03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,
факс 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua
Справа № 22-ц/796/14616/2013 Головуючий у першій інстанції - Кричина А.В.
Доповідач - Оніщук М.І.
30 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Оніщука М.І.,
суддів Українець Л.Д., Шебуєвої В А.,
при секретарі Телятник І.М.,
за участю:
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000 грн. щомісяця до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування заявлених вимог вказувала, що вона з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі. З грудня 2012 року проживають окремо і відповідач перестав брати участь в утриманні дитини, яка проживає з нею.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.10.2013 позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1000 грн. щомісяця, починаючи з 07.08.2013 і до досягнення дитиною повноліття.
Крім цього, з ОСОБА_2 на користь держави стягнуто судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп. та рішення суду допущено до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.
В апеляційній скарзі відповідач просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким стягнути з нього аліменти на утримання доньки в сумі 344 грн. 10 коп. Вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, зокрема при визначені розміру аліментів не врахував його матеріального становища.
Відповідач в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з викладених в ній підстав та просив її задовольнити.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи, повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу за відсутності позивача, оскільки його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення апелянта, вивчивши та дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції.
Частиною 2 вказаної норми процесуального закону визначено, що апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.
Задовольняючи позов частково суд першої інстанції виходив з того, що відповідач зобов'язаний утримувати дитину на рівні з позивачем.
Вказаний висновок суду є законним та обґрунтованим, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, що сторони з 10.07.2002 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб (а.с. 2).
Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 3).
Як встановлено судом і не заперечується сторонами, останні з грудня 2012 року проживають окремо. Неповнолітня донька сторін проживає разом з позивачем та знаходиться на її утриманні, а відповідач перестав брати участь в утриманні дитини.
Також судом встановлено, що відповідач працює сезонно і має мінливий дохід, що не заперечується останнім.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частиною 3 ст. 181 СК України закріплено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Частина 1 ст. 184 СК України передбачає, що якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Таким чином, встановивши вищевказані фактичні обставини справи, належним чином дослідивши наявні у справі докази, в їх сукупності, та проаналізувавши означені норми закону, які регулюють виниклі правовідносини сторін, суд першої інстанції дійшов цілком законних та обґрунтованих висновків про обов'язок відповідача утримувати дитину та про можливість стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.
Визначаючи розмір аліментів в сумі 1000 грн. судом дотримано вимог ст.ст. 182, 184 СК України.
При цьому, колегія суддів вважає за необхідне наголосити на тому, що менший розмір аліментів не зможе забезпечити належне утримання та розвиток дитини.
Відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що визначений судом розмір аліментів є занадто великим для нього, оскільки він не працює, однак зазначає про те, що зможе сплачувати аліменти в меншій сумі.
У відповідності з вимогами ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
В супереч положень вказаної норми процесуального закону, відповідач на обґрунтування своїх заперечень проти позову не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що він не має матеріальної можливості утримувати дитину, що є його прямим обов'язком.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, вимогах матеріального та процесуального закону.
Також, слід зазначити, що ст. 192 СК України закріплено, право платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення здоров'я, тощо звернення до суду з позовом про зменшення або збільшення розміру аліментів.
Таким чином, суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, надав всім доводам сторін належну правову оцінку, оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності та постановив законне, правильне по суті і справедливе рішення.
При апеляційному розгляді справи порушень норм матеріального і процесуального права, які є підставою для скасування рішення, в справі не виявлено.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, при цьому, не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Отже, з огляду вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду без змін.
Враховуючи викладене, керуючись, ст. ст. 218, 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 4 жовтня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та протягом двадцяти днів може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді