходиться 14, 11 кв.м загальної та 8, 73 кв.м житлової площі.
Як пояснила в судовому засіданні суду апеляційної інстанції апелянт ОСОБА_1 вона фактично мешкає у будинку і користується за згоди іншої співвласниці ОСОБА_3 кімнатою 14,7 кв. м, що відповідає, і навіть є меншою, їхньої спільної частки у праві власності на будинок.
Відповідачка ОСОБА_3 підтвердила вищезазначені обставини.
Судова колегія вважає, що за можливості виділу у користування співвласників окремої кімнати немає підстав вважати частку співвласників незначною.
Крім того, встановлено, що у спірному будинку фактично мешкає відповідачка ОСОБА_1 з родиною. Дитина ОСОБА_5 навчається у школі за місцезнаходженням спірного будинку. Даних про наявність у відповідачки іншого житла матеріали справи не містять.
За таких обставин припинення права власності ОСОБА_1 на частку у спільній частковій власності завдасть шкоди як її інтересам, так і інтересам членів її сім"ї, а саме, малолітньої дитини.
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув, не пересвідчився в дотриманні вимог ст. 365 ЦК України, та дійшов хибного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_2
При цьому суд також не врахував можливість спільного користування і володіння спірним майном, як це здійснюється на даний час.
Крім того, вирішуючи питання про припинення права власності на спільне майно, суд першої інстанції не дотримався вимог ч. 2 ст. 365 ЦК України стосовно обов'язкового попереднього внесення вартості часток інших співвласників на депозитний рахунок суду.
Матеріали справи не містять доказів внесення позивачкою ОСОБА_2 грошових коштів на депозит суду не тільки, виходячи з ринкової, а навіть з балансової вартості спірного майна.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія вважає, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 підлягає скасуванню з відмовою в задоволенні позову в цій частині у зв"язку із порушенням норм матеріального права..
Вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано відхилено судом, оскільки відсутні підстави для припинення прав спільної часткової власності, передбачені ст. 365 ЦК України, як зазначено вище.
Проте сторони не позбавлені можливості звернутись до суду із вимогами про визначення порядку користування спільним майном.
Інші доводи апеляційної скарги виводи суду не спростовують.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дергачівського районного суду міста Харкова від 15 липня 2013 року змінити.
В частині задоволення позовних вимог ОСОБА_2 рішення суду скасувати та в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя -
Судді -