Головуючий в 1 інстанції - Стиран В.В.
Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
Україна
м. Донецьк 21 серпня 2008 року
справа №22-а-8205\08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Нікуліна О.А.
Суддів: Сіваченка І.В.
Дяченко С.П.
при секретарі судового засідання Запорожцевій Г.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Лобової А.М.
представника третьої особи Глушко М.С.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2008 року за позовом ОСОБА_1 до Великоновосілківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди, треті особи - Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області, Відділення Державного казначейства у Великоновосілківському районі Донецької області, -
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2008 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Великоновосілківського РВ ГУ МВС України в Донецькій області про стягнення компенсації за службу понад встановлений законодавством робочий час в розмірі 28 350 гривень та 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди.
З вказаною постановою не погодився позивач ОСОБА_1 та звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначив, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги задоволенню у повному обсязі.
Заслухавши доповідь суді-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду. Відповідач по справі наполягав на застосуванні положень ст. ст. 99, 100 КАС України під час розгляду справи.
Проте із зазначеними висновками колегія суддів погодитися не може.
Спірні правовідносини стосуються грошового утримання працівника міліції за виконання безпосередніх обов*язків та на ці правовідносини позовна давність не розповсюджується.
ОСОБА_1 перебував у службових відносинах з Управлінням МВС України в Донецькій області, остання посада - черговий в ізоляторі тимчасового утримання Великоновосілківського РВ ГУМВС України в Донецькій області.
Згідно наказу начальника ГУ МВС України № 333 від 26 жовтня 2006 року По особовому складу його було звільнено за п. 64 «а» (за віком) у запас, що підтверджено копією трудової книжки НОМЕР_1 від 07.09.1982 року та витягом із зазначеного наказу.
Згідно ст. 22 Закону України «Про міліцію» для працівників міліції встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках особи рядового та начальницького складу несуть службу понад встановлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні.
11.21 Положення «про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ Української РСР», затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 р. N 114 встановлено, що для осіб рядового і начальницького складу встановлюється 41-годинний робочий тиждень. У необхідних випадках вони несуть службу понад установлену тривалість робочого часу, а також у вихідні та святкові дні. Оплата праці в понадурочний, нічний час, у вихідні та святкові дні провадиться відповідно до законодавства. Внутрішній розпорядок, зокрема, в органах внутрішніх справ, встановлюється з урахуванням особливостей діяльності різних служб і підрозділів. При змінній роботі (службі) і безперервному чергуванні встановлюється однакова тривалість денної, вечірньої та нічної зміни.
Згідно із п.3 Інструкції про порядок залучення працівників органів внутрішніх справ до несення служби понад установлений законодавством робочий час, в дні щотижневого відпочинку та святкові дні і надання відповідних компенсацій, затвердженої наказом МВС України від 17.12.1991 року № 530, підставами залучення працівників ОВС до надурочної служби чи служби в дні щотижневого відпочинку та святкові дні є:
а) письмові накази (вказівки) керівників органів внутрішніх справ.
б) графіки нарядів чергувань, затверджені керівниками ОВС тощо.
При цьому, в наказі зазначаються підстави, що викликали необхідність залучення працівників до надурочної служби або служби і дні щотижневого відпочинку і святкові дні, перелік залучених працівників, тривалість служби.
Відповідно до пп.1-2 Постанови від 14.09.1991 р. N 197 Про порядок компенсації особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за службу понад установлений законодавством робочий час, а також у дні щотижневого відпочинку та святкові дні, при залученні осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, які утримуються за рахунок коштів республіканського та місцевих бюджетів, а також коштів, що надходять за договорами від міністерств, відомств, підприємств, установ, організацій і громадян, до несення служби понад установлений законодавством робочий час оплата їхньої праці за цей час провадиться у розмірах. передбачених законодавством України про працю, з розрахунку посадового окладу й окладу за спеціальним званням.
Служба осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у дні щотижневого відпочинку та святкові дні може компенсуватися за їхньою згодою наданням іншого дня відпочинку або в грошовій формі у подвійному розмірі.
Фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цієї постанови для осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ республіканського відання, здійснювати у межах асигнувань, що виділяються Міністерству внутрішніх справ України з республіканського бюджету.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 послався на норми законодавства про працю, щодо норми оплати праці.
П.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», вказує, що передбачені законодавством про працю норми її оплати і порядок вирішення спорів про оплату праці не поширюється на військовослужбовців і прирівняних до них осіб (рядовий та начальницькій склад органів внутрішніх справ тощо).
Згідно із п.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Позивач ОСОБА_1 не надав суду належного документального обґрунтування, або іншого підтвердження своєї вимоги, зокрема наказів, графіків чергувань тощо, підписаних керівником органа внутрішніх справ про несення ним понад нормової служби по Великоновосілківському РВ ГУ МВС України в Донецькій області, обґрунтування завдання моральної шкоди саме на 1000 гривень.
За вказаних підстав колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду та прийняття нової, якою слід відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Керуючись вимогами ст. ст. 99, 100, 195, п.3 ч.1 ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 лютого 2008 року - скасувати.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Великоновосілківського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про стягнення компенсації та відшкодування моральної шкоди - відмовити у повному обсязі.
Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 21 серпня 2008 року. Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 22 серпня 2008 року.
Постанова за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення у повному обсязі
Головуючий: О.А.Нікулін
Судді: І.В.Сіваченко
С.П.Дяченко