7 листопада 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Охрімчук Л.І., Левченка Є.Ф., Сеніна Ю.Л., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом Лінійної шляхово-експлуатаційної дільниці Шевченківського району м. Львова до ОСОБА_1, 3-я особа - ВАТ “Львівський завод газової апаратури» про відшкодування шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львов від 4 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 травня 2004 року,
У жовтні 2000 року позивач Лінійна шляхово-експлуатаційна дільниця Шевченківського району м. Львова звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.
Зазначав, що відповідач працював ІНФОРМАЦІЯ_1 з повною матеріальною відповідальністю.
Перевіркою, проведеною в березні 1995 року, в нього виявлено нестачу 7935 літрів бензину.
Просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь підприємства у відшкодування шкоди 14673,25 грн.
Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 4 лютого 2004 року, залишеним без зміни ухвалою Апеляційного суду м. Львова від 24 травня 2004 року, позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Лінійної шляхово-експлуатаційної дільниці Шевченківського району м. Львова 12140,55 грн. та на користь держави 121,41 грн. державного мита.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення з передачею справи на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Відсутні й передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Галицького районного суду м. Львова від 4 лютого 2004 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 24 травня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Л.І. Охрімчук
Є.Ф. Левченко Ю.Л. Сенін