22 грудня 2006 р.
№ 4/734-14/94
Вищий господарський суд України у складі колегії: головуючого, судді Кузьменка М.В., суддів Васищака І.М., Палій В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Галичина-Авто» на рішення від 1-9 червня 2006 року господарського суду Львівської області та постанову від 19 вересня 2006 року Львівського апеляційного господарського суду у справі № 4/734-14/94 за позовом акціонерного товариства відкритого типу “Львів-Авто» до відкритого акціонерного товариства “Галичина-Авто» про стягнення 12 556 грн. 63 коп.,
У квітні 2006 року акціонерне товариство відкритого типу “Львів-Авто» звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Галичина-Авто» про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції, трьох відсотків річних та збитки, що становить 12 556 грн. 63 коп. з підстав невиконання зобов'язання.
Відкрите акціонерне товариство “Галичина-Авто» позов не визнало з мотивів безпідставності вимог.
Рішенням від 1-9 червня 2006 року господарського суду Львівської області (суддя С.Кітаєва), залишеним без змін постановою від 19 вересня 2006 року Львівського апеляційного господарського суду, позов задоволено частково: стягнуто 10 878 грн. основного боргу; в решті позов залишено без розгляду.
Відкрите акціонерне товариство “Галичина-Авто» просить судові акти в даній справі скасувати з підстав неправильного застосування господарськими судами статей 22 і 69 Господарського процесуального кодексу України та припинити провадження у справі.
Сторони належним чином були повідомлені про час і місце судового засідання, проте представники сторін в судове засідання не з'явилися.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Господарськими судами встановлено, що на підставі листа від 12 травня 2005 року позивач передав відкритому акціонерному товариству “Галичина-Авто» комплект меблів на суму 10878 грн. Зазначений товар був прийнятий представником відкритого акціонерного товариства “Галичина-Авто» на підставі довіреності.
Строк виконання зобов'язання в частині сплати ціни товару сторонами встановлений не був і листом від 13 лютого 2006 року позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити борг.
Відповідач у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги зобов'язання в повному обсязі не виконав, посилаючись на відсутність між сторонами письмової угоди.
За змістом частини 2 статті 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, відвантажила товар, то така дія свідчить як про згоду укласти договір, так і про його виконання.
Матеріалами справи підтверджується наявність в діях сторін волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку-пропозиція відповідача викупити комплект меблів та їх відпуск позивачем.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Відповідач зобов'язань щодо сплати товару не виконав і господарські суди, правомірно застосувавши до спірних відносин правило статті 525 Цивільного кодексу України, обґрунтовано задовольнили позов в частині стягнення суми боргу.
Позивач не надав господарського суду розрахунків, щодо розміру заявлених до стягнення річних, індексу інфляції та збитків і господарські суди правомірно залишили позов без розгляду щодо цих вимог.
За змістом статей 33 і 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог. Всупереч вказаним статтям, відповідач не надав господарським судам доказів, які спростовують позовні вимоги чи звільняють його від цивільної відповідальності.
Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Рішення від 1-9 червня 2006 року господарського суду Львівської області та постанову від 19 вересня 2006 року Львівського апеляційного господарського суду у справі № 4/734-14/94 залишити без змін, а касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Галичина-Авто» без задоволення.
Головуючий, суддя
М. В. Кузьменко
Суддя
І. М. Васищак
Суддя
В. М. Палій