Провадження:№ 22ц/790/4305/13 Головуючий 1 інст. - Лосєва Д.А.
Справа № 2011/6656/12 Доповідач - Карімова Л.В.
Категорія: земельна
24 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного
суду Харківської області в складі:
головуючого- судді Карімової Л.В.
суддів колегії : Бурлака І.В.,
Яцини В.Б.
при секретарі Гопко А.М.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 травня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради, ОСОБА_4, Відділу Держкомзему у місті Харкові, треті особи - Харківська регіональна філія ДП «Центр державного земельного кадастру», товариство з обмеженою відповідальністю «Теодоліт» про визнання недійсним Державного акту на земельну ділянку, визнання недійсним запису про реєстрацію вказаного акту та його скасування, про поновлення порушеного права та меж земельної ділянки, стягнення моральної шкоди,
У листопаді 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вищевказаним позовом, який при розгляді справи уточнила і просила визнати недійсним та скасувати Державний акт серія ЯГ № 080090 від 07.09.06р., виданий ОСОБА_4 та відповідний запис в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю; визнати недійсним та скасувати акт встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки від 15.05.2005 р.; зобов'язати відділ Держкомзему в місті Харкові внести зміни до книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю про недійсність вказаного акту; зобов'язати ОСОБА_4 знести цегляний паркан, побудований на земельній ділянці АДРЕСА_2 зі сторони ділянки АДРЕСА_1, поновити цю межу, побудувати паркан паралельно стіні будинку АДРЕСА_2 на відстані 9,97 м. від будинку довжиною 34 м., а в тильній частині межі поставити паркан з точкою співпадіння меж ділянок АДРЕСА_3, а також перенести яму для стічних вод та фекалій на відстань 15 метрів від будинку АДРЕСА_2. На підставі ст.. 1167 ЦК України просила стягнути з відповідачів 5000 грн. моральної шкоди та судові витрати.
Посилалася на те, що згідно Державного акту на право власності на землю серії ЯА № 632983 від 22.02.06р., є власником земельної ділянки розміром 0,0934 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідачка ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на землю серії ЯГ № 080090 від 07.09.06р. є власницею суміжної земельної ділянки розміром 0, 0893 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Позивачка зазначала, що зі сторони ОСОБА_4 через неузгодження акту погодження меж при виготовленні технічної документації у 2005 році, було виявлене бажання про знесення межі між ділянками АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 у вигляді дерев 'яного паркану, знесенні дерев 'яної вбиральні, та на свій розсуд поставити цегляний паркан. У 2006 році ОСОБА_4 почала проводити капітальну реконструкцію забору, самовільно перенесла межі своєї земельної ділянки, внаслідок чого вбиральня (літ. Ж) опинилася на земельній ділянці відповідача, та була знесена останньою без її згоди, при цьому межові знаки були знищені, а ОСОБА_4 було самовільно зайнята частина належної їй земельної ділянки.
Також зазначала, що на порушенням вимог ст. 56 Закону України «Про землеустрій», ст. 198 ЗК України при виготовленні технічної документації на земельну ділянку АДРЕСА_1 з нею як землекористувачем суміжної ділянки не було узгоджено межі земельної ділянки, що є підставою для скасування виданого ОСОБА_4 Державного акту на право власності на землю.
Представник відповідача - Харківської міської ради позов не визнав, посилаючись на відсутність порушень вимог закону при виготовленні технічної документації на земельну ділянку АДРЕСА_1 ОСОБА_4
Зазначав, що фактично ОСОБА_7 та ОСОБА_4 займають земельні ділянки більшою площею, ніж зазначено в державних актах. Зазначеними власниками земельних ділянок були порушені встановлені державними актами межі, однак при встановлені меж зі сторони домоволодіння АДРЕСА_1 права ОСОБА_3 не були порушені, оскільки згідно технічної документації перетинів між ділянками по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 немає.
Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 проти задоволення позову заперечувала, посилаючись на те, що рішення Харківської міської ради про надання земельної ділянки у власність ОСОБА_4 було прийнято лише 06.03.06р., тобто після того, як ОСОБА_3 вже оформила земельну ділянку АДРЕСА_2 у власність, а у разі накладення меж та координат суміжних земельних ділянок, реєстрація прав власності ОСОБА_4 на земельну ділянку не була б можливою, вважала, що має місце лише бажання позивачки збільшити площу своєї земельної ділянки за рахунок сусідніх.
Розгляд справи відбувся за відсутністю представників третіх осіб - Харківської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» та ТОВ «Теодоліт» .
Рішенням Дзержинського районного суду міста Харкова від 15 травня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати це рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог в повному обсязі.
Вказує, що районним судом не враховано, що акт встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки від 15.05.2005 р. оформлений з порушенням п. 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками; а документи: кадастровий план земельної ділянки АДРЕСА_1 як додаток до цього акту, раніше не залучалися та не оглядалися експертом та судом, і тому Державний акт на право власності на землю виданий ОСОБА_4 з порушенням законодавства; фактично площа належної їй земельної ділянки значно менше приватизованої, а площа земельної ділянки ОСОБА_4 - більше приватизованої нею ділянки.
Зазначає, що судом дана не правильна оцінка технічній документації по справі, та безпідставно покладено в основу рішення постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.02.2013 р.
В запереченнях на апеляційну скаргу Харківська міська рада та представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 просять відхилити апеляційну скаргу за безпідставністю її доводів, посилаючись на те, що доводи скарги були предметом розгляду суду першої інстанції, і яким цим доводам надана належна правова оцінка.
Вислухавши пояснення учасників процесу, що з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Як встановлено районним судом та підтверджується матеріалами справи
ОСОБА_3 згідно Державного акту на право власності на землю серії ЯА № 632983 від 22.02.06р. є власником земельної ділянки розміром 0,0934 га, з цільовим призначенням для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_2.
Відповідачка ОСОБА_4 згідно державного акту на право власності на землю серії ЯГ № 080090 від 07.09.06р. є власницею суміжної земельної ділянки розміром 0, 0893 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1.
Про право власності сторін на земельні ділянки зроблені відповіді записи в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з відсутності встановлення фактів порушення межі між домоволодіннями АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, вимог закону при видачі державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4, та у зв'язку з цим порушення будь-яких прав ОСОБА_3 на належну їй земельну ділянку.
Судова колегія вважає, що такі висновки суду першої інстанції ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи.
Останні свідчать про те, що державні акти на право власності на земельні ділянки видані: ОСОБА_3 - на підставі рішення Харківської міської ради № 183\05 від 28.09.2005 р., а ОСОБА_4 - на підставі рішення Харківської міської ради № 63\06 від 06.03.2006 р.
Зазначені рішення органу місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок сторін були прийняті відповідно до вимог ст. 118 ЗК України, ст.ст. 59,73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 56 Закону України «Про землеустрій», що діяв на час прийняття рішень, Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку, затвердженої наказом Державного комітету України з земельних ресурсів від 04.05.1999 р. № 43 та на підставі технічної документації, що підтверджує розміри земельних ділянок, в тому числі матеріалів польових геодезичних робіт і планів земельної ділянки, складених за результатами кадастрових зйомок.
Вищевказані рішення Харківської міської ради не скасовані в установленому законом порядку.
Згідно постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.02.2013 року, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.05.2013 року, ОСОБА_3 відмовлено у задоволенні позову про скасування рішення Харківської міської ради № 63\06 від 06.03.2006 року.
В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_3 та її представник ОСОБА_6 зазначали, що вказані судові рішення не скасовані та не змінені в установленому законом порядку.
Судом першої інстанції на підставі наданих сторонами доказів було зроблено обґрунтований висновок про те, що існує невідповідність фактичних меж земельних ділянок будинковолодінь АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, та меж, зазначених в державних актах на право власності на земельні ділянки, виданих власникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які самі порушили ці межі. Однак зазначені обставини не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на землю, виданого на ім'я ОСОБА_4 та не порушують права власника суміжної земельної ділянки ОСОБА_3 при встановленні меж зі сторони домоволодіння АДРЕСА_1, оскільки перетинів між земельними ділянками, що належать сторонам, не має.
Доводи апелянта на те, що акт встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки від 15.05.2005 р. оформлений з порушенням п. 3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) та погодження меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах № 376 від 18.05.2010 року, є безпідставними, оскільки при виникненні спірних правовідносин зазначена Інструкція не діяла.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, рішення якого відповідає нормам матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст.. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1.ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу відхилити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цією ухвалою законної сили.
Головуючий:
Судді: