Справа № 369/8776/13-ц
провадження №2/369/3602/13
Іменем України
22.10.2013 року Києво - Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді Пінкевич Н.С.,
при секретарі Сохань Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом. Свої вимоги мотивував тим, що між ним та ОСОБА_2 був укладений договір позики, за яким останній отримав 80 650,00 грн., із кінцевим терміном повернення - 06 вересня 2010 року, про що власноруч написав розписку. З моменту отримання відповідачем даних коштів, свого зобов'язання ОСОБА_2 не виконав. На сьогоднішній день гроші йому не повернуті. Тому просив суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 заборгованість за договором позики з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 87 992,16 грн та три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення - 7 245,25 грн, а всього - 95 237,41 грн; судові витрати в сумі 952,37 грн покласти на відповідача.
У судове засідання позивач не з'явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Направив до суду клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечує.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явивсь. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
За таких обставин та за відсутності заперечень позивача, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Як визначено у ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (сума позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
У відповідності до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неподаткового мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
При розгляді справи судом встановлено, що 30 серпня 2010 року ОСОБА_3 передав, а ОСОБА_2 отримав у борг грошові кошти у розмірі 80 650,00 грн.
Отримані в борг кошти ОСОБА_2 зобов'язувався повернути до 06 вересня 2010 року, що підтверджується власноручно написаною розпискою.
Згідно ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається
Ст. 526 КЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.
Порушення зобов'язання у розумінні ст. 610 ЦК України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до вимог ст. 533 ЦК України, якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 87 992,16 грн, а також три проценти річних від простроченої суми - 7245,25 грн.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Оцінюючи подані докази в сукупності суд вважає, що позивачем надано достатньо доказів, що підтверджують укладення договору позики та неналежне виконання відповідачем умов договору. Тому позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 суми боргу, втрат від інфляцій та процентів за користування коштами, що становить 95237,41 грн, підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи наведене, з відповідача слід стягнути витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 95237,41 грн, що підтверджується квитанцією № 7338.101.2 від 20 вересня 2013 року.
Керуючись ст.ст. 1046, 1047, 526, 610 ЦК України та ст.ст.88, 208, 213-215, 294 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, заборгованість в розмірі 95237,41грн. (дев'яносто п'ять тисяч двісті тридцять сім грн. сорок одна коп грн.) та судові витрати в розмірі 952,37 грн. (дев'яносто п'ятдесят дві грн. тридцять сім коп.).
Копію заочного рішення негайно направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуто Києво - Святошинським судом Київської області за письмовою заявою відповідачів протягом 10 днів з моменту отримання копії рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Н.С.Пінкевич