Провадження № 22-ц/790/5438/13 Головуючий 1 інст. - Ковригін О.С.
Справа № 636/2382/13-ц
Категорія: правочини Доповідач - Котелевець А.В.
4 листопада 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Котелевець А.В.,
суддів - Кружиліної О.А., Шаповал Н.М.,
за участю секретаря - Варюшичевої А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10 липня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участю третьої особи - Чугуївського РВ ГУ ДМС України в Харківській області, про звернення стягнення на предмет іпотеки, зняття з реєстрації та виселення,
В червні 2013 року ОСОБА_2 звернулася у суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участю третьої особи - Чугуївського РВ ГУ ДМС України в Харківській області, про звернення стягнення на предмет іпотеки, зняття з реєстрації та виселення.
В уточнених вимогах на обґрунтування вказала, що 31 травня 2012 року укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1527. Відповідно до умов даного договору вона надала ОСОБА_1 гроші в розмірі 125 984 грн. 00 коп., що еквівалентно 15 748 доларам США 00 центів, строком до 30 листопада 2012 року у такому порядку: не пізніше 30 червня 2012 року, 31 липня 2012 року, 31 серпня 2012 року, 30 вересня 2012 року, 31 жовтня 2012 року - еквівалент 508 доларів США 00 центів, не пізніше 30 листопада 2012 року - еквівалент 13 208 доларів США.
Цього ж дня для забезпечення виконання зобов'язань за договором позики з ОСОБА_1 укладений договір іпотеки, за яким в іпотеку передана двокімнатна квартира АДРЕСА_1, належна боржнику на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 7 серпня 2006 року приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 за реєстровим № 1562.
Однак умови договору ОСОБА_1 не виконав, сплативши лише чотири платежі на загальну суму 2 032 долари США 00 центів.
Станом на 30 листопада 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 13 716 доларів США 00 центів, що еквівалентно 109 728 грн. 00 коп., яка до цього часу не погашена.
Згідно пунктів 7, 12 вказаного договору позики за прострочення виконання своїх зобов'язань позичальник повинен сплатити на користь позикодавця штраф (пеню) в розмірі 1% від всієї суми за кожен день прострочення, починаючи з четвертого дня.
У випадку несплати предмету позики іпотекодавець зобов'язаний звільнити предмет іпотеки, а також виписатися (знатися з реєстрації) та виписати (зняти з реєстрації) всіх мешканців з предмета іпотеки в місячний термін.
Оскільки до 31 жовтня 2012 року черговий платіж ОСОБА_1 не зроблено, станом на 11 лютого 2013 року розмір штрафних санкцій становить 13 578 доларів США 84 центів, що еквівалентно 108 630 грн. 72 коп.
При цьому вимогу про усунення порушень за договором позики ОСОБА_1 отримав 12 грудня 2012 року та не відреагував на них.
Посилаючись на вказані обставини, просила для задоволення грошових вимог за договором позики від 31 травня 2012 року в розмірі 219 358 грн. 72 коп. звернути стягнення на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1; визначити спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України «Про іпотеку», та надати ОСОБА_2 право продажу будь-якій особі-покупцеві з початковою ціною реалізації 136 000 грн. 00 коп.; виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 та зняти їх з державної реєстрації за вказаною адресою; стягнути з ОСОБА_1 на її користь судовий збір в загальному розмірі 1 298 грн. 29 коп. та 4 000 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.
Рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 10 липня 2013 року, уточненим ухвалою цього ж суду від 12 липня 2013 року, позов задоволено в повному обсязі.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, належну ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 за реєстровим № 1562, для задоволення вимог ОСОБА_2 за договором позики від 31 травня 2012 року в сумі 218 358 грн. 72 коп.
Встановлено спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом продажу з наданням ОСОБА_2 права на продаж будь-якій особі-покупцеві з початковою ціною реалізації 136 000 грн. 00 коп.
Постановлено виселити ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1 без надання іншого житлового приміщення та зняти їх з реєстрації за вказаною адресою.
З ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті судові витрати на загальну суму 6 298 грн. 29 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Зокрема зазначає, що рішення ухвалено за відсутності відповідачів.
Позивачка, третя особа рішення суду першої інстанції не оскаржили, заперечень на апеляційну скаргу не надали.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції - судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позов в повному обсязі, суд першої інстанції вважав доведеними вимоги щодо стягнення боргу за договорами позики та іпотеки. Однак повністю погодитись з таким висновком не можна, оскільки суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального права.
