Справа №2029/6264/12 Головуючий
Провадження№22-ц/790/5712/2013 1-ї інстанції: Маслов М.І. Категорія: право власності Доповідач: Трішкова І.Ю.
24 жовтня 2013 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого -Трішкової І.Ю.,
суддів: - Пилипчук Н.П., Борової С.А.,
при секретарі - Гребенщиковій Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 5 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку поділу майна подружжя, усунення перешкод та відшкодування моральної шкоди,
Позивачка звернулась до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 30.06.2006 року до 19.09.2012 року вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5
21.12.2007 року сторони за спільні кошти придбали двохкімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_3 . На момент придбання квартири подружжя обидва працювали, за спільні кошти робили ремонт в квартирі та згодом разом до неї переїхали, але після переїзду, чоловік почав зловживати алкогольними напоями, кожен день був у стані алкогольного сп'яніння, в сім'ї почалися сварки, що й призвело до погіршення стосунків і прийняттям рішення про розірвання шлюбу. Сторони мешкають у спільній квартирі, але сумісне господарство не ведуть, живуть в окремих кімнатах. Так як колишній чоловік постійно п'яний, то утримання їх сумісної спільної квартири повністю лягло на її плечі, всі необхідні платежі здійснювала вона. Позивачка неодноразово пропонувала відповідачу продати квартиру та поділити гроші порівну, щоб кожен міг придбати собі житло тому, що жиги такім чином, як зараз, просто неможливо. Відповідач відмовляється від пропозиції позивачки щодо мирного вирішення питання, погрожуючи залишити позивачку бездаху над головою.
ОСОБА_6 вважає, що вона має право власності на 1/ 2 частину спільного сумісного майна подружжя у вигляді кв. АДРЕСА_3 і вважає, що витрати, пов'язані з розглядом цивільної справи у судовому засіданні, необхідно покласти на сторони згідно задоволення позивних вимог.
Крім того, позивачка стверджує, що відповідач ОСОБА_5 чинить перешкоди в користуванні квартирою та завдає їй моральної шкоди, яку вона оцінює в 3000.00 грн. Її колишній чоловік чинить їй перешкоди в користуванні їх спільнім майном., до квартирі за її постійним місцем реєстрації її не пускає, внаслідок чого її побут повністю порушений, її звичний хід життя змінено. Декілька разів вона була вимушена викликати міліцію, так як відповідач просто не відкривав двері, та, знаходячись у стані алкогольного сп'яніння, погрожував їй фізичною розправою. Після цього сам склав проти неї заяву до органів міліції, нібито вона не пускає його до квартири. Не витримавши цього психологічного насильства і враховуючи, що в такому режимі вона не може потрапити до квартири, позивачка зібрала свої особисті речі та 09.02. 2013 року переїхала мешкати до своєї матусі, де і мешкає зараз. Тому просить зобов'язати відповідача ОСОБА_5, не чинити перешкоди у користуванні та проживанні у кв. АДРЕСА_3
Відповідач позовні вимоги не визнав , посилаючись на те, що квартира по АДРЕСА_3 була придбана на гроші, які він отримав від продажі квартири АДРЕСА_1 в м. Харкові. Відповідач стверджує, що позивачка не має прав на спільну квартиру і просить їй в позові відмовити. В іншій частини позовних вимог позивачка не доказала своїх позовних вимог, тому ОСОБА_5 вважає, що позивачці ОСОБА_4 в позові необхідно відмовити , так як позивачка перешкоджає йому мешкати по місцю реєстрації.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 5 липня 2013 року ОСОБА_4 відмовлено в задоволенні позовних вимог про визнання права власності на ? частину квартири АДРЕСА_3 а також стягнення моральної шкоди.
ОСОБА_5 зобов'язаний не чинити перешкод у користуванні та проживанні ОСОБА_4 в квартирі АДРЕСА_3
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду в частині поділу квартири змінити і задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на те, що рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи і вимогам закону..
Судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Судом повно та всебічно досліджені надані докази, дана їм належна оцінка і згідно встановленого ухвалене рішення, яке відповідає вимогам ст..ст.60,214,213 ЦПК України.
Відповідно до ст.303 ЦПК України апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
В судовому засіданні встановлено, що сторони з 30.09.2006 р. по 19.09.2012 р. перебували в зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу дітей не мають.
Статтею 57 Сімейного кодексу України передбачені правові підстави визначення майна, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка.
Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.
Як встановлено в судовому засіданні, спірна 2-х кімнатна ізольована квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 21.12.2007 року ОСОБА_5.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, квартира була придбана за власні ( особисті) кошти ОСОБА_5, за 217 тисяч 150 гривень в еквіваленті ( 43 000 доларів США ). Згідно наданих документів відповідач ОСОБА_5, з своїми родичами дідусем , бабусею, батьками, та сестрою продали квартиру за адресою АДРЕСА_4 , де раніше усі разом вони мешкали і кожному із співвласників належала частка сумісної власності. Договір купівлі - продажу зазначеної квартири був посвідчений 21.12.2007року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу і був укладений між ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_12. Квартира , що знаходиться в АДРЕСА_4 складається з п'яти кімнат житловою площею 77 ,9 кв. м. загальною площею 111,7 кв. м., ізольована. Вказана квартира належала продавцям: 1/6 частина ОСОБА_7, 5/6 частин ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11
Продаж цієї квартири вчинено за суму - 883750,00 гривень, які вони:: ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_9 одержали по 238613,00 гривен , еквівалент 47250,00 доларів США по курсу НБУ, ОСОБА_8, ОСОБА_5 одержали по 220938,00 гривень, еквівалент 40250,00 доларів США по курсу НБУ, ще до підписання цього договору, про що зазначено у договорі купівлі-продажу квартири.
В той же день 21.12.2007 р. відповідач ОСОБА_5 за власні кошти з продажу попередньої квартири по АДРЕСА_4 в тій же нотаріальній конторі придбав квартиру за адресою АДРЕСА_3, яку зареєстрував в БТІ з правом одноосібної приватної власності за собою. Після зробленого ремонту помешкання 03.03.2008 року він зареєструвався за вказаною адресою, як власник квартири. ОСОБА_4 12.06. 2008 р. була прописана за цією адресою, як член його сім'ї, а не як співвласник цієї квартири. Як вбачається з матеріалів справи, вона достовірно знала про придбання спільної квартири за особисті кошти відповідача, була присутня при купівлі і документальному оформленні вище зазначеної квартири і ніяких заперечень на той час не заявляла.
Згідно зі ст.60 ч.1 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи про те, що кошти на спірну квартиру надавали також і батьки позивачки в судовому засіданні не доведені.
Судом першої інстанції ретельно перевірені доводи сторін, наданих доказів, допитані свідки і на підставі встановленого, суд прийшов до висновку про відсутність у позивачки права на поділ вказаної квартири, оскільки вона не є об'єктом спільної власності.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду. Підстав для скасування чи зміни рішення не має.
Керуючись ст.ст.303,307,308,314, 319 ЦПК України, судова колегія судової палати з цивільних справ,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 5 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Головуючий:
Судді: