03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/11773/2013 Головуючий у 1-й інстанції: Макаренко В.В.
Доповідач Кравець В.А.
30 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :
Головуючої - Кравець В.А.,
Суддів - Семенюк Т.А., Музичко С.Г.
при секретарі - Круглику В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2013 року у справі за позовом комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про виселення з не житлового приміщення та зобов'язання приведення нежилого приміщення в належний стан, -
У серпні 2012 року представник позивача звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому просив зобов'язати відповідачів за власний рахунок привести приміщення котельні біля квартири АДРЕСА_1 у попередній стан, а саме шляхом відновлення дверного прорізу з загального коридору та замурувати дверний проріз, влаштований між квартирою №НОМЕР_1 та котельнею, виселити їх з незаконно зайнятого нежитлового приміщення біля кв.АДРЕСА_1 та вирішити питання судових витрат.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що відповідачі, не отримуючи ніяких дозволів, самовільно перепланували квартиру і зайняли котельну.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2013 року - у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки не відповідають обставинам справи та наявним в матеріалах справи доказам.
Вказує на те, що відповідно до інформації Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації в житловому будинку АДРЕСА_1 нежитлових приміщень немає, але в рішенні не зазначено, що відповідно до цієї інформації за вказаною адресою відсутні нежитлові приміщення, що відносяться до нежитлового фонду,тобто є можливість надати ці приміщення в оренду, а котельня, в свою чергу, до нежитлового фонду не відноситься, оскільки являється допоміжним приміщенням призначеним для опалення житлового будинку, так само як і допоміжне приміщення - комора, колясочна, світлові холи, які також не відносяться до нежитлового фонду, але вони існують і вони не придатні для проживання.
В судовому засіданні апелянт скаргу підтримав.
Заслухавши доповідь судді Кравець В.А., обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відмовляючи у задоволенні позову, суд виходив з недоведеності та не обґрунтованості вимог.
Висновок суду відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.
Згідно з ч. 1 ст.58 ЖК Української РСР в редакції, чинній на момент видачі ордера, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення.
Згідно ст. 100 Житлового кодексу Української РСР наймач, який допустив самовільне переобладнання чи перепланування жилого або підсобного приміщення, зобов'язаний за свій рахунок привести приміщення у попередній стан.
Згідно до ст. 152 ЖК України переобладнання і перепланування жилого будинку (квартири), що належить громадянинові на праві приватної власності, провадяться з дозволу виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів.
Відповідно до п. 14.6 «Правил утримання житлових будинків та при будинкових територій», власник, наймач жилого приміщення у житловому будинку, що допустив самовільне переобладнання або перепланування, що призводить до порушення конструктивних елементів або засобів протипожежного захисту, зобов'язаний за власний рахунок привести це приміщення до попереднього стану.
Судом встановлено, що згідно обмінного ордеру від 10.04.1985 року №84 відповідачі заселилися в 3-кімнатну квартиру АДРЕСА_1.
Згідно довідки форми № з від 16 січня 2012 року № 206 в спірній квартирі проживають відповідачі - 4 особи.
Відповідно до акту обстеження житлового приміщення від 23 січня 2012 року, затвердженого начальником філії № 814, АДРЕСА_1 межує з приміщенням № IX - котельна, що зображена на поверховому плані будинку і також зазначено, що обладнання котельні демонтовано, в приміщені зроблено перепланування, приміщення котельні використовується як житлове, дозвільні документи на приєднання котельні у власника відсутні.
Згідно копії технічного паспорту спірна квартира має одну житлову кімнату.
Святошинська районна в місті Києві державна адміністрація вказала, що в житловому будинку АДРЕСА_1 нежитлових приміщень не має.
Відповідно до даних бюро по нежитловому фонду за адресою АДРЕСА_1 на праві власності зареєстровано нежитлове приміщення (в літ А) з № 1 по № 6 заг. Пл..- 30,60кв.м за ОСОБА_6 та нежитлове приміщення з № 1 по № 1 - стоматологічний кабінет аг. Пл..- 86,30кв.м за ОСОБА_5 інших даних бюро не має.
Таким чином, твердження позивача про самовільне зайняття відповідачами нежитлового приміщення спростовується матеріалами справи.
З наданих суду фотокарток не встановлюється можливим зробити висновок про те, які приміщення на них зображені, адже позивачем не вірно зроблена прив'язка до спірного приміщення.
Крім того, в буд. АДРЕСА_1 нежитлових приміщень, крім двох вищевказаних, які за своєю площею не відповідають площі котельні, немає.
Вірним є висновок суду з приводу неможливості встановлення знаходження в спірній квартирі котельні, оскільки інвентаризація буд. АДРЕСА_1 щонайменше з 1985 року не проводилась.
Наразі, вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується колегія суддів, про те, що відповідачі понад 27 років проживають у вказаній вище квартирі, у яку заселилися відповідно до ордеру і до цього часу ніким не ставилося питання про їх виселення у зв'язку з неправомірним зайняттям нежитлового приміщення або про визнання ордеру недійсним.
В силу ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
Відсутні в апеляційній скарзі доводи, які б давали підстави до скасування рішення суду, оскільки при розгляді справи у апеляційному суді скаржник не надав будь - яких переконливих доказів на спростування висновків суду першої інстанції.
Отже, суд першої інстанції всебічно і об'єктивно дослідив всі обставини справи, зібраним доказам дав вірну правову оцінку й постановив рішення, що відповідає вимогам закону.
Рішення суду постановлено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника комунального підприємства «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» - відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 17 червня 2013 року в справі залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.
Головуючий Судді