Згідно зі ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, установлених договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 2 ст. 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, а також те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Підстави для звернення стягнення на предмет іпотеки передбачені ст. 33 Закону України від 5 червня 2003 року № 898-1У (з наступними змінами) «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-1У).
Так, у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. ч. 1, 3 ст. 33 Закону № 898-1У).
Можливість у разі неналежного виконання боржником основного зобов'язання задовольнити вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки передбачена статтями 38, 39 Закону № 898-1У.
Спірною є двокімнатна квартира АДРЕСА_1, належна ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 7 серпня 2006 року приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 за реєстровим № 1562.
Матеріали справи свідчать, що 31 травня 2012 року укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 1527. Відповідно до умов даного договору ОСОБА_2 надала ОСОБА_1 гроші в розмірі 125 984 грн. 00 коп., що еквівалентно 15 748 доларам США 00 центів, строком до 30 листопада 2012 року у такому порядку: не пізніше 30 червня 2012 року, 31 липня 2012 року, 31 серпня 2012 року, 30 вересня 2012 року, 31 жовтня 2012 року - еквівалент 508 доларів США 00 центів, не пізніше 30 листопада 2012 року - еквівалент 13 208 доларів США.
Цього ж дня для забезпечення виконання зобов'язань за договором позики укладено договір іпотеки, за яким в іпотеку передана двокімнатна квартира АДРЕСА_1, належна ОСОБА_1 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 7 серпня 2006 року приватним нотаріусом Чугуївського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_5 за реєстровим № 1562 (а. с. 9-14).
Однак умови договору ОСОБА_1 не виконав, сплативши лише чотири платежі на загальну суму 2 032 долари США 00 центів.
Станом на 30 листопада 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 13 716 доларів США 00 центів, що еквівалентно 109 728 грн. 00 коп., яка до цього часу не погашена.
Згідно з пунктом 7 вказаного договору позики за прострочення виконання своїх зобов'язань позичальник повинен сплатити на користь позикодавця штраф (пеню) в розмірі 1% від всієї суми за кожен день прострочення, починаючи з четвертого дня.
Договором іпотеки встановлено, що у випадку несплати предмету позики іпотекодавець зобов'язаний звільнити предмет іпотеки, а також виписатися (знатися з реєстрації) та виписати (зняти з реєстрації) всіх мешканців з предмета іпотеки в місячний термін (п. 12).
Оскільки до 31 жовтня 2012 року черговий платіж ОСОБА_1 не зроблено, станом на 11 лютого 2013 року розмір штрафних санкцій становить 13 578 доларів США 84 центів, що еквівалентно 108 630 грн. 72 коп.
При цьому вимогу про усунення порушень за договором позики ОСОБА_1 отримав 12 грудня 2012 року та не відреагував на неї (а. с. 15).
З огляду на це, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки зі становленням способу реалізації шляхом продажу з наданням ОСОБА_2 права на продаж будь-якій особі-покупцеві двокімнатної квартири АДРЕСА_1 та виселення ОСОБА_1 і ОСОБА_3 зі спірного житла.
Однак з висновком суду про зняття ОСОБА_1 і ОСОБА_3 з реєстрації за вказаною адресою, а також визначенням розміру початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації та витрат на правову допомогу погодитись не можна.
Вимога про зняття відповідачів з реєстрації за адресою вказаної квартири не пов'язана з захистом порушеного права. Чугуївський РВ ГУ ДМС України в Харківській області здійснює лише державну реєстрацію обліку осіб за місцем проживання, а відтак не може бути стороною у справі, що розглядалася судом першої інстанції стосовно виселення.
Рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає зміні з постановленням нового рішення про відмову в позові.
Частиною 2 ст. 43 Закону № 898-1У визначено, що початкова ціна продажу предмета іпотеки встановлюється рішенням суду або за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а якщо вони не досягли згоди, - на підставі оцінки, проведеної відповідно до законодавства про оцінку майна і майнових прав та професійну оціночну діяльність, при цьому початкова ціна продажу не може бути нижчою за 90% його вартості, визначеної шляхом його оцінки.
Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п. 42 постанови від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» роз'яснив, що резолютивна частина рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону № 898-1У, так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК України. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).
Укладаючи договір іпотеки, сторони домовились, що вартість предмета іпотеки складає 126 000 грн. 00 коп.
При цьому згоди щодо початкової ціни продажу предмета іпотеки між іпотекодавцем та іпотекодержателем не досягнуто.
З огляду на це, судова колегія вважає за необхідне встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Закон України від 19 грудня 1992 року (з наступним змінами) «Про адвокатуру» визначає дотримання Правил адвокатської етики як одного з основних зобов'язань адвоката, які він бере на себе, складаючи присягу адвоката України.
Правила адвокатської етики, схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті міністрів України 1 жовтня 1999 року /протокол від 1-2 жовтня 1999 року № 6/У1/, визначають уніфіковане тлумачення норм адвокатської етики, у тому числі щодо винагороди адвоката за виконані ним дії з надання правової допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 17, частин 1-6 ст. 33 Правил адвокатської етики в угоді про надання правової допомоги мають бути чітко і недвозначно визначені всі головні умови, на яких адвокат приймає доручення клієнта. Гонорар є єдиною допустимою формою отримання адвокатом винагороди за надання правової допомоги клієнту. Гонорар, отриманий адвокатом за надання правової допомоги, повинен бути законним за формою і порядком унесення й розумно обґрунтованим за розміром. Фактори, що повинні братися до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, включають:
1) обсяг часу і роботи, що вимагаються для належного виконання доручення; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручення; необхідність досвіду для його успішного завершення;
2) ймовірність того, що прийняття доручення перешкоджатиме прийняттю адвокатом інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання у звичайному часовому режимі;
3) необхідність виїзду у відрядження;
4) важливість доручення для клієнта;
5) роль адвоката в досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт;
6) досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт;
7) особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно строків виконання доручення;
8) характер і тривалість професійних відносин даного адвоката з клієнтом;
9) професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності адвоката.
Жодний з факторів, указаних у ч. 3 цієї статті, не має самостійного значення; вони підлягають урахуванню в їх взаємозв'язку стосовно обставин кожного конкретного випадку. Розмір гонорару і порядок його внесення мають бути чітко визначені в угоді про надання правової допомоги. Засади обчислення гонорару (фіксована сума, погодинна оплата, доплата гонорару за позитивний результат у справі тощо) визначаються за домовленістю між адвокатом та клієнтом і також мають бути закріплені в угоді.
Вартість послуг адвоката становить 4 000 грн. 00 коп., що стверджується копією квитанції від 20 лютого 2013 року на а. с. 20.
Договір про надання правової допомоги укладено з позивачкою 15 січня 2013 року.
ОСОБА_6 приймав участь лише в судових засіданнях від 18 червня 2013 року та 10 липня 2013 року (а. с. 27-28, 41-42).
Однак, адвокат витратив час на консультації, складання позовної заяви, уточнень до неї та письмової вимоги, вивчення судової практики, виїзд за межі м. Харкова для подання позову до суду. Розмір цих витрат становить 2 400 грн. 00 коп.
Витрати, пов'язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги (ч. ч. 1, 2 ст. 84 ЦПК України).
Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року № 509 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави» (далі - постанова № 509) затверджено граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, відповідно до яких в цивільних справах граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, якщо компенсація сплачується іншою стороною, не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що зазначеній особі, виплачується 40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину її роботи.
Законом України про Державний бюджет на 2013 рік мінімальна заробітна плата встановлена в розмірі: з 1 січня - 1 147 грн. 00 коп., з 1 грудня 1 218 грн. 00 коп.; у погодинному розмірі: з 1 січня - 6 грн. 88 коп., з 1 грудня - 7 грн. 30 коп.
40 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за годину роботи складає 2 грн. 75 коп. із розрахунку: 6 грн. 88 коп. х 40% : 100% = 2 грн. 75 коп.
Сума витрат на правову допомогу з урахуванням вказаного розміру під час розгляду справи в судових засіданнях складає 2 402 грн. 05 коп. з наступного розрахунку: 00 грн. 68 коп. /2 грн. 75 коп. х 15 хв. : 60 хв./ + 1 грн. 37 коп. /2 грн. 75 коп. х 30 хв. : 60 хв./.
Доводи апеляційної скарги про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 не можуть бути прийняті до уваги. В суді апеляційної інстанції його представник не надав доказів, які мав подати до суду першої інстанції, та які могли вплинути на нову оцінку наявних у справі доказів з урахуванням позиції довірителя.
Керуючись ст. ст. 303, ст. 307 ч. 1 п. 3, 309 ч. 1 п. п. 1, 4, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Чугуївського міського суду Харківської області від 10 липня 2013 року змінити.
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, за участю третьої особи - Чугуївського РВ ГУ ДМС України в Харківській області, про зняття з реєстрації - відмовити.
Початкову ціну предмета іпотеки - двокімнатної квартири АДРЕСА_1 встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Зменшити розмір витрат на правову допомогу, що підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, до 2 402 грн. 05 коп. (двох тисяч чотирьохсот двох грн. 05 коп.).
В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді