ІМЕНЕМ УКРАЇНИ[1]
23 жовтня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого судді Росік Т.В.
суддів: Прокопчук Н.О.‚ Мазурик О.Ф.
при секретарі Мургі М.В,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, поданої представником на підставі угоди про надання правової допомоги ОСОБА_4 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 серпня 2013 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Садівниче товариство «Дніпро», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення порядку користування земельною ділянкою, -
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 20.08.2013 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Садівниче товариство «Дніпро», ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визначення порядку користування земельною ділянкою задоволено. Встановлено порядок користування земельною ділянкою АДРЕСА_1, виділивши у користування ОСОБА_2 земельну ділянку АДРЕСА_1 площею 421,66 м.кв. за варіантом висновку експерта повторної судової будівельно-технічної експертизи № 33/18-13 від 25.07.2013 року виходячи з фактично встановлених парканів на місцевості по периметру земельної ділянки № НОМЕР_2. Координати кутів поворотів зовнішніх меж для земельної ділянки АДРЕСА_1: №№ 1, х - 44370.59, у - 32690.19, довжина лінії - 3,17м; №№ 2, х - 44730.61, у - 32693.36, довжина лінії - 1,62 м; №№ 3, х - 44729.96, у - 32694.85, довжина лінії - 1,26 м; №№ 4, х - 44729.20, у - 32695.85, довжина лінії - 11,73 м; №№ 5, х - 44720.38, у - 32703.56, довжина лінії - 33,73м; №№ 6, х - 44709.46, у - 32671.65, довжина лінії - 5,45 м; №№ 7, х - 44714.72, у - 32670.58, довжина лінії - 0,76 м; №№ 8, х - 44715.39, у - 32670.22, довжина лінії - 8,38 м; №№ 9, х - 44723.62, у - 32668.62, довжина лінії - 1,47м; №№ 10, х - 44724.65, у - 32669.67, довжина лінії - 0,55 м; №№ 11, х - 44724.24, у - 32670.01, довжина лінії - 13,12 м; №№ 12, х - 44727.96, у - 32682.59, довжина лінії - 8,04 м. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати пов'язані з розглядом справи, державне мито в сумі 8 грн. 50 коп. та інформаційне технічне забезпечення в сумі 7 грн. 50 коп.
Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 через свого представника ОСОБА_4 подали на нього апеляційні скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила рішення суду скасувати та постановити нове рішення про встановлення порядку користування земельною ділянкою, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 з урахуванням меж між земельними ділянками ОСОБА_2 і ОСОБА_3, яка відображена в технічному паспорті ОСОБА_2, виготовленому Київським БТІ 26.06.2006 року та стягнути з ОСОБА_3 на її користь судовий збір у розмірі 16 грн. та судові витрати пов'язані з розглядом справи: витрати на правову допомогу 5 000 грн., витрати на проведення судових експертиз в розмірі 21 410 грн. та судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 114 грн.70 коп. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_2 посилається на те‚ що суд безпідставно взяв до уваги запропонований експертом, згідно висновку експертизи №33/18/-13 від 25.07.2013 року, варіант встановлення порядку користування земельними ділянками, оскільки він протирічить технічній документації та державним актам про право власності на земельну ділянку. Суд безпідставно відмовив в призначенні по справі додаткової судової будівельно-технічної експертизи, в прийнятті її заяви про збільшення позовних вимог та допиті свідків. Необґрунтовано відмовлено їй і у стягненні витрат на оплату правової допомоги та витрат на проведення експертиз.
ОСОБА_3, вважаючи рішення таким, що не відповідає вимогам закону, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, в поданій представником апеляційній скарзі просила його скасувати та ухвалити нове рішення яки відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою. Посилається на те, що оскаржуваним рішенням суд збільшив розмір земельної ділянки позивача, яка в свою чергу порушила права інших землевласників суміжних земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які не були притягнуті судом до участі в справі в якості третіх осіб. Надання земельної ділянки, що є в користуванні іншому землекористувачеві проводиться тільки після її вилучення в порядку, передбаченому ст.ст. 140-151 ЗК України. Суд безпідставно стягнув з неї на користь позивачки судові витрати по справі.
В судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_2 не з'явилась, повідомлена про час та місце розгляду справи належним чином.
ОСОБА_3 та її представник просили задовольнити подану відповідачем апеляційну скаргу, скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Третя особа ОСОБА_5 підтримала апеляційну скаргу ОСОБА_2, апеляційну скаргу ОСОБА_3 просила відхилити.
ОСОБА_6 та представник СТ «Дніпро» в судове засідання не з'явились, треті особи повідомлені про час та місце розгляду справи належним чином.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обгрунтованість оскаржуваного рішення в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, а оскаржуване рішення залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясувавши обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами, та, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що згідно свідоцтв про право на спадщину за законом від 08.09.2006 року спадкоємицею майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_9 є його дружина ОСОБА_2 Спадкове майно складається з садового будинку, що знаходиться в АДРЕСА_1, яке належало померлому на підставі довідки СТ «Дніпро», виданої 26.08.1992 року за №Д-95, зареєстрованого в Броварському БТІ 26.10.1992 року та земельної ділянки, площею 0, 0398 га., яка розташована в АДРЕСА_1, яка належала померлому на підставі державного акта на праві власності на землю, серії ІІ -КВ №145928, виданого Київською міською Радою народних депутатів 15.03.2000 року, на підставі рішення Київської міської ради за №73-8/174 від 10.12.1998 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 90-2-03074 (Том № 1 а.с. 30-31, 210).
Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого 27.02.2007 року, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,0398 га. у межах згідно з планом, яка розташована на АДРЕСА_1 (а.с.32).
Згідно плану встановлених меж земельної ділянки № 909050010 по АДРЕСА_1, власником якої є ОСОБА_2, земельна ділянка площею 0,0398 га. межує з земельною ділянкою ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (Том № 1 а.с. 212).
Власником земельної ділянки розташованої на АДРЕСА_2 розміром 0,0629 га., згідно державного акту на право приватної власності за землю від 31.07.2000 року , виданого на підставі рішення Київської міської ради № 73-8/174 від 10.12.1998 року є відповідачка по справі ОСОБА_3, яка згідно довідки виданої Правлінням СТ Дарницького району м. Києва «Дніпро» від 23.08.1992 року № Д-26 являється членом садового товариства «Дніпро» та їй належить садова ділянка та будинок, побудований на ній АДРЕСА_2 (Том №1 а.с.69, 75).
11.01.1996 року представником КМП «Право ЮС» Загорним Ю.С. в присутності землекористувача ОСОБА_9 та представників суміжних землекористувачів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складено акт про встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі, відповідно до якого проведено в натурі встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_9, яка знаходиться за адресою по АДРЕСА_1. Межі землекористування проходять по існуючому паркану (Том №1 а.с. 226-228).
Згідно акту встановлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі від 20.01.1996 року в присутності землекористувача ОСОБА_3 і представниківсуміжних землекористувачів ОСОБА_6, ОСОБА_9, встановлення меж земельної ділянки ОСОБА_3, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2 проведено в натурі. Межі землекористування проходять по існуючому паркану (Том № 1 а.с. 240-242).
Відповідно до акту здачі-прийомки відновлених в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки на АДРЕСА_1, складеного за заявою ОСОБА_2 та у відповідності до свідоцтва про право на спадщину від 08.09.2006 року № 3-1586 представником відділу виготовлення та переоформлення документів на власність КП «Київський міський центр земельного кадастру та приватизації землі» виконані роботи по відновленню меж земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1 загальною площею 398 кв.м., кадастровий номер 90:905:010. Межі та розміри земельної ділянки перевірено та погоджено з землевласником і передані на зберігання (Том № 1 а.с. 214).
Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, складеного 12.04.2011 року експертом Українського центру судових експертиз №0319, відповідно до ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 24.01.2011 року, дані розмірів та конфігурації земельних ділянок №№НОМЕР_3,НОМЕР_2,НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, внесених до технічної документації, відповідають розмірам та конфігурації цих земельних ділянок, які визначені у державних актах про право власності на вказані земельні ділянки. Таким чином, дані розмірів та конфігурації земельної ділянки АДРЕСА_2 в натурі відповідають розмірам та конфігурації цієї земельної ділянки, визначених у технічній документації та у Державному акті І-КВ № 119771 про право власності на земельну ділянку. Оскільки, існуюча межа між земельними ділянками №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 відповідає межі, встановленій Державними актами ІІ-КВ № 145828 та І-КВ № 119771 то надати варіанти встановлення порядку користування земельною ділянкою №№ НОМЕР_2,НОМЕР_1 по АДРЕСА_1не виявляється можливим. Розташування фактично існуючої межі між земельними ділянками №№НОМЕР_1, НОМЕР_2 відповідає розташуванню межі, встановленій відповідно Державними актами ІІ-КВ № 145828 та І-КВ № 119771 між зазначеними земельними ділянками (Том № 2 а.с. 69-90).
05.11.2012 року експертом Українського центру судових експертиз Артемчуком С.В. надано роз'яснення висновку судової будівельно-технічної експертизи № 0319 від 12.04.2011 року (Том № 2 а.с. 166-168).
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.02.2013 року за клопотанням представника ОСОБА_2 по справі призначено повторну будівельно-технічну експертизу (Том № 2 а.с. 190-191).
Згідно висновку експерта Черніна Я.О. № 33/18-13 від 25.07.2013 року пропонується на розгляд суду можливий варіант встановлення порядку користування земельними ділянками №НОМЕР_3, №НОМЕР_2, №НОМЕР_1 на АДРЕСА_1, виходячи з фактично встановлених парканів на місцевості по периметру цих земельних дялянок. (Том № 2 а.с. 220-248).
З матеріалів справи вбачається, що суд з дотриманням вимог ст. ст. 212 -215 ЦПК України належно оцінив надані сторонами докази, виконав всі вимоги цивільного судочинства і вирішив справу згідно з законом, вирішивши питання наявності обставин, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, суті правовідносин, що випливають із встановлених обставин, правильно застосував правові норми до цих правовідносин і дійшов вірного висновку про задоволення позову.
Згідно ст. 55 Закону України «Про землеустрій» встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Документація із землеустрою щодо встановлення меж житлової та громадської забудови розробляється у складі генерального плану населеного пункту, проектів розподілу територій і є основою для встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості). Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. У разі, якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо), межові знаки можуть не встановлюватися. Власники землі та землекористувачі, у тому числі орендарі, зобов'язані дотримуватися меж земельної ділянки, закріпленої в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка.
Відповідно до ст. 103 Земельного Кодексу України власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо). Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).
При визначенні порядку користування спірною земельною ділянкою судом правильно взято до уваги запропонований варіант його визначення згідно висновку повторної судової будівельно-технічної експертизи № 33/18-13 від 25.07.2013 року, оскільки вказаний варіант є більш прийнятним для визначення такого порядку та не порушує прав інших осіб.
При цьому не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо порушення позивачкою прав інших землевласників суміжних земельних ділянок ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внаслідок збільшення розміру земельної ділянки позивача, оскільки згідно висновків проведених по справ судових експертиз розташування фактично існуючої межі між земельними ділянками відповідає розташуванню межі, встановленій відповідно Державними актами ІІ-КВ № 145828 та І-КВ № 119771, розмір та конфігурації ділянки в натурі відповідає розмірам та конфігурації цієї земельної ділянки, визначених у технічній документації та у Державному акті про право власності на земельну ділянку. Крім того, відповідно до ст. 292 ЦПК України особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, наділені самостійним правом оскарження в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 щодо того, що запропонований експертом варіант встановлення порядку користування земельними ділянками, згідно висновку експертизи №33/18/-13 від 25.07.2013 року, протирічить технічній документації та державним актам про право власності на земельну ділянку колегія суддів відхиляє, оскільки такі доводи не ґрунтуються на наявних в матеріалах справи доказах та встановлених судом обставинах. Позивач не є особою, яка володіє спеціальними знаннями у відповідній будівельно-технічній галузі.
Судом правильно відмовлено ОСОБА_2 у стягненні витрат на правову допомогу, оскільки будь-яких належних доказів на підтвердження цьому суду не надано, довідка ФОП ОСОБА_14 про сплату правової допомоги в сумі 5000 грн. такі витрати належно не підтверджує.
Якщо судом не вирішено питання про судові витрати, в тому числі і щодо стягнення витрат у зв'язку з проведенням судової експертизи, відповідно до п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України особа, яка бере участь у справі може подати заяву про ухвалення додаткового рішення. Доводи про невирішення судом питання про судові витрати не є підставою для скасування рішення суду.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають, а тому не можуть бути прийнятними до уваги.
Оскільки рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи, тому підстав для скасування оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 20 серпня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий - суддя:
Судді:
Справа № 2-41/12
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/13336/2013
Головуючий у суді першої інстанції: Сирбул О.Ф.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Росік Т.В.