Провадження № 22-ц/790/7155/13 Головуючий 1-ї інстанції
Справа № 640/3909/13-ц Бородіна Н.М.
Категорія : договірні Доповідач - Маміна О.В.
30 жовтня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі :
головуючого - Маміної О.В.,
суддів - Борової С.А., Крилової Т.Г.
при секретарі - Андрійко О.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2013 року у цивільній справі за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2013 року позивач публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції (далі ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача - ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №014/1902/73/100665 від 09.12.2011 року в загальній сумі 629021,64 грн.
Під час розгляду справи у судовому засіданні 01 жовтня 2013 року представником позивача було подано заява про забезпечення позову, в якій представник Банку просив накласти арешт на заставне майно, що належить відповідачу, а саме: автомобіль марки Mercedes - Benz CL 550, державний реєстраційний № НОМЕР_1; вилучити та передати на відповідальне зберігання вказаний автомобіль позивачу до розгляду справи по суті; заборонити відповідачу та третім особам здійснювати відчуження вищевказаного транспортного засобу (предмету застави).
В обґрунтування поданої заяви представник позивача посилається на те, що відповідачка не виконує взятих на себе зобов'язань за договором кредиту, заборгованість зростає, тому на час реалізації заставного майна, укладеного в забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту №014/1902/73/100665 від 09.12.2011року - автомобіля, коштів може не вистачити.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2013 року в задоволені заяви ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції про забезпечення позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду першої інстанції рішенням ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної звернулося на неї з апеляційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу та постановити по справі нову ухвалу, якої задовольнити заяву Банку про забезпечення.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали районного суду відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія не вбачає підстав для її задоволення.
Відповідно до ст. 312 ЦПК| України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.
Згідно зі ст.ст. 1, 2, 3 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 151 ЦПК України передбачено, що за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення заявленого позову.
Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.
При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.
Так, загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.
Як роз'яснено в п.п. 4, 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення заявленого ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» позову, суд першої інстанції правильно керувався зазначеними вище нормами процесуального права та роз'ясненнями Верховного Суду України, а тому встановивши, що посилання позивача на неможливість невиконання рішення по даній справі, є лише припущенням, тоді як судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
До того ж зобов'язання за спірним договором кредиту забезпечені договором застави предметом якого є автомобіль марки Mercedes-Benz CL 550, державний реєстраційний № НОМЕР_1, вартістю 1 200 000 грн., яке реалізоване без згоди позивача не може бути, що свідчить про можливість виконання майбутнього рішення суду.
Доводів апелянта про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до порушення законних прав та інтересів позивача, судова колегія не приймає до уваги та відхиляє, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи та є несуттєвими, прийняте судом першої інстанції процесуальне рішення про відмову в застосуванні заходів забезпечення заявленого позову не спростовують і не містять передбачених законом підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції, яка є предметом апеляційного оскарження.
Таким чином, з огляду на викладене та керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 312-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», в особі Харківської обласної дирекції - відхилити.
Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає, як така що не перешкоджає подальшому розгляду справі.
Головуючий:
Судді: