Справа № 2610/1000/2012
Провадження №1/761/198/2013
іменем України
09 серпня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Голуб О.А.
при секретарі - Стельмах Д.Ю., Назаренко М.В., Дробязко К.М.
з участю прокурора - Власова І.В., Голуба Є.В., Попова А.О., Сезонова Д.І., Гошовської Ю.В., Ковальова А.В., Назарука В.С.
захисника - ОСОБА_1
представника потерпілого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, з вищою освітою, одруженого, працюючого приватним підприємцем; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України,
досудовим слідством ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що він, 23 квітня 2011 року приблизно о 22 год. 00 хв., знаходячись біля магазину «Бі-маркет», що розташований по АДРЕСА_2, на грунті неприязних відносин, які виникли внаслідок словесного конфлікту, з необережності штовхнув гр. ОСОБА_4, 1975 р.н., внаслідок чого останній впав, отримавши фізичний біль потерпілому та тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Згідно висновку експерта № 464/і від 21.12.2011 року: «вивчивши дані, які викладені в «Акті судово-медичного дослідження (обстеження) № 1344/Е від 05.09.2011-05.10.2011 на ім'я ОСОБА_4, 1975 р.н., свідчать про те, що на момент звернення за медичною допомогою 25.04.2011 року о 06 год. 07 хв., у нього виявлене наступне тілесне ушкодження: а) закритий перелом верхівки великого вертлюга правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, який відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості ( за критерієм тривалості розладу здоров'я). Характер локалізації виявленого ушкодження свідчить про те, що воно утворилось внаслідок дії тупого предмету, індивідуальні властивості якого в ушкодженні не відобразились, не виключається у строк, зазначений у постанові. Вищевказане тілесне ушкодження не має критерії небезпеки для життя.
Тобто ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України.
У судовому засіданні постало питання про необхідність направлення справи на додаткове розслідування, у зв'язку з допущеною однобічністю та неповнотою досудового слідства, істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні та перешкоджають суду повно, всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований та справедливий вирок.
Прокурор заперечує щодо направлення справи на додаткове розслідування.
Потерпілий та його представник не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час судового засідання були повідомлені завчасно та належним чином.
Захисник заперечує щодо направлення справи на додаткове розслідування, вважає, що неприпустимим є повернення справи на додаткове розслідування у випадках, коли не має доказів, які б підтверджували обвинувачення, і вичерпані всі можливості одержання додаткових доказів. За таких обставин суд має витлумачити всі сумніви на користь підсудного і постановити виправдувальний вирок.
Підсудний поклався на розсуд суду.
Вислухавши доводи учасників судового розгляду, вивчивши матеріали кримінальної справи, суд вважає, що кримінальна справа підлягає направленню прокурору для організації досудового слідства, виходячи з наступного.
Суд, допитавши підсудного, потерпілого, свідків, дослідивши матеріали справи, встановив, що досудове слідство по даній справі було проведено неповно, однобічно, з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону, оскільки не було зібрано даних, на підтвердження того, що подія злочину мала місце за тих обставин, як це викладено у фабулі обвинувачення.
Суд, вжитими заходами, зокрема, шляхом ретельного допиту підсудного, потерпілого, свідків, витребуванням додаткових даних, не взмозі усунути неповноту допущену слідством.
У відповідності до ст.22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
У відповідності до ст.64 КПК України, при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню: 1) подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину); 2) винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину; 3) обставини, що впливають на ступінь тяжкості злочину, а також обставини, що характеризують особу обвинуваченого, пом'якшують та обтяжують покарання; 4) характер і розмір шкоди, завданої злочином, а також розмір витрат закладу охорони здоров'я та стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння.
Так, у судовому засіданні ОСОБА_3 категорично заперечував свою причетність до нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості з необережності потерпілому ОСОБА_4 та стверджував, що внаслідок словесного конфлікту який виник між ним та потерпілим вони пошарпались та їх розтягнули, після чого до нього підсочило два раніше незнайомих чоловіки, які натягнувши йому на голову куртку в яку він був одягнений, почали наносити тілесні ушкодження. До даних осіб, з метою його побиття приєднався і потерпілий ОСОБА_4 Коли їх розняли ОСОБА_6 та його дружина ОСОБА_7, він побачив, що ОСОБА_4 лежить на землі на правому боці. Однак при яких обставинах ОСОБА_4 опинився на землі йому не відомо, оскільки в цей час закривав голову та обличчя від ударів, що йому наносили невідомі та ОСОБА_4, тобто був у захисному положенні.
Аналогічні показання з приводу його побиття підсудний давав, будучи допитаним в якості обвинуваченого на досудовому слідстві.
Вказав, що будучи юридично необізнаним не звернув увагу на те, що при викладенні його показань слідчий їх викривив, в частині викладення обставин з приводу того, що він штовхнув ОСОБА_4, внаслідок чого той впав. Він, підписав протокол допиту, бо повірив твердженням слідчого, що його дії не підпадають під ознаки кримінального злочину. Для встановлення істини у справі, вважає необхідним провести слідчий експеримент.
Вказав, що з приводу тілесних ушкоджень, що були заподіяні йому, проходив медичний огляд та з цього приводу складався акт судово-медичного огляду, який йому на руки не видавався. Крім того, він звертався до правоохоронних органів з приводу його побиття ОСОБА_4 та двома невідомими йому особами, однак, яке рішення з даного приводу прийнято йому не відомо.
Будучи допитаними в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 з приводу обставин виникнення конфлікту між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дали показання аналогічні показанням ОСОБА_3 та вказали, що коли ОСОБА_7 та ОСОБА_6 розборонили ОСОБА_4 з ОСОБА_3, які штовхались, останнього почали бити дві особи чоловічої статі до яких приєднався ОСОБА_4. Дані особи збили чоловіка з ніг натягнули йому курточку на голову, били руками та ногами. Побачивши це ОСОБА_7 кликала на допомогу. З вікон та балконів будинків, які розташовані поруч, люди почали кричати, що викличуть міліцію. Після чого в бійку втрутились невідомі особи, які розборонили їх, після чого ОСОБА_7 відвела чоловіка додому, а ОСОБА_8 разом з ОСОБА_4 поїхали до райвідділку міліції. Вони бачили як ОСОБА_4 падав, в той час як били ОСОБА_3 Вони намагались від ОСОБА_3 відтягнути осіб, що його били в тому числі ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_8 вказала, що знає як ОСОБА_4 так і ОСОБА_6, оскільки торгує в кіоску «Квіти від Норіти», що розташований безпосередньо біля місця події, яка сталася 23.04.2011 року, останні часто крутяться біля її кіоску. 23.04.2011 року вона бачила ОСОБА_4, який ще вдень був напідпитку. Коли вони, цього ж дня побачила у вечорі ОСОБА_4, який блював на її кіоск, останній був вже досить сп'янілим, ледь тримався на ногах. ОСОБА_6 теж була напідпитку, однак була адекватною, біля неї знаходились порожні пляшки в тому числі і з-під горілки, з чого вона (ОСОБА_8) зробила висновок, що дані алкогольні напої були вжиті останніми.
Свідок ОСОБА_5 вказав, що близько 03 год. 24.04.2011 року вночі він бачив ОСОБА_4 на АДРЕСА_2 який стояв у вільній позі та ні на що не обпирався.
Будучи допитаним в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 заявив, що внаслідок конфлікту який виник між ним та ОСОБА_3, останній його штовхнув та він впав. Внаслідок падіння, в нього вник перелом стегна, який фактично він виявив 25.04.2011 року. ОСОБА_3, ні він, ні будь-які інші особи не били.
Свідок ОСОБА_6 дала показання аналогічні показанням потерпілого ОСОБА_4 зазначивши, що ОСОБА_3 ніхто не бив, а він бив та штовхнув ОСОБА_4, внаслідок чого той впав.
Свідок ОСОБА_9 повідомила, що на прохання матері потерпілого доглядала його, поки він перебував у лікарні та вдома. З його слів їй відомо, що його штовхнули під час бійки та він впав, в результаті чого поламав стегно.
Згідно копії акту судово-медичного дослідження (обстеження) № 2189 від 27.04.2011 року, який надійшов на запит суду з Київського міського бюро судово-медичної експертизи, оскільки на запит суду до Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві відмовний матеріал суду надано не було та вказано, що відповідний відсутній в архіві райвідділу, судом встановлено, що при огляді ОСОБА_3 27.04.2011 року у останнього виявлено у правій завушній ділянці підшкірний крововилив овальної форми, підвищений над рівнем неушкоджених тканин до + 0,5 см, гарячий на дотик, розмірами 1,5х2 см, на задньо-внутрішній поверхні лівого передпліччя в нижній третині - 2х2,5 см, на передній поверхні правого стегна у верхній третині -12,8х8 см, на передній поверхні лівого стегна у нижній третині - 3,5х7 см, на передній поверхні правої гомілки в середній третині - 8,5х6 см розташовані синці овальної та невизначеної форми, жовто-зеленої форми, із незначним фіолетовим забарвленням у центрі. На передній поверхні лівої гомілки в середній третині визначається садно подовженої форми, під бурувато-коричневою підвищеною кіркою, що важко відторгається по периферії, розмірами 2,1х0,7 см. відмічає біль при пальпації обох лобно-скроневих ділянок, при пальпації та рухах правої між - та підлопаткової ділянки. Згідно висновків, описані ушкодження у вигляді синців, садна та підшкірного крововиливу спричинені тупими предметами, могли утворитись 23.04.2011 року та відносяться до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров'я).
Отже, судом встановлено, що досудове слідство по даній справі було проведено неповно та однобічно.
Так, фактично слідством досудове слідство було проведено неповно, однобічно та не об'єктивно, оскільки не було зібрано достатньо доказів, на підтвердження того, що подія злочину мала місце за тих обставин як це викладено в обвинуваченні.
Обвинувальний висновок у справі складено з грубим порушенням вимог процесуального закону, оскільки в ньому не вказані доводи ОСОБА_3 на свій захист та результати їх перевірки, доводи ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 з приводу побиття ОСОБА_3 трьома особами з участю ОСОБА_4, не спростовані.
Органом досудового слідства не було вжито жодних заходів для встановлення дійсних обставин події злочину, не приділено уваги поясненням та показанням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, показанням обвинуваченого ОСОБА_3 з приводу його побиття невідомими особами спільно з ОСОБА_4, проігноровано акт № 2189 від 27.04.2011 року на ім'я ОСОБА_3, який згідно відповіді Київського міського бюро судово-медичної експерти був отриманий ДІМ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві Прокопішиним Н.М. 29.04.2011 року, даний акт до справи не долучений.
Як було встановлено в судовому засіданні показання осіб ( свідків, потерпілого, обвинуваченого), які допитувались на досудовому слідстві, слідчим викладені не повно, однобічно, без висвітлення всіх обставин та фактів, які повідомлялись свідками, потерпілим та обвинуваченим.
Крім того, достовірно не було встановлено обставин отримання ОСОБА_4 тілесного ушкодження середньої тяжкості (закритого перелому верхівки великого вертлюга правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, який відноситься до тілесного ушкодження СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості ( за критерієм тривалості розладу здоров'я), оскільки досудовим слідством було залишено поза увагою той факт, що за медичною допомогою останній звернувся лише 25.04.2011 року та в своїх першочергових поясненнях 23.04.2011 року наданих ним в Шевченківського РУ ГУ МВС України в м.Києві, останній не повідомляв про заподіяння йому тілесних ушкоджень, а будучи допитаним 25.04.2011 року перебуваючи в лікарні вказував, що під час штовханини 23.04.2011 року оступився та впав.
В першочергових показаннях ОСОБА_7, ОСОБА_8 вказували, про побиття ОСОБА_3 трьома особами, що об'єктивно підтверджується копією акту № 2189 від 27.04.2011 року.
Однак дані обставини залишені поза увагою слідства, такі свідчення не перевірені, особи про, яких йдеться в поясненнях не встановлені, не допитані, що призвело фактично до такої однобічності та неповноти досудового слідства, в результатів якої суд позбавлений можливості постановити справедливе та обґрунтоване рішення.
Так, слідством не вживалось жодних заходів, з метою встановлення осіб, які приймали участь у бійці разом з ОСОБА_4, не перевірялись обставини отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень, у зв'язку з чим достовірно не було встановлено дійсні фактичні обставини даної події, що входить до предмета доказування та необхідні для правильного вирішення справи, а саме: для правильного встановлення суб'єктивної та об'єктивної сторони. Правильне визначення цих обставин, їх всебічне, повне і об'єктивне дослідження дозволяють встановити істину у конкретній справі, що є однією з передумов досягнення завдань кримінального судочинства.
Тобто з огляду на наявні в матеріалах справи дані, суд приходить до висновку, що органом досудового слідства достовірно не встановлено час, місце отримання ОСОБА_4 тілесного ушкодження середньої тяжкості, причинний зв'язок між діями ОСОБА_3 та отриманням ОСОБА_4 даних тілесних ушкоджень, тобто обставини, які свідчать, що злочинні наслідки відбулись внаслідок дій ОСОБА_3. Не надано оцінки показанням ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8, даним, які були отримані в КМБСМЕ ДІМ - Прокопішиним Н.М. щодо отримання ОСОБА_3 тілесних ушкоджень у їх сукупності, що на думку суду призвело до порушення ст.22 КПК України та надання неправильної юридичної оцінки діям як ОСОБА_4 так і ОСОБА_3 в ситуації, що склалась.
Отже, з урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку, про необхідність повернення справи для проведення додаткового розслідування, оскільки при проведення досудового слідства були допущені однобічність та неповнота досудового слідства та істотні порушення кримінально-процесуального закону, які перешкоджали суду повно і всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок, оскільки в даному випадку не вичерпані всі можливості щодо одержання додаткових доказів, які б підтвердили чи спростували пред'явлене обвинувачення. Зокрема, органи досудового слідства не провели необхідні слідчі дії в такому обсязі, який потрібен для встановлення істини у справі. Перекладання цих дій на суд фактично будуть свідчити про покладення на суд обов'язку проведення досудового слідства, що є неприпустимим.
При проведенні додаткового розслідування, необхідно усунути недоліки та неповноту зазначені в описові частині даної постанови, шляхом проведення додаткових слідчих і оперативно-розшукових заходів, належним чином перевірити доводи підсудного, захисника, потерпілого, показання свідків. Провести оперативно-розшукові заходи та слідчі дії направлені на встановлення дійсного часу та обставин виникнення у потерпілого тілесного ушкодження у вигляді закритого перелому верхівки великого вертлюга правої стегнової кістки зі зміщенням уламків - середнього ступеню тяжкості, з урахуванням здобутих даних в подальшому призначити додаткову судово-медичну експертизу з метою встановлення дійсного часу, механізму утворення у потерпілого тілесного ушкодження середньої тяжкості та встановлення обставин чи міг потерпілий з таким тілесним ушкодження пересуватись, якщо так, то на протязі якого часу, та чи повинен, чи міг відчувати біль? В разі пересування ногами, чи могло це спричинити ускладнення утвореного тілесного ушкодження у виді закритого перелому верхівки великого вертлюга правої стегнової кістки, а саме -зміщення уламків? Крім того встановити місце знаходження та долучити до матеріалів кримінальної справи копії пояснення ОСОБА_3, його заяву про злочин (ЖРЗПЗ № 11161 від 29.04.2011 р.), акт № 2189 від 27.04.2011 року, які повинні міститись у відмовному матеріалі по результатам розгляду (т.1 а.с.9-11). Також слід встановити двох осіб чоловічої статі про які повідомляв ОСОБА_3, свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, які разом з ОСОБА_4 згідно їх показань нанесли тілесні ушкодження ОСОБА_3, що об'єктивно підтверджується копією акту № 2189 від 27.04.2011 року, допитати даних осіб та надати юридичну оцінку діям даних осіб, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, при цьому оцінивши як першочергові пояснення ОСОБА_4, що містяться в матеріалах справи так і його показання в якості потерпілого в сукупності з іншими даними. Також за необхідності призначити та провести судово-медичну експертизу, щодо встановлення ступеню тяжкості, механізму утворення тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_3 згідно акту № 2189 від 27.04.2011 року. Слід допитати мешканців будинків, що розташовані безпосередньо біля місця події (АДРЕСА_2), з метою встановлення очевидців даної події.
За результатами вказаних дій прийняти рішення щодо доведеності участі ОСОБА_3 у вчиненні злочину стосовно ОСОБА_4 належними та допустимими доказами у їх сукупності та за наявності для цього законних підстав, пред'явити ОСОБА_3 обґрунтовану підозру з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, давши правильну юридичну оцінку їх діям, перевірити доводи, висунуті на його захист, склавши обвинувальний акт у відповідності до вимог КПК України.
Суд, не вбачає підстав для зміни чи скасування раніше обраного запобіжного заходу ОСОБА_3
На підставі викладеного, керуючись п.11 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, ст. 281 КПК України ( в редакції 1960 року), суд
Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ст.128 КК України повернути прокурору Шевченківського району м.Києва для проведення додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_3 залишити без змін у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва на протязі 7 діб після її постановлення через районний суд.
Суддя