26 червня 2013 р. Справа № 804/7587/13-а
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛуніна О.С.
при секретаріКравець Є.С.
за участю:
від позивача від відповідача Руденко С.О., Мироненко В.Ю. Камінський О.Д.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про скасування вимоги №04-05-05-15/4808 від 12.04.2013, -
03.06.2013 р. Державне підприємство «Придніпровська залізниця» (надалі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області (надалі - відповідач), в якій просить визнати незаконним вимоги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 12.04.2013 р. № 04-05-05-15/4808 щодо необхідності розглянути питання щодо розірвання договорів, укладених без проведення процедур закупівель, та в майбутньому здійснювати закупівлі відповідно до чинного законодавства.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що пред'явлені відповідачем вимоги є незаконними та винесені всупереч чинному законодавству.
Представники позивача в судове засідання з'явивилися, просили позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, надав заперечення, згідно якого проти заявлених позовних вимог заперечував.
Дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області відповідно до «Положення про державну фінансову інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», є органом виконавчої влади.
Відповідно до п. 6.13 зазначеного положення, законні вимоги службових осіб Державної фінансової інспекції є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів контролю. Отже, виходячи з вищенаведеного, саме в вимогах знаходять відображення владні управлінські рішення фінансової інспекції по відношенню до об'єкту контролю.
Судом встановлено, що на виконання п. 2.7 плану роботи Держфінінспекції України на IV квартал 2012 року та на підставі направлень на проведення ревізії, виданих начальником Держфінінспекції у Дніпропетровській області, ревізійною групою працівників Держфінінспекцій у Львівській. Дніпропетровській, Запорізькій, Херсонській областях та Держфінінспекції у АР Крим проведено ревізію фінансово - господарської діяльності Державного підприємства «Придніпровська залізниця» та окремих його структурних підрозділів за період з 01.01.2010 по 30.09.2012.
За результатами вказаної ревізії складено акт ревізії від 04.03.2013 № 05-21/04 (надалі - Акт ревізії).
На вказаний акт 07.03.2013 р. позивачем було направлено заперечення, проте, надісланими 08.04.2013 р. відповідачем висновками зазначене заперечення враховане та прийняте не було.
В свою чергу, з метою повного усунення виявлених порушень, попередження їх виникнення в подальшому, на адресу позивача був направлений лист від 12.04.2013 р. № 04-05-05-15/4808 (вхід. № НЗЕ-8/1382 від 16.04.2013) «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії», яким позивачу висунуті наступні вимоги.
Відповідач вказав, що позивачем порушено вимоги п. 5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921, ч.І, ч.5 ст.2 та ч. 40 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.02.2010 № 2289-УІ шляхом укладання договорів без проведення процедур закупівель придбано медичних послуг (медоглядів) на суму 29044,68 гривень.
З метою недопущення вищезазначених порушень вимагається розглянути питання щодо розірвання договорів, укладених без проведення процедур закупівель, та в майбутньому здійснювати закупівлі відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до п.42 Порядку проведення інспектування Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами у разі підписання акта ревізії із запереченнями (зауваженнями) керівник об'єкта контролю у строк не пізніше ніж 5 робочих днів після повернення контролюючому органу акта ревізії повинен подати йому письмові заперечення (зауваження). Якщо протягом цього строку заперечення (зауваження) щодо акта не надійдуть, то контролюючий орган має право вжити відповідних заходів для реалізації результатів ревізії. Рішення про розгляд заперечень (зауважень), що надійшли з порушенням встановленого строку, приймає керівник контролюючого органу.
Згідно п. 43 зазначеного порядку контролюючий орган аналізує правильність обґрунтувань,
викладених у запереченнях (зауваженнях), і в строк не пізніше ніж 15 робочих днів після отримання заперечень (зауважень) дає на них письмовий висновок, який затверджується керівником контролюючого органу або його заступником.
Крім того, пунктом 46 даного порядку визначено, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, контролюючим органом у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із зазначенням строку зворотного інформування.
З матеріалів справи вбачається, що 07.03.2013 р. Акт ревізії було підписано відповідачем разом із запереченнями.
Висновки на заперечення затверджені заступником начальника Держфінінспекції в Дніпропетровській області 08.04.2013 р.
Вимога від 12.04.2013 № 04-05-05-15/4808 «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії» була передана нарочно позивачу 16.04.2013 (вхід. № НЗЕ-8/1382).
Судом встановлено, що належних доказів спростування цих обставин до суду відповідачем не надано, що свідчить про порушення контролюючим органом вимог чинного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем з 14-ма державними медичними закладами укладено додаткові угоди до договорів від 31.01.2006 р. на проведення медичних оглядів протягом 2010, 2011 та 2012 р.
Так, були укладені наступні основні договори: між позивачем та Державним закладом «Вузлова лікарня станції Верхівцеве» договір № ПР/НВС-06315/НЮ; Державним закладом «Вузлова лікарня станції Синельникове-2» договір № ПР/НВС-06316/НЮ; Державним закладом «Вузлова лікарня станції Мелітополь» договір № ПР/НВС-06317/НЮ; Державним закладом «Вузлова лікарня станції Пологи» договір № ПР/НВС-06318/НЮ; Державним закладом «Вузлова лікарня станції П'ятихатки» договір № ПР/НВС-06319/НЮ; Державним закладом «Лінійна лікарня станції Апостолове» договір № ПР/НВС-06320/НЮ; Державним закладом «Вузлова поліклініка станції Джанкой» договір № ПР/НВС-06321/НЮ; Державним закладом «Вузлова поліклініка станції Керч» договір № ПР/НВС-06322/НЮ; Державним закладом «Вузлова поліклініка станції Айвазовська» договір № ПР/НВС-06323/НЮ; Державним закладом «Дорожня клінічна лікарня станції Дніпропетровськ» договір № ПР/НВС-06324/НЮ; Державним закладом «Відділкова клінічна лікарня станції Запоріжжя-2» договір № ПР/НВС-06325/НЮ; Державним закладом «Відділкова лікарня станції Нижньодніпровськ-Вузол» договір № ПР/НВС-06326/НЮ; Державним закладом «Відділкова лікарня станції Кривий Ріг - Головний» договір № ПР/НВС-06327/НЮ; Державним закладом «Відділкова клінічна станція Сімферополь» договір № ПР/НВС-06328/НЮ, та відповідні їм додаткові угоди.
Загалом укладеними додатковими угодами передбачено закупівлю даних послуг у 2010-2012 роках у сумі 33 285,34 грн.
Як вбачається в Акті ревізії, на момент укладання вищезазначених угод діяли Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти та Закон України «Про здійснення державних закупівель», відповідно до яких послуги з надання медичних оглядів не звільнені від застосування процедур закупівлі та укладання нових договорів. При цьому, згідно зі ст. 75 Господарського кодекс України (в редакції, що була чинною на час укладання додаткових угод) державне підприємство зобов'язане при виконанні річного фінансового плану щодо закупівлі товарів, робіт чи послуг застосовувати процедури закупівель, визначені Законом України «Про здійснення державних закупівель». Однак, комітетом з конкурсних торгів на виконання річного фінансового плану здійснення процедур закупівель зазначених послуг у 2010, 2011 та 2012 роках не заплановано. Відповідно до даних бухгалтерського обліку, в порушення п.5 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, ч. ч. 1, 5 ст. 2 та ч. 4 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» у ревізійному періоді без проведення визначених законодавством процедур позивачем закуплено медичних послуг (медоглядів) на суму 29044 682,36 гривень. Зокрема, у 2010 році таких послуг придбано на суму 9235,5 грн., в 2011 - на 9552,1 грн. у період з 01.01.2012 по 01.10.2012 закуплено медичних послуг на суму 10257,2 грн.
Суд не погоджується з викладеними у Акті ревізії висновками з огляду на наступне.
Відповідно до ч.5 ст.2 Закону України «Про здійснення державних закупівель» процедури закупівлі, встановлені цим Законом, застосовуються до закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України. Вказаний порядок було визначено в постанові Кабінету Міністрів України від 17.01.2006 №73.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 року № -рп/99 і статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, і надання зворотної дії в часі нормативно-правовими актами може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в Законі або іншому нормативно - правовому акті. Враховуючи, що така вказівка у вказаному Законі відсутня, вважається, що його дія не поширюється на правовідносини суб'єктів господарювання (замовників та часників), які склалися до 27.01.2006 року.
Таким чином, суд погоджується з висновком позивача, що у розумінні ст. 1 зазначеного Закону він є розпорядником державних коштів саме з 27 січня 2006 року для закупівлі товарів, робіт і послуг повинна застосовувати процедури закупівель, визначені цим Законом.
Судом встановлено, що процедури укладання договорів на медичні огляди від 30.01.2006
була розпочата до 27.01.2006.
Відповідно до роз'яснень Міністерства економіки України щодо застосування окремих положень Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» від 05.09.2005 № 55-36/2000 та інформаційного листа Антимонопольного комітету України від 15 серпня 2006 р. щодо застосування норм Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» процедури закупівлі товарів, робіт або послуг за державні кошті, визначені п. 1 ст. 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель» розпочаті до набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошті» здійснюються до свого завершення відповідно до встановленого на день початку процедури закупівлі порядку.
Відповідно, з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 «Про затвердження Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти» відносини у сфері державних закупівель регулюються та здійснюються відповідно до Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг державних закупівель (далі - Положення), затвердженого цією постановою.
Листом-роз'ясненням щодо застосування Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017) від 01.12.2008 № 3303-27/11 Мінекономіки надало роз'яснення щодо завершення процедур, розпочатих до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 19.1 1.2008 № 1017
Отже, враховуючи, що постанова Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017 не містить норму щодо зворотної дії в часі цієї постанови, процедури розпочаті до набрання нею чинності завершуються відповідно до Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2008 № 921, в редакції, що діяла до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 19.11.2008 № 1017.
Також, відповідно до роз'яснення Мінекономіки від 29.07.2010 №3303-25/7445-05 враховуючи, що пряма вказівка про надання зворотної дії у часі у ЗУ «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 №2289-УІ відсутня то процедури закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти розпочаті до введення в дію Закону (30.07.2010 р.), завершуються відповідно до порядку, що діяв до дня введення в дію цього Закону.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не порушено вимог законодавства, чинного на момент укладання додаткових угод.
Щодо висновків відповідача про те, що укладені додаткові угоди слід розглядати як нові договори про закупівлю, які мають здійснюватись із застосуванням процедур закупівель суд зазначає наступне.
В обґрунтування зазначеного висновку відповідач посилається на те, що зобов'язання за вказаними договорами виконані в повному обсязі, та додатковим угодами змінено усі основні умови договорів.
Статтею 509 Цивільного кодексу України визначені поняття зобов'язання та підстави його виникнення.
Так, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу і мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Пунктом 84 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти визначено,що договір про закупівлю укладається у письмовій формі відповідно до положень Цивільного кодексу України ( 435-15 ) та Господарського кодексу України ( 436-15 ). Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від умов тендерної (цінової) пропозиції учасника - переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не повинні змінюватися після підписання договору до повного виконання зобов'язань сторонами, крім коригування ціни договору підряду в будівництві відповідно до будівельних норм. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року на суму коштів не більше 15 відсотків вартості, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою
хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Положення щодо істотних умов містяться і в ст. 180. Господарського кодексу України.
Так, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода
При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 654 визначає, що зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій
формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст. 654 Цивільного кодексу України).
Таким чином, зміна істотних умов договору не є підставою для того, щоб вважати ці договори новими.
Будь-яких обмежень або заперечень відносно зміни істотних умов договору шляхом укладання додаткових договорів законодавством не передбачено.
Крім того, ніяких посилань на підтвердження свого висновку відповідачем до суду не надано.
Отже, суд не погоджується з висновками відповідача, що укладені додаткові угоди слід розглядати як нові.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що у вимозі від 12.04.2013 № 04-05-05-15/4808 «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії» контролюючим органом зовсім не зазначено які саме договори, на його думку, укладені без дотримання вимог законодавства і відносно яких саме договорів необхідно розглянути питання щодо розірвання.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірність винесення вимоги від 12.04.2013 № 04-05-05-15/4808 «Про усунення недоліків і порушень за наслідками ревізії», а тому позовні вимоги ДА «Придніпровська залізниця» підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Адміністративний позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" до Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області про скасування вимоги №04-05-05-15/4808 від 12.04.2013 - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати вимогу №04-05-05-15/4808 від 12.04.2013 в частині зобов'язання Державного підприємства "Придніпровська залізниця" розглянути питання щодо розірвання договорів, укладених без проведення процедур закупівель, та в майбутньому здійснювати закупівлі відповідно до чинного законодавства.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст складено 15.07.2013.
Суддя О.С. Луніна