18 жовтня 2013 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Кияшка О.А.,
суддів Васильєвої М.А., Ковальської В.В.,
при секретарі Богач Н.М.,
за участю:
прокурора Отроша В.М.,
потерпілої ОСОБА_1,
обвинуваченого ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження №12013110030004456 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_2 на вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2013 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.190 КК України, та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі,
Вказаним вироком ОСОБА_2 визнано винними в тому, що він приблизно у перших числах грудня 2011 року, перебуваючи по місцю мешкання ОСОБА_1 у АДРЕСА_1, повторно, переслідуючи корисливу мету заволодіння чужим майном шляхом обману, звернувся до ОСОБА_1 з проханням позичити йому гроші, заздалегідь не маючи наміру їх повертати. ОСОБА_1, довіряючи ОСОБА_2, віддала останньому гроші у сумі 4200 грн., якими ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на суму 4200 гривень.
Крім того, приблизно у перших числах грудня 2011 року, ОСОБА_2, знаходячись по пр. Маяковського, 26 в м. Києві, повторно, переслідуючи корисливу мету заволодіння чужим майном шляхом обману, попросив у ОСОБА_1 позичити йому гроші для придбання ноутбука, не маючи наміру це робити, чим ввів останню в оману. ОСОБА_1, не усвідомлюючи про злочинні наміри ОСОБА_2, віддала останньому гроші у сумі 2800 грн., якими ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, не маючи наміру купувати ноутбук та повертати гроші ОСОБА_1, тобто шляхом обману повторно заволодів майном ОСОБА_1, завдавши їй матеріальної шкоди на суму 2800 гривень.
Крім того, ОСОБА_2, приблизно у другій декаді грудня 2011 року, перебуваючи у приміщенні «Кафе» по вул. Великовасильківська, 63 в м. Києві, повторно, переслідуючи корисливу мету заволодіння чужим майном шляхом обману, запропонував ОСОБА_3 придбати через мережу Інтернет за вигідною ціною ноутбук за 3000 грн., не маючи при цьому наміру замовляти ноутбук або повертати гроші. ОСОБА_3, не усвідомлюючи про злочинні наміри та будучи обманутим ОСОБА_2, передав останньому гроші у сумі 3000 грн., якими ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, завдавши останньому матеріальної шкоди на суму 3000 гривень.
Крім того, приблизно 17 грудня 2011 року, ОСОБА_2, перебуваючи по місцю мешкання ОСОБА_4 у АДРЕСА_1, повторно, переслідуючи корисливу мету заволодіння чужим майном шляхом обману, запропонував ОСОБА_4, ввівши останню в оману, придбати через мережу Інтернет за вигідною ціною фільтр для води вартістю 4500 грн., не маючи наміру його замовляти. ОСОБА_4, не усвідомлюючи про злочинні наміри та будучи обманутою ОСОБА_2, віддала останньому гроші у сумі 4500 грн., якими ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, не маючи наміру замовляти фільтр або повертати гроші, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на суму 4500 гривень.
Крім того, приблизно 24 грудня 2011 року, ОСОБА_2, перебуваючи по місцю мешкання ОСОБА_4 у АДРЕСА_1, повторно, переслідуючи корисливу мету заволодіння чужим майном шляхом обману, звернувся до ОСОБА_4 з проханням позичити йому гроші, не маючи при цьому наміру повертати їх. ОСОБА_4, довіряючи ОСОБА_2 віддала останньому гроші у сумі 3000 грн., якими ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 3000 гривень.
Крім того, 30 грудня 2011 року, ОСОБА_2, перебуваючи по місцю мешкання ОСОБА_1 у АДРЕСА_1, повторно, переслідуючи корисливу мету заволодіння чужим майном шляхом обману, завідомо знаючи про те, що остання зняла гроші у сумі 1200 доларів США з рахунку банку «Фінанси та кредит» і має намір покласти їх на свій новий рахунок у «АльфаБанк», запропонував ОСОБА_1 свою допомогу самостійно покласти її гроші на особовий рахунок потерпілої у «АльфаБанк», не маючи при цьому наміру це робити. ОСОБА_1, довіряючи ОСОБА_2, віддала останньому гроші у сумі 1200 доларів США, якими ОСОБА_2 заволодів, не маючи наміру повертати, тобто шляхом обману повторно заволодів майном ОСОБА_1, а саме грошима у сумі 1200 доларів США, що по курсу НБУ станом на 30.12.2011 року становило 9587,76 грн., завдавши потерпілій матеріальної шкоду на вказану суму.
Крім того, приблизно 15 лютого 2012 року, ОСОБА_2, перебуваючи по місцю мешкання ОСОБА_1 у АДРЕСА_1, повторно, переслідуючи корисливу мету заволодіння чужим майном шляхом обману, завідомо знаючи про те, що щомісяця остання кладе на свій рахунок у «АльфаБанк» гроші, запропонував ОСОБА_1 свою допомогу, а саме покласти її гроші у сумі 3500 грн. на її особистий рахунок у «АльфаБанк», не маючи при цьому наміру це робити. ОСОБА_1, довіряючи ОСОБА_2, віддала останньому гроші у сумі 3500 грн., якими ОСОБА_2 заволодів, не маючи наміру повертати, тим самим шляхом обману повторно заволодів майном ОСОБА_1, завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 3500 грн.
Крім того, 02 березня 2012 року, ОСОБА_2, перебуваючи по місцю мешкання ОСОБА_1 у АДРЕСА_1, повторно, переслідуючи корисливу мету заволодіння чужим майном шляхом обману, знаючи про те, що щомісяця остання кладе на свій рахунок у «АльфаБанк» гроші, які дає їй мати, запропонував ОСОБА_1 свою допомогу, щоб покласти її гроші у сумі 4000 грн. на її особистий рахунок у «АльфаБанк», не маючи наміру це робити. ОСОБА_1, довіряючи ОСОБА_2, віддала останньому гроші у сумі 4000 грн., які ОСОБА_2 отримав, зловживаючи довірою ОСОБА_1 та не маючи наміру повертати, тим самим завдавши потерпілій матеріальної шкоди на суму 4000 грн.
Крім того, приблизно у перших числах березня 2012 року, ОСОБА_2, перебуваючи по пр. Маяковського, 17 в м. Києві, повторно, переслідуючи корисливу мету заволодіння чужим майном шляхом обману, запропонував ОСОБА_5, ввівши останнього в оману, придбати через свого знайомого за вигідною ціною мобільний телефон «Айфон 3G» за 400 грн., не маючи наміру це робити. ОСОБА_5, будучи обманутим ОСОБА_2, віддав останньому гроші у сумі 400 грн., якими ОСОБА_2 розпорядився на власний розсуд, не маючи наміру замовляти мобільний телефон або повертати гроші, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на суму 400 гривень.
Крім того, ОСОБА_2 02 квітня 2012 року, під час розмови з ОСОБА_1, перебуваючи по місцю її мешкання у АДРЕСА_1, повторно, переслідуючи корисливу мету заволодіння чужим майном шляхом обману, запропонував останній свою допомогу, щоб зняти залишок коштів з кредитної картки, яка належить ОСОБА_1, та заблокувати її, тим самим ввівши останню в оману. ОСОБА_1, довіряючи ОСОБА_2 та будучи ним обманутою, віддала останньому кредитну картку на своє ім'я. Після чого ОСОБА_2 приїхав на Солом'янську площу, 2 в м. Києві, підійшов до банкомату № 2793 з метою повторного заволодіння чужим майном шахрайським шляхом, та отримав через банкомат з кредитної картки, яка належить ОСОБА_1, гроші в сумі 2000 гривень, не маючи наміру їх повертати потерпілій, тим самим шляхом обману повторно заволодів майном ОСОБА_1, які в подальшому витратив на власні потреби.
Крім того, ОСОБА_2 19 квітня 2012 року, приблизно о 22 год. 30 хв., перебуваючи по вул. Ентузіастів, 47/1 в м. Києві, повторно, переслідуючи корисливу мету заволодіння чужим майном шляхом обману, попросив для особистого користування, не маючи наміру повертати, у ОСОБА_6 його ноутбук «Асеr 9520», ввівши останнього в оману. ОСОБА_7, будучи обманутим ОСОБА_2, передав останньому належний йому ноутбук «Асеr9520», з яким ОСОБА_2 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, тим самим шляхом обману повторно заволодів майном ОСОБА_6, а саме ноутбуком «Асеr 9520», вартістю 3500 грн., завдавши потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
Обвинувачений ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив вирок суду першої інстанції змінити, та пом'якшити призначене покарання. Не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію його дій ОСОБА_2 посилається на невідповідність ступеню тяжкості вчиненого злочину та його особі внаслідок суворості, оскільки судом при призначені покарання не враховано перебування у ОСОБА_2 на утриманні неповнолітньої дитини, бабусі, яка є інвалідом, наявність цивільної дружини, та малолітньої дитини від неї, його неофіційне працевлаштування.
Заслухавши доповідь судді, доводи ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, доводи потерпілої ОСОБА_1 та прокурора, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Призначаючи покарання ОСОБА_2, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, дані про особу винного, а також обставини, які пом'якшують та відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ОСОБА_2 злочину, даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2, який раніше скоював злочини проти власності, кількість епізодів кримінального правопорушення, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про неможливість його виправлення без ізоляції від суспільства та про необхідність призначення йому покарання у виді позбавлення волі.
З урахуванням наявності обставини, яка пом'якшує покарання, - щирого каяття, відсутності обставин, які обтяжують покарання, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_2 покарання у середньому розмірі, передбаченому санкцією ст. 190 ч.2 КК України, для даного виду покарань.
Таким чином, судом першої інстанції при винесенні вироку дотримано вимог ст.ст. 50, 65 КК України, призначено покарання, що відповідає особі засудженого та ступеню тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами, тому підстав для задоволення апеляції та пом'якшення покарання колегія суддів не вбачає.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про наявність у нього на утриманні ряду осіб не підтверджується матеріалами кримінального провадження, а тому визнаються колегією суддів необґрунтованими.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що вирок суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для скасування та постановлення апеляційним судом нового вироку відсутні.
Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 05.07.2013 року щодо ОСОБА_2 - без змін.
Ухвала Апеляційного суду міста Києва може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
_________________ _________________ _________________