Копія:Справа № 2-58/09
Кіровський районний суд м. Кіровограда
30 січня 2009 року Кіровській районний суд м.Кіровограда
в складі головуючого судді Кабанової В.В.
при секретарі Трофименко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Кіровограді цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо- транспортною пригодою -
Позивач звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо- транспортною пригодою . Позивач в обґрунтування заявленого позову пояснив , що 30.12.2006р., приблизно о 13-00 годині він на своєму автомобілі ВАЗ-21113 держномер НОМЕР_1 рухався в м. Кіровограді по вул. Олександрійській в напрямку обласної дитячої лікарні зі швидкістю не більше 60 км/год. Зазначив, що вина ОСОБА_2 підтверджується довідкою ДАІ, адміністративним протоколом ДАІ та постановою Кіровського районного суду м.Кіровограда про накладення адміністративного стягнення на відповідача за порушення п.10.1 Правил дорожнього руху України. В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль позивача було пошкоджено. Згідно висновку експертного авто товарознавчого дослідження матеріальний збиток складає 3286,50 грн., який складається з вартості відновленного ремонту 1892,06 грн. та величини витрати товарної вартості автомобіля 1394,44 грн. За проведення експертизи позивач сплатив 285 грн., таким чином матеріальна шкода складає 3571,50 грн. Крім того позивач пояснив, що йому завдано моральної шкоди в розмірі 4000 грн. та зазначив ,що в результаті неправомірних дій відповідача він отримав психологічну травму, а так як є інвалідом другої групи його доходи є незначними, на протязі певного часу накопичував кошти на автомобіль, відмовляючи собі та своїй родині в інших необхідних речах. Просить суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальної шкоди в розмірі 3571,50 грн. та моральної шкоди в розмірі 4000 грн.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 позов не визнав і пояснив суду, що 30.12.2006 року, приблизно о 13-00 годині він керував автомобілем ДЕУ-Сенс держномер НОМЕР_2 на підставі доручення, на вулиці Олександрійській об'їжджав яму, при цьому в момент об'їзду відхилився від правого краю проїзної частини на 1,5-1,7 метри, а позивач, який рухався позаду нього, об'їжджав цю яму з правої сторони, і при випередженні його пошкрябав крило на автомобілі. Винуватцем ДТП вважає позивача, який не мав права здійснювати його обгін з правої сторони.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала, в судовому засіданні зазначила, що 30.12.2006р., приблизно о 13-00 годині позивач на своєму автомобілі ВАЗ-21113 держномер НОМЕР_1 рухався в м. Кіровограді по вул. Олександрійській в напрямку обласної дитячої лікарні зі швидкістю не більше 60 км/год. В попутному з ним напрямку попереду на відстані приблизно метрів 20-30 їхав автомобіль ДЕУ-Сенс держномер НОМЕР_2 під керуванням відповідача приблизно з такою ж швидкістю. В районі будинку № 68/50 відповідач, не вмикаючи сигналу лівого повороту, прийняв ліворуч, щоб об'їхати вибоїну на дорозі, при цьому він виїхав на зустрічну смугу руху. При цьому в момент об'їзду відхилився від правого краю проїзної частини на 1,5-1,7 метри, а позивач, який рухався позаду нього, об'їжджав цю яму з правої сторони, і при випередженні його пошкрябав крило на автомобілі. Винним у скоєнні ДТП вважає позивача, який не мав права здійснювати його обгін з правої сторони.
Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_3 позов не визнав, вважає, що відповідач їхав попереду позивача і тому позивач повинен був його пропустити. Зі схеми видно, що гальмівний шлях автомобіля позивача іде з бордюру. Крім того бампер на автомобілі ДЕУ-Сенс з пластику і він не міг зробити велику вм'ятину на автомобілі відповідача.
В процесі розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про призначення авто-технічної експертизи, яке задоволено судом та призначена авто-технічна експертиза.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи в їх сукупності суд дійшов висновку щодо відмови в задоволенні заявлених позовних вимог.
Суд дослідивши схему дорожньо-транспортної пригоди вважає, що вона невірно відображає обстановку, яка була на проїзній частині в момент ДТП, так як з фотографій місця пригоди, представлених суду і оглянутих в судовому засіданні, видно, що крім відображених на схемі автомобілів та нерівностей на проїзній частині, там також були ще вибоїни, малися сліди автомобільних шин, гальмівного шляху автомобілів. При таких обставинах вона викликає у суду недовіру щодо її достовірності і тому не може оцінюватися, як належний доказ по справі. (а.с. 47-58, справа про порушення ПДР № 3-980-07, диск з фотознімками)
В судових засіданнях судом оглянута постанова про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 від 22 лютого 2007 року відповідно до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у сумі 17 грн.
Відповідно до п. 3 ст. 61 ЦПК України тільки обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до п. 4 цієї ж статті «Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою». При винесенні постанови по адміністративній справі суд керувався тільки тими обставинами, які були викладені в адміністративному протоколі, без детального дослідження всіх обставин справи і тому не може мати преюдиційного значення при розгляді даної цивільної справи.
Відповідно до висновку експерта № 1894/18 від 10 грудня 2007 року по першому варіанту при зміщенні автомобіля ДЕУ на значну відстань від займаної смуги руху для об'їзду нерівності, водію автомобіля ДЕУ при поверненні його на займану раніше смугу руху після виконання об'їзду нерівності, для забезпечення безпеки і можливості запобігання ДТП необхідно було дотримуватися вимог п. 2.3(б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі» та п. 10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху» ПДР України. В даній дорожній обстановці водію автомобіля ВАЗ при виявленні тієї обставини, що всупереч вимогам п. 10.1 ПДР автомобіль ДЕУ розпочав змінювати напрямок руху, слід було відповідно до вимог п. 1.10 ПДР «небезпека для руху - зміна дорожньої обстановки (у тому числі поява рухомого об'єкта, який наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її) або технічного стану транспортного засобу, яка загрожує безпеці дорожнього руху і змушує водія негайно зменшити швидкість або зупинитися. Окремим випадком небезпеки для руху є рух у межах смуги транспортного засобу іншого транспортного засобу назустріч загальному потоку» визначити дану ситуацію як небезпечну для подальшого руху, у зв'язку з чим його подальші дії регламентувалися вимогами п. 12.3 ПДР «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди». По другому варіанту при зміщенні автомобіля ДЕУ на незначну відстань від займаної смуги руху, водію автомобіля ВАЗ перед початком маневру випередження автомобіля ДЕУ для забезпечення безпеки і можливості запобіганню ДТП необхідно було дотримуватися вимог п. 2.3(б) та п. 13.1 «Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу» та п. 13.3 «Під час обгону, випередження, об'їзду перешкоди чи зустрічного роз'їзду необхідно дотримувати безпечного інтервалу, щоб не створювати небезпеки для дорожнього руху» ПДР України. Якщо автомобіль ДЕУ змістився на відстань менше як 2,7 м, то в такому випадку водію автомобіля ВАЗ для забезпечення безпеки дорожнього руху та можливого запобігання ДТП слід було відмовитися від виконання маневру випередження. В даній дорожній обстановці водій автомобіля ДЕУ при здійсненні маневру об'їзду нерівності в межах своєї смуги руху, мав право розраховувати на те, що (згідно вимог п. 1.4 «Кожен учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що і інші учасники виконують ці Правила» зможе безпечно виконати даний маневр і безпечно повернутися на займану раніше смугу руху. (а.с. 74-76)
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_4 підтвердив свій висновок і пояснив суду, що з наявних в справі матеріалів зробити другий, категоричний висновок про конкретну вину кого-небудь з водіїв, неможливо.
Встановити відстань, на яку змістився автомобіль ДЕУ при об'їзді вибоїни, в судовому засіданні не представилося можливим, а будь-яких доказів, які б підтверджували те, що автомобіль ДЕУ змістився на відстань більше, як 2,7 м позивачем надано не було.
Суд дійшов висновку що в даній ситуації позивач, усвідомлюючи те, що відповідач не вмикаючи сигналу лівого повороту, прийняв ліворуч тільки для того, щоб об'їхати вибоїну на дорозі, а не для здійснення лівого повороту, і, як водій, розуміючи, що після цього відповідач буде повертатися на свою смугу руху, всупереч п.2.3(б) проявив неуважність, самотужки вирішивши, що відповідач, об'їжджаючи вибоїну на дорозі, ти самим надає йому можливість продовжувати рух на випередження.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд дійшов висновку, що позивачем ОСОБА_1 не надано достатніх доказів вини відповідача ОСОБА_2 в даній дорожньо-транспортній пригоді а тому позовна заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 88, 208,213-215 ЦПК України, суд,-
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо- транспортною пригодою - відмовити.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя Кіровського районного суду
м.Кіровограда підпис В.В.Кабанова
Згідно з оригіналом:
Суддя Кіровського районного суду
м.Кіровограда В.В.Кабанова