Провадження №22ц/790/6889/13 Головуючий 1 інстанції
Справа № 639/3461/13-ц Іванова І.В.
Категорія: житлове Доповідач: Черкасов В.В.
30 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого судді - Черкасова В.В.
суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.,
при секретарі - Чемерис Л.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 01 липня 2013 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказував, що він є власником будинку АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 29.06.1998 року. У вказаному будинку зареєстрований він, його жінка - ОСОБА_4, син - ОСОБА_5, колишня дружина останнього - ОСОБА_2 та їх син - ОСОБА_6 15 квітня 2011 року шлюб між його сином та відповідачем розірвано. ОСОБА_2 не проживає у вищевказаному будинку біля трьох років, але продовжує бути зареєстрованою у ньому. Вона не сплачує комунальні платежі, не отримує кореспонденцію за даною адресою, її особистих речей в будинку немає. Тоді як наявність реєстрації відповідачки у будинку АДРЕСА_1 тягне за собою необхідність сплати комунальних послуг, що суперечить його інтересам та порушує його права як власника будинку.
Тому, ОСОБА_2 просив суд визнати ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим будинком з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зняти її з реєстрації місця проживання за зазначеною адресою.
Рішенням Жовтневого районного суду м.Харкова від 01 липня 2013 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано ОСОБА_2 такою, що втратила право користування будинком АДРЕСА_1 та зняти її реєстрації за зазначеною адресою.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення, яким відмовити у позові.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги заявник посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Вказує, що вона не була належним чином повідомлена про час розгляду справи у суді першої інстанції, позивач навмисно приховав від неї факт звернення до суду із вказаним позовом. На теперішній час власного житла вона не має, зареєструватись самій та зареєструвати дитину їй ніде.
Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню.
При цьому колегія суддів виходить із наступного.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3 суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка тривалий час не проживає у будинку АДРЕСА_1 поважних причин її відсутності за вказаною адресою не встановлено.
Проте погодитись з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не може.
Права власника житлового будинку квартири визначені ст. 383 ЦК України та ст. 150 ЖК України, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що на підставі договору купівлі-продажу від 29 червня 1998 року ОСОБА_2 на праві власності належить житловий будинок з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.6).
У вищевказаному будинку зареєстровані: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, його жінка - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, їх син - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, його колишня жінка - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, та їх син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.8-9).
Відповідно до ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України право члена сім'ї власника будинку, який не є його співвласником, на користування цим будинком обумовлене наявністю сімейних відносин із власником і спільним із ним проживанням у цьому будинку.
Сторонами не заперечується, що на теперішній час ОСОБА_2 не проживає за адресою АДРЕСА_1 Шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано 15.04.2011 року..
Згідно з ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ними і власником житла або законом.
Таким чином, при вирішенні питання про втрату членом сім'ї власника житла права на користування жилим приміщенням з'ясуванню підлягає як строк його відсутності, так і поважність причини такої відсутності.
Судом першої інстанції не встановлено з якого саме моменту відповідачка не проживає у спірному будинку.
Статтею 9 ЖК України визначено, що ніхто не може бути обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Крім того, ухвалюючи рішення про визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування будинком, суд зняв також її з реєстрації , тоді як орган реєстраційної служби не був залучений до справи у якості відповідача.
Крім того, дії вказаного органу обумовлені приписами ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» і є похідними від рішення суду щодо права на проживання особи за певною адресою.
Доводи апеляційної скарги підтверджуються матеріалами справи та вимогами чинного законодавства.
Таким чином, суд першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
За таких обставин судова колегія відповідно до вимог ст.. 309 ЦПК України вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати і в задоволені позову ОСОБА_7 відмовити.
Керуючись ст. ст. 303 304, п.2ч.1ст.307, ст.309, 313,314,316,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 01 липня 2013 року - скасувати.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий -
Судді: