Справа № 22-2154 Голов. у 1 інст .Воробель
Категорія -40 Доповідач - Мойсюк М.
РІШЕННЯ Іменем України
2006 року листопада 13 дня. Колегія суддів судової палати у цивільних справах . апеляційного суду Львівської області в складі:
Головуючого - Каблака П.І. Суддів - Мойсюка М.І. , Мікуш Ю.Р. При секретарі - Жовнір О.З. За участю сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні у М.Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району на рішення Яворівського районного суду Львівської області від 21 липня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди,-
установила: 13 лютого 2006 року ОСОБА_1 звернулась з зазначеним позовом посилаючись на те, що перебувала у трудових відносинах з відповідачем, працювала на посаді сторожа матеріального складу. 08.11.2005 р. відповідач звільнив її за ст,40 п.2 КЗпП України (за станом здоров"я).
Звільнення вважає неправомірним, оскільки стан здоров"я дозволяє виконувати покладені трудові обов'язки, а тому посилаючись на ці обставини просила про задоволення позову.
Рішенням Яворівського районного суду Львівської області від 21 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково постановлено поновити строк звернення до суду, скасовано наказ відповідача НОМЕР_1 та поновлено позивачку на роботі, стягнуто з Яворівської КЕЧ району у користь позивачки середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 3063,56 грн., у відшкодування моральної шкоди 500 грн. та судові витрати. Цим же рішенням стягнуто з начальника КЕЧ у її користь в рахунок покриття шкоди незаконним звільненням 3580,56 грн.
В апеляційній скарзі Яворівська КЕЧ району просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове про задоволення позову посилаючись на неповне з"ясування дійсних обставин справи та невірне застосування норм матеріального і процесуального права-(а.с.91-93).
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення стторін, перевіривши матеріали справи і доводи скарги колегія суддів дійшла висновку гро задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.
Задовольняючи частково позов районний суд виходив з того, що за медичними даними позивачка може виконувати роботу, а відтак правових підстав для її звільнення не було.
Проте такі висновки не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам закону.
Як видно з наказу НОМЕР_1, позивачку ОСОБА_1 звільнено за п.2 ст.40 КЗпП України (станом здоров"я).
З довідки МСЕК НОМЕР_2 видно, що ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності до 01.10.2006 р., за умовами та характером їй протипоказана робота з підняттям вантажу більше 6 кг., у нічний час, може виконувати легку фізичну роботу тощо-(а.с.13).
У зв"язку з цим позивачка 07.11.2005 р. звернулась з заявою до відділу пенсійного фонду для призначення пенсії-(а.с.37, 48).
Судом встановлено, що за умовами праці, робота сторожа потребує змінних, нічних чергувань, що протипоказано позивачці. Працевлаштувати її на інші посади, згідно кваліфікації, неможливо.
Окрім того згідно додатково поданого апелянтом висновоку МСЕК НОМЕР_3, ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності.
За таких обставин звільнення ОСОБА_1 є правомірним, правових підстав для її поновлення у суду першої інстанції не було.
Враховуючи наведене, рішення районного суду слід скасувати, ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди, відмовити.
Керуючись ст.ст.307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.З, 314 ч.2, 316 ЦПК України колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району задовольнити.
Рішення Яворівського районного суду Львівської області від 21 липня 2006 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовити за його безпідставністю.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня вступу його в законну силу.