03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/13565/2013 Головуючий у першій інстанції - Бортницька В.В.
Доповідач - Оніщук М.І.
30 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Оніщука М.І.,
суддів Українець Л.Д., Шебуєвої В.А.,
при секретарі Телятник І.М.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача
ОСОБА_3 ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_6 про захист честі, гідності, ділової репутації та спростування недостовірної інформації,
У квітні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_6, в якому просив визнати неправдивою, такою, що ганьбить його честь гідність та ділову репутацію інформацію, яка була поширена ОСОБА_3 6 березня 2013 року на прес - конференції в Інформаційному агентстві УНІАН та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року на сайті http://forum-ua/politics в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1" наступного змісту: «...ОСОБА_5 приходив та просив в рахунок боргів переписати на нього канал JN1, а якщо він не зробить за тиждень, будуть великі проблеми, і це не просто погроза; ОСОБА_5 просив передати його активи юристу - ОСОБА_7; ОСОБА_5 займається рекетом, ОСОБА_5 таким самим чином забрав у ОСОБА_3 канал «Ера», коли прийшов і сказав, що він від президента, а ОСОБА_3 повинен переписати канал, який після виборів йому повернуть...».
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що поширюючи вказану інформацію, відповідачі подали її як фактичні дані, що вказують на вчинення позивачем протиправних дій, за відсутності для цього будь-яких підстав, дискредитує його як громадського та державного діяча в очах суспільства, висвітлює його особистість з негативної точки зору, загальноприйнятних уявлень про добро і зло, дотримання принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, етики та норм чинного законодавства, що може породжувати негативне ставлення до його людських та професійних якостей.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 28.08.2013 позов задоволено.
Визнано недостовірною та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_5 поширену ОСОБА_3 06 березня 2013 року на прес - конференції в Інформаційному агентстві УНІАН та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 року на сайті http://forum-ua/politics інформацію наступного змісту: «...ОСОБА_5 приходив та просив в рахунок боргів переписати на нього канал JN1, а якщо він не зробить за тиждень, будуть великі проблеми, і це не просто погроза; ОСОБА_5 просив передати його активи юристу - ОСОБА_7; ОСОБА_5 займається рекетом, ОСОБА_5 таким самим чином забрав у ОСОБА_3 канал «Ера», коли прийшов і сказав, що він від президента, а ОСОБА_3 повинен переписати канал, який після виборів йому повернуть...».
З метою спростування недостовірної інформації зобов'язано ОСОБА_3 повідомити на прес-конференції в Інформаційному агентстві УНІАН про ухвалене у справі рішення протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили.
З метою спростування недостовірної інформації зобов'язати ОСОБА_6 на сайті http://forum-ua/politics повідомити про ухвалене у справі рішення протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування заявлених апеляційних вимог вказує, що інформація, яка судом визнана недостовірною, не є тією інформацією, яка була повідомлена відповідачем ОСОБА_3 на його прес-конференції в інформаційному агентстві «УНІАН». Суд неправомірно прийняв як доказ наданий позивачем запис невідомого походження та визнав недостовірною інформацію, яка не є цитатами зі слів відповідача, а є власними висновками позивача щодо змісту висловлювань відповідача.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримала апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просила її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував за її безпідставністю та необґрунтованістю і просив рішення суду залишити без змін, оскільки воно постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Інші особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи не подавали. Колегія суддів, у відповідності з вимогами ст. 305 ЦПК України, визнала за можливе розглянути справу за відсутності осіб, які не з'явились, оскільки їх неявка не перешкоджає апеляційному розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що поширена відповідачами інформація відносно позивача є недостовірною та негативною і принижує честь та гідність позивача, а також завдає шкоди його діловій репутації, оскільки є фактично звинуваченням у вчиненні злочину і порушує особисті немайнові права позивача, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, а саме мати репутацію особи, що не вчиняла протиправних дій та перешкоджає позивачу повно і своєчасно здійснювати свої особисті немайнові права.
Вказані висновки суду є законними і обґрунтованими, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що 09.03.2013 ОСОБА_3 на прес - конференції в Інформаційному агентстві УНІАН та ОСОБА_6, 28.03.2013, на сайті http://forum-ua/politics в статті «ІНФОРМАЦІЯ_1" поширено інформацію наступного змісту: «...ОСОБА_5 приходив та просив в рахунок боргів переписати на нього канал JN1, а якщо він не зробить за тиждень, будуть великі проблеми, і це не просто погроза; ОСОБА_5 просив передати його активи юристу - ОСОБА_7; ОСОБА_5 займається рекетом, ОСОБА_5 таким самим чином забрав у ОСОБА_3 канал «Ера», коли прийшов і сказав, що він від президента, а ОСОБА_3 повинен переписати канал, який після виборів йому повернуть...».
З наведеного вбачається, що означена інформація була доведена невизначеному колу осіб і стосується саме позивача, що обґрунтовано встановлено судом першої інстанції.
Звертаючись до суду з позовом, позивач вказує, що у виступі ОСОБА_3 та у статті ОСОБА_6 викладена недостовірна інформація, в якій його фактично звинувачують у вчиненні злочину.
Відповідно до ч. 3 ст. 277 ЦК України негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа, яка її поширила, не доведе протилежного.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.
Зі змісту даної норми вбачається, що на позивача покладається обов'язок довести факт поширення інформації, а доведення достовірності такої інформації є обов'язком відповідача, які, як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи, не надали суду жодних доказів на підтвердження достовірності поширеної ними інформації відносно позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.
Згідно із ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.
Відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
Статтею 47 Закону України «Про інформацію» встановлено, що однією з підстав відповідальності за порушення законодавства про інформацію є поширення відомостей, що не відповідають дійсності, ганьблять честь і гідність особи.
Відповідно до ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі, гідність та честь фізичної особи є недоторканними, фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі, а на підставі статті 299 ЦК України - фізична особа має право на недоторканність своєї ділової репутації та може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.
Отже, дослідивши поширену інформацію в цілому та фрагменти інформації в їх системному зв'язку, вбачається, що згадування відповідачами прізвища позивача як особи, яка займається рекетом, носить стверджувальний характер, тобто відповідачами, не маючи жодних належних та допустимих доказів, повідомлений певний факт (фактичні дані) про позивача, який не відповідає дійсності, носить негативний та образливий характер та, як наслідок, принижує честь, гідність і ділову репутацію позивача.
З огляду на викладене, судом першої інстанції обґрунтовано зазначено про відсутність доказів, які б достовірно стверджували, що ОСОБА_5 вимагав у відповідача ОСОБА_3 передати йому майнові права на телеканал JN1 та займається рекетом, що фактично є звинуваченням у вчиненні злочину і порушує особисті немайнові права позивача, тобто завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, а саме мати репутацію особи, що не вчиняла протиправних дій та перешкоджає позивачу повно і своєчасно здійснювати свої особисті немайнові права.
За таких підстав, коли судом першої інстанції встановлено, і це знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що відповідачами відносно позивача була поширена недостовірна інформація, яка безперечно принижує його честь, гідність та ділову репутацію, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були всі належні правові підстави для постановлення рішення про задоволення позову.
Твердження апелянта про те, що суд не звернув уваги на те, що позивач просив визнати недостовірною не оприлюднену відповідачем інформацію, а свої власні висновки щодо змісту висловлювань ОСОБА_3, не ґрунтуються на матеріалах справи та наявних в ній доказах, оскільки судом було здійснено прослуховування в судовому засіданні запису прес-конференції відповідача 06.03.2013, а також факт поширення та зміст поширеної інформації підтвердив і сам відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні.
Судом апеляційної інстанції також було проаналізовано та співвставлено цитати з виступу відповідача та спростована судом інформація, що дає підстави для висновку про те, що доводи апелянта щодо спростування інформації, яка не була поширена відповідачем є безпідставними.
У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає доводи апелянта про порушення судом норм матеріального і процесуального права не обґрунтованими. При цьому, також слід зазначити, що викладені в апеляційній скарзі доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції, висновків суду не спростовують та на законність рішення суду не впливають.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Отже, з огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись, ст.ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 - відхилити.
Рішення Печерського районного суду м. Києва від 28 серпня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді