Справа № 2-11678/11
Провадження №2/761/913/2013
21 жовтня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Волошина В.О.
при секретарі: Бойчук С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям, -
В жовтні 2011р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 1), третя особа: КП «ЖЕК «Ярославська» Шевченківського району, в якому просила суд: стягнути на свою користь з відповідача 1 у відшкодування матеріальної шкоди 10821,0 грн.; у відшкодування моральної шкоди 1700,0 грн., а також понесені судові витрати.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 23 січня 2012р. (а.с. 128 т.1) було залучено в якості співвідповідача КП «ЖЕК «Ярославська» Шевченківського району (далі по тексту - відповідач 2).
Свої позовні вимоги позивачка обгрунтовувала тим, що їй на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1.
28 березня 2009р. мало місце залиття квартири позивачки № 19 з вище розташованої квартири № 26 в цьому ж будинку, власником якої є відповідач 1. Крім квартири позивачки, також були залиті нижче розташовані квартири в цьому ж будинку за №№ 12, 5. На думку позивачки залиття її квартири відбулося саме з вини відповідача 1, у зв'язку з розривом (пошкодженням) труби стояка гарячого водопостачання в гільзі в міжповерховому покритті та незаконного перепланування в квартирі відповідача 1.
Внаслідок залиття квартири позивачки, останній було спричинено матеріальну та моральну шкоду. Згідно з Звітом ПП «Національний центр незалежних експертиз» за № 1644/06/09 від 25 червня 2009р. розмір матеріального збитку, який було спричинено позивачці, внаслідок залиття складає 10306,0 грн., а також позивачкою були понесені витрати на оплату вартості вказаного Звіту у розмірі 500,0 грн., та витрати на послуги банку у розмірі 15,0 грн.
Крім того, позивачці також спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях, внаслідок пошкодження її майна, в результаті залиття її квартири, вона втратила нормальний спосіб життя, кардинально порушено нормальні життєві зв'язки, що спричиняє їй моральних і фізичних страждань.
Оскільки відповідач 1 відмовляється в добровільному порядку відшкодувати їй завдану матеріальну і моральну шкоду, позивачка вимушена була звернутися до суду за захистом свого порушеного права.
В судовому засіданні позивачка заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі, з підстав, викладених в позові просила суд позов задовольнити.
Представники відповідача 1 проти позову заперечували, зазначаючи, що відповідач 1 є неналежним відповідачем, оскільки залиття квартири позивачки № 19, і решти квартир №№ 12, 5 відбулося не з вини відповідача 1, яка є власником квартири № 26, а внаслідок неналежного виконання обов'язків працівниками відповідача 2
Представник відповідача 2, проти позову заперечувала, зазначаючи, що залиття квартири позивачки відбулося саме з вини відповідача 1.
За клопотаннями сторони позивача, сторони відповідача 1, судом були відтворені покази свідків: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які підтвердили, що причиною залиття квартири позивачки є знос і подальше утворення свища в сталевій трубі (гільзі) у міжпанельному перекритті між третім та четвертим поверхами квартир сторони відповідача 1 і позивачки.
Суд, заслухавши пояснення позивачки, представників відповідачів 1, 2, відтворивши покази свідків, про допит яких клопотали сторони, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, що квартира АДРЕСА_1, відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 15 червня 1994р. належить на праві приватної власності позивачці (а.с. 16 т.1).
Судом встановлено, і це не оспорювалося сторонами в судовому засіданні, що 28 березня 2009р. мало місце залиття квартири позивачки № 19, а також нижче розташованих квартир №№ 12, 5.
Згідно з Актом від 15 травня 2009р., складеного комісіє працівників відповідача 2 та затверджений директором відповідача 2 залиття квартири позивачки відбулося, внаслідок розриву (пошкодження) труби стояка гарячого водопостачання в гільзі в міжповерховому перекритті між квартирами № 19 і № 26. Стояк перенесено власником квартири № 26 без відома відповідача 2 (а.с. 6 т. 1).
Судом також встановлено, що відповідач 1 є власником квартири АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 30 березня 1999 р.
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
За змістом ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно з Звітом про незалежну оцінку вартості матеріального збитку, завданого майну, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за № 1644/06/09 від 25 червня 2009р. розмір матеріального збитку складає 10306,0 грн., при цьому позивачкою були понесені витрати з оплати вартості проведення даного дослідження у розмірі 500,0 грн., і витрати на послуги банку у розмірі 15,0 грн.
Звертаючись до суду з вказаним позовом позивачка наголошувала. що залиття її квартири відбулося саме з вини відповідача 1, внаслідок здійснення в квартирі № 26 відповідача 1 переобладнання/перепланування без належної документації та дозволів.
У відповідності з ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 липня 2012 р. по цивільній справі № 2-5344/11 (провадження №2/2610/883/2012), яке набрало законної сили, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2, Комунального підприємства «ЖЕК «Ярославська» Шевченківської районної в м. Києві ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної залиттям квартири, встановлено, що відповідачем 1 здійснено перепланування/переобладнання належної їй квартири № 26 в установленому законом порядку, а саме: відповідно до розпорядженнь Радянської районної державної адміністрації м. Києва від 29 березня 2000 р. № 262, від 20 листопада 2000 р. за № 1198, від 15 березня 2001 р. за № 284, відповідачу 1 було дозволено замовити та погодити у встановленому порядку робочий проект на перепланування її квартири, затверджено робочий проект на перепланування цієї квартири та вказана квартира прийнята в експлуатацію шляхом затвердження акта Міжвідомчої комісії з питань ремонту, реконструкції та благоустрою району від 23 листопада 2000 р. № 115. Крім того, вказаним рішенням було встановлено, що внаслідок неналежного виконання відповідачем 2, як виконавцем надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинку АДРЕСА_1 у м. Києві, виходячи із умов Договору № 114/11 на утримання житлових будинків, споруд, об'єктів благоустрою і прибудинкових територій (з додатками до Договору), укладеного між Комунальним підприємством «Керуюча дирекція» Шевченківської районної у м. Києві ради та відповідачем 2 відбулося 28 березня 2009р. залиття квартири № 12, внаслідок розриву (пошкодження) труби стояка гарячого водопостачання в гільзі в міжповерховому перекритті між квартирами № 19 і № 26. Зазначена вище квартира № 12, розташована поверхами нижче квартир позивачки та відповідача 1.
До того ж, зазначеним рішенням суду також було встановлено, що згідно із технічним паспортом жилого будинку АДРЕСА_1 в м. Києві, цей будинок побудований у 1917 р. Записи у технічному паспорті про проведення комплексного капітального ремонту будинку відсутні, а лише містяться записи про конструктивний ремонт даху, сходових клітин, тамбурів квартир у 1981 р.
Таким чином, суд визнає, що внаслідок неналежного утримання будинку АДРЕСА_1 в м. Києві відповідачем 2, 28 березня 2009р. мало місце залиття квартири позивачки № 19 в цьому будинку саме з вини відповідача 2.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що залиття квартири позивачки, відбулося саме з вини відповідача 2, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення вимог і стягнення з відповідача 2 на користь позивачки у відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок пошкодження майна в розмірі 10306,0 грн., а також підлягають стягненню витрати, понесенні позивачкою на проведення будівельно - технічного дослідження у розмірі 500,0 грн., і витрати на послуги банку у розмірі 15,0 грн.
Частиною 1 ст. 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
У відповідності з п. 3) ч. 2 цієї статті моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Враховуючи роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, даних у п.9 Постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р., згідно з якими розмір відшкодування моральної шкоди визначається в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеню вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, при визначенні розміру моральної шкоди суд враховує, що мало місце залиття квартири позивачки, з вини відповідача 2, внаслідок яких було пошкоджено її майно, також це залиття спричинило у позивачки негативні зміни у звичайних умовах її життя, що зумовлено витрачанням часу на документальне оформлення випадку залиття, тривалого захисту свого порушеного права в суді, а тому суд вважає, що позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, з відповідача 2 на користь позивачки у відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню 1500,0 грн.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача 2 на користь позивачки підлягає стягненню, судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 111,71 грн. 120,0 грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи, 500,0 грн. - витрат на проведення будівельно-технічного дослідження з визначення розміру матеріального збитку.
Стосовно вимог відповідача 1 про стягнення з позивачки витрат на правову допомогу, то вимога відповідача 1 не підлягає задоволенню, оскільки в матеріалах справи відсутня ухвала суду, постановлена в порядку ст. 56 ЦПК України. Крім того, з наданої суду угоди (а.с. 241 т. 1) від 19 січня 2012р. не вбачається обсяг повноважень (обсяг послуг) адвоката, дії, які повинен та зобов'язаний вчиняти адвокат. З наданого стороною відповідача 1 кошторису послуг, не вбачається, що вказані послуги були обумовлені сторонами в угоді від 19 січня 2012р.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 57 - 61, 79, 88, 169, 179, 208, 209, 212 - 215, 218, 223, 294 ЦПК України; ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» за № 4 від 31 березня 1995 р. з подальшими змінами та доповненнями, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям - задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Житлово - експлуатаційна контора «Ярославська» Шевченківського району на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 10321,0 /десять тисяч триста двадцять одна/ грн.; у відшкодування моральної шкоди 1500,0 /одна тисяча п'ятсот/ грн.; судовий збір у розмірі 111 /сто одинадцять/ грн. 71 коп.; 120,0 /сто двадцять/ грн. - витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду цивільної справи; 500,0 /п'ятсот/ грн. - витрати на проведення будівельно - технічного дослідження.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:
підпис/