Справа №646/2493/13-к Головуючий 1 інстанції: Прошутя І.Д.
Провадження №11кп/790/326/13 Доповідач: Григоров П.О.
Категорія: п.13 ч.2 ст.115 КК України
29 жовтня 2013 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді Григорова П.О.,
суддів - Мозгового О.Д., Остапчика С.В.
при секретарі - Шматок Т.О.,
за участю:
прокурора - Золочевського С.О.,
захисника - ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду Харківської області кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_2 і захисника ОСОБА_1 на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 28 травня 2013 року,
Зазначеним вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:
1. 22 вересня 1989 р. за п. «ж» ст..93, ч.1 ст.101, ст.42 КК України (в ред.1960 р.) до 13 років 5 місяців позбавлення волі, звільненого згідно постанови суду від 15 січня 2002 р. за ч.2 ст.74 КК України (в ред.1960 р.);
2. 3 квітня 2009 р. за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, звільненого 10 лютого 2011 р. умовно-достроково на 3 місяці 4 дні;
3. 31 травня 2012 р. за ч.2 ст.263 КК України до 150 годин громадських робіт,
який мешкав за адресою: АДРЕСА_1,
засуджено за п.13 ч.2 ст.115 КК України до 15 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.71,72 КК України, за сукупністю вироків, призначеним покаранням повністю поглинуто покарання за вироком суду від 31 травня 2012 р. у вигляді 150 годин громадських робіт, що відповідає 19 дням позбавлення волі, і остаточно призначено ОСОБА_2 покарання у вигляді 15 років позбавлення волі.
Присуджено стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення судово-дактилоскопічної експертизи в розмірі 1225 гривень.
ОСОБА_2 засуджено за те, що приблизно о 20 годині ІНФОРМАЦІЯ_2 р. він, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння і знаходячись у квартирі АДРЕСА_1, під час розпиття спиртних напоїв з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, затіяв з останньою сварку під час якої відвів ОСОБА_6 до іншої кімнати для висловлення їй свого незадоволення.
Знаходячись в кімнаті вказаної квартири, ОСОБА_2, з метою позбавлення життя ОСОБА_6, умисно почав наносити останній численні удари руками по тулубу та голові. Після чого він наніс їй один удар кулаком у шию, чим спричинив закриту травму шиї у вигляді крововиливів у м'які тканини і гортані зліва, поперечний перелом верхнього лівого рогу щитовидного хряща гортані, що стало причиною смерті ОСОБА_6.
В апеляціях:
- Захисник ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 посилається на те, що на утриманні його підзахисного перебуває пенсійного віку мати, яка страждає цукровим діабетом 2 типу та є інсулінозалежною, також перебуває на обліку у лікаря хірурга та ендокринолога з діагнозом діабетична полінейропатія, діабетична ангіопатія нижніх кінцівок, тромбофлебіт глибоких вен нижніх кінцівок, хронічна венозна недостатність ІІ-ІІІ ступеня.
Посилаючись на наведені обставини захисник просить вирок суду змінити, та призначити ОСОБА_2. покарання за ч.2 ст.115 КК України 10 років позбавлення волі;
- обвинувачений ОСОБА_2 посилається на те, що між ним та ОСОБА_6 неодноразово виникали сварки, але у нього не було умислу позбавляти її життя. Крім того, просить врахувати суд, що на його утриманні є мати, пенсійного віку, яка страждає цукровим діабетом та хворіє на ряд хронічних захворювань. Тому, вважає, що вирок районного суду необхідно змінити, а його дії перекваліфікувати з ч.2 ст.115 на ч.2 ст.121 КК України.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення обвинувачення та його захисника, які підтримали апеляції, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, перевіривши доводи апеляцій та дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає апеляції такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про винність ОСОБА_2 у навмисному вбивстві ОСОБА_6, при вказаних у вироку суду першої інстанції обставинах, ґрунтується на досліджених у судовому засіданні доказах.
Так, у судовому засіданні ОСОБА_2 поясняв, що з ОСОБА_6 мешкає з літа 2012 р., між ними часто виникали сварки та бійки. ІНФОРМАЦІЯ_2 року він, разом з власником квартири ОСОБА_3 та співмешканцями ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розпивав спиртні напої. Між ним та ОСОБА_6 виникла сварка, під час якої він відвів її до іншої кімнати де наніс їй численні удари по тулубу, голові та один удар у шию, від чого вона впала на підлогу та почала хрипіти.
Не надаючи ОСОБА_6 допомоги він залишив її і покинув квартиру, після чого був затриманий робітниками міліції поблизу вищевказаного будинку.
Наведені показання підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які підтвердили, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 виникали сварки, в ході яких ОСОБА_2 наносив удари останній. У той день вони всі разом розпивали спиртні напої, однак ОСОБА_6 та ОСОБА_2 пішли до своєї кімнати. Через деякий час вони почули шум, увійшли до їхньої кімнати та побачили, що ОСОБА_2 покинув кімнату, а ОСОБА_6 лежала на підлозі та хрипіла. ОСОБА_4 намагалась надати потерпілій допомогу та викликала швидку допомогу.
Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що о 20 годині ІНФОРМАЦІЯ_2 р., виїхав на виклик швидкої допомоги за адресою АДРЕСА_1, де в кімнаті на підлозі лежала жінка без ознак життя. Усі мешканці квартири знаходились у стані алкогольного сп'яніння, але поясняли, що злочин скоїв чоловік по імені ОСОБА_2.
Фактичні обставини, за яких ОСОБА_6 була позбавлена життя, в апеляційній інстанції підтвердив і сам обвинувачений, який заперечив лише наявність умислу в його діях та кваліфікацію за ч.2 ст.115 КК України, заявивши, що він вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.121 КК України.
Колегія суддів вважає, що твердження обвинуваченого про відсутність наміру на вбивство ОСОБА_6 дані ним з метою пом'якшення його відповідальності.
Так, із протоколів огляду місця події (т.1 а.с.7-9) та огляду трупа (т.1 а.с.3-4) вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 було виявлено труп ОСОБА_6 із багаточисельними наслідками насильницької смерті.
Згідно висновків судово-медичних експертиз №242-ДМ/13 від 4 березня 2013р. та №29-МК/242-ДМ/13 від 1 лютого 2013 р., внаслідок дій ОСОБА_2, на трупі ОСОБА_6 виявлені такі тілесні ушкодження: синець у периорбітальній області зліва; садно в лівій скроневій області; синець на лівій вушній раковині; синець у проекції лівої гілки нижньої щелепи; синець у проекції правого кута нижньої щелепи; синець у лобовій області зліва; крововилив на слизовій оболонці нижньої губи; забита рана на слизовій оболонці верхньої губи; різані рани на долонній поверхні лівої кисті; синець на передній внутрішній поверхні верхньої третини лівого стегна; крововиливи в м'які покриви голови в лівій скронево-тім'яній і правої скронево-тім'яно-потиличної областях; крововилив під м'які мозкові оболонки конвекситальної поверхні тім'яної частки правої півкулі головного мозку; крововилив під тверду мозкову оболонку в задній черепній ямці зліва в проекції конвекситальної поверхні потиличної долі лівої півкулі головного мозку; переломи ребер справа 3-8 по середньоключичній лінії і зліва 4-8 середньоключичній лінії; тупа закрита травма шиї у виді крововиливу в м'які ткані глотки та гортані зліва, поперечного перелому верхнього лівого рогу щитовидного хряща гортані.
Причиною смерті ОСОБА_6 явилась закрита травма шиї з переломом щитовидного хряща гортані, що ускладнилася у своїй течії розвитком механічної асфіксії.
Всі вищезазначені ушкодження були отриманні при житті, незадовго до настання смерті в строк, що рахується хвилинами.
Згинальний перелом лівого верхнього роги щитовидного хряща утворився від травмуючого впливу тупого предмета на область вершини лівого верхнього рогу щитовидного хряща в напрямку спереду назад і зліва направо.
Можливість утворення закритої тупої травми шиї, внаслідок падіння з висоти власного зросту, є малоймовірною.
При кваліфікації дій ОСОБА_2 судом правильно враховано спосіб убивства,- те, що ОСОБА_2побив жінку, наносив ОСОБА_6 удари кулаками в голову, по тулубу, у шию, чим спричинив потерпілій закриту травму шиї у вигляді крововиливів в м'які тканини і гортані зліва, поперечного перелому верхнього лівого рогу щитовидного хряща гортані, що ускладнилась розвитком механічної асфіксії, характер і локалізацію тілесних ушкоджень, переважна більшість ударів наносились у життєво важливі органи - голову та шию, ту обставину, що ОСОБА_2 припинив свої дії лише тоді, коли ОСОБА_6 упала на підлогу та перестала чинити опір, з місця події втік і переховувався від працівників міліції.
Колегія судів вважає, що суд першої інстанції вірно визнав ОСОБА_2 за п.13 ч.2 ст.115 КК України, дійшовши такого висновку на підставі матеріалів справи, достатніх доказів, зібраних у встановленому законом порядку органом досудового слідства і належним чином досліджених у судовому засіданні.
Тому, колегія судів не вбачає підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого з п.13 ч.2 ст.115 КК України на ч.2 ст.121 КК України.
Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, враховано ступінь тяжкості і суспільна небезпека скоєного злочину, дані про особу винного, який раніше судимий за скоєння умисного вбивства та інші злочини, злочин скоїв у стані алкогольного сп'яніння, ніде не працює, за місцем свого по мешкання характеризується негативно та не відбув покарання за вироком суду від 31 травня 2012 року.
Зважаючи на наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що твердження про утримання ОСОБА_2 матері пенсійного віку є необґрунтованим, і розцінює це твердження як намір, будь-якою ціною обґрунтувати необхідність призначення йому більш м'якого покарання.
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 не встановлено районним судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, покарання призначене ОСОБА_2 судом першої інстанції, колегія суддів вважає відповідним скоєному і даним про особу винного, тому не вбачає підстав для зміни вироку і відповідно задоволення апеляційних скарг як обвинуваченого, так і його захисника.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Червонозаводського районного суду міста Харкова від 28 травня 2013 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а його, та захисника ОСОБА_1 апеляції - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою - в той же строк, з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий:
Судді: