Провадження № 22-ц/790/5497/13 Головуючий 1 інст.: Оксененко В.А.
Справа №643/5728/13-ц Доповідач: Крилова Т.Г.
Категорія: договірні
22 жовтня 2013 року Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Крилової Т.Г.
Суддів - Маміної О.В.
- Борової С.А.
при секретарі - Карамишевій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_4 до Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк», треті особи: Служба у справах дітей Московського району управління у справах дітей департаменту соціальної політики і праці Харківської міської ради, Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання договору іпотеки недійсним,-
У квітні 2013 року ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ЗАТ «ОТП Банк» в особі Регіонального відділення АТ «ОТП Банк» в м. Харкові, треті особи: Служба у справах дітей Московського району управління у справах дітей департаменту соціальної політики і праці Харківської міської ради, Московський відділ державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції про визнання договору іпотеки недійсним.
Уточнивши свої позовні вимоги, просили визнати недійсним договір іпотеки №РМL-704/128/2008 від 06.08.2008 року, укладений між ОСОБА_2 та ЗАТ «ОТП Банк».
Посилалися на те, що 06.08.2008 р. ОСОБА_2 уклала з Банком кредитний договір і отримала від Банку кредит в сумі 50 750 доларів США для споживчих цілей. У той же день між ОСОБА_5 та Банком з метою забезпечення належного виконання обов'язків по кредитному договору був укладений іпотечний договір №РМL-704/128/2008, згідно якого Банку передано в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить - ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору купівли-продажу від 19.09.1995 р. На час укладення іпотечного договору вона мала неповнолітнього сина ОСОБА_4 24.11.1990 р.н, який теж мав право користування та володіння зазначеною квартирою, та є інвалідом 2 групи з дитинства. Банк, достовірно знаючи про наявність у позичальника ОСОБА_2 неповнолітньої дитини, дозволу органу опіки та піклування на укладення договору іпотеки не отримав, не роз'яснив позивачці, що вона порушує права дитини на користування житлом, чим порушив чинне законодавство України, а саме: статтю 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей», статтю 177 СК України, статтю 17 Закону України «Про охорону дитинства». Тому, договір іпотеки не відповідає положенням ст.ст. 203, 215 ЦК України і належить визнанню недійсним.
Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 17 липня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Апелянт посилається на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до однобокого, неповного, необ'єктивного розгляду цієї справи, неправильних висновків суду, які не відповідають дійсним обставинам справи, в результаті чого суд прийняв неправильне по суті рішення.
Вислухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 06.08.2008 р. між ОСОБА_2 та Банком було укладено кредитний договір, за яким Банк надав ОСОБА_2 кредит в сумі 50 750 доларів США. Крім того, 06.08.2008 р. між ОСОБА_2 та Банком, з метою забезпечення належного виконання обов'язків по кредитному договору, було укладено іпотечний договір №РМL-704/128/2008, згідно до якого Банку передано в іпотеку трикімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить - ОСОБА_5 на праві власності на підставі договору купівли-продажу від 19.09.1995 р.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_2 Згідно паспорту, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2.
Матеріали справи не містять відомостей про те, що неповнолітня дитина мала право власності або право користування квартирою, яка передана в іпотеку.
При таких обставинах, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачам в задоволенні їхніх позовних вимог. Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстав для його скасування немає.
Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Московського районного суду м. Харкова від 17 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий -
Судді